Книгами польського пана розпалювали печі. Чому не відзначили 100-річний ювілей бібліотеки?

Книгами польського пана розпалювали  печі. Чому не відзначили 100-річний ювілей бібліотеки?
Завідувач бібліотекою Людмила Боднарчук (ліворуч) мала бути ведучою вечора, поруч колишня директор Будинку кульутури Лариса Гевко
  • Кричанівка —  село у Могилів-Подільському районі, де мали відзначити 100 років місцевої бібліотеки, але свято не відбулося. Чому?
  • Як у вогні згоріли стародавні видання? — згадка очевидиці.

Голова ради ветеранів села Кричанівка, колишній вчитель-історик розповів журналісту 20minut.ua, де віднайшов документ, що підтверджує дату заснування бібліотеки. Каже, коли був студентом педагогічного інституту у Вінниці, працював в обласному архіві. Саме там натрапив на запис про те, хату-читальню в Кричанівці відкрили у 1921 році.

Першими були видання для дітей

У 1921 році у тодішній церковно-приходській школі виділили кімнату для книг. Першою літературою були твори для дітей. Хлопчики і дівчатка приходили до хати-читальні і вчитель вголос читав їм сторінки дитячих текстів.

Завідував читальнею Семен Черкавський. Пізніше він став головою колгоспу. З цієї посади його звільнили за те, що в голодному 1932-му розпорядився видати людям трохи зерна, що його приготували для відправки державі. Хтось доповів у район, приїхала комісія, голову забрали в район, звільнили з роботи,віддали під суд. У село прислали групу людей, які пройшлися по хатах і шукали отримане зерно. У кого знайшли — відібрали.

Відео дня

—Старожили розповідали, що хата-читальня знаходилася недалеко від церкви, — каже Анатолій Бойта (на знміку). — Пізніше на її місці  побудував собі будинок Фотій Коцан. Але вже і його хата розсипалася. Школа у нас з’явилася значно раніше, ніж бібліотека. Відкрили її ще у 1864 році.

У перші роки, коли до влади прийшли комуністи, у бібліотеці переважно були книги сільськогосподарської тематики. У них йшлося про те, як треба вирощувати зернові, технічні культури. Це різного роду методична література. Художніх книг бібліотека отримувала мало.

Ще донедавна бібліотека у селі знаходилася у Будинку культури. Нині книгозбірня має окреме приміщення. Полиці з книгами знаходяться у будинку, де раніше був дитячий садок. Нині завідує бібліотекою Людмила Боднарчук.

Історія про маєток Фолянда

—Будівля дитячого садка дуже хороша, — продовжує Анатолій Бойта. — Керівник господарства Олексій Боднар не шкодував коштів на підтримку закладу. Як тільки садок закрили, на сході села прийняли рішення передати приміщення під бібліотеку. Дружно взялися і перенесли книги — у мішках, на візках, Будинок культури майже поруч. Загалом нині у бібліотеці понад 10 тисяч книг.

Запитую, чи мають рідкісні видання. «На жаль, якихось стародавніх книг, чи з автографами відомих письменників у нас нема, — каже Анатолій. — Переважає художня література, є твори зарубіжних класиків, українських письменників, залишилися книги російських авторів…»

У свій час журналісту 20minut.ua вдалося почути цікаву історію про рідкісні видання, що були у Кричанівці. Розповідала про них бабуся Ганна Перенчук. Вона служила у польського пана Фолянда, який мав землі у цьому селі. Бабуся, на той час вона була ще зовсім молода дівчина, прибирала у маєтку, прала панський одяг. Маєток знаходився за селом у місцині, яку дотепер називають Грабарка. Під час жовтневого перевороту 1917 року Фолянд змушений був тікати з села. Його статки розграбували. Бабуся бачила, як підпалили велику бібліотеку. Дехто з людей взяв трохи книг для себе. Ганна так само зробила. Дуже гарні обкладинки були у тих книг. Текст на польській мові. Принесла книжки додому. На моє запитання, де ті книги, бабуся сказала, що довгий час ними розпалювали вогонь у печі. Так робила не тільки вона…

Зібрали вірші і пісні про село, але не заспівали...

Столітній ювілей бібліотеки вирішили відзначити творчим вечором на тему: «Моє село в поезії та пісні». За словами Анатолія Бойти, звернулися до земляків, які пишуть вірші. Попросили їх запропонувати до програми свята поезії, присвячені селу. На таку пропозицію охоче відгукнулися не тільки ті, хто нині проживає у селі. Свої поетичні твори прислали земляки, які нині проживають далеко від села.

Анатолій Бойта називає декого з них. Каже, пошта принесла листа з далекого Казахстану від Івана Батруна. Колись чоловік виїхав піднімати цілину, там і залишився. Але не забуває про село! Тут проживає його рідна сестра Марія Гаврилець.  Вона  колишня вчителька, теж пише вірші. Частину з них присвятила своїй малій батьківщині.

Ось рядки одного з них: «Тут запах духмяного хліба, В повітрі пливе над селом, Тут верби й Немія обнялись, Немов молоді за столом».  Немія це назва річечки, що протікає селом і впадає у Дністер. Закінчується вірш такими словами:«Хочуть діти твої, Кричанівко, щоб ти завжди була молода».

На  слова Марії Гаврилець виконують пісні. Музику до них написав місцевий композитор, колишній вчитель музики Микола Боднарчук.

Ольга Перенчук з Вінниці надіслала вірш, який назвала «Ностальгія». Починається він проникливими рядками: «Кричанівко моя, Кричанівко, Над тобою неба блакить…»

Оксана Боднар, викладач Національного педагогічного університету імені Драгоманова також відгукнулася на запрошення і передали свої поетичні рядки. З Києва надійшов ще один лист від студентки університету Шевченка Катерини Боднар. Її поетичні рядки також мали звучати на вечорі.

—У нас все вже було готове до свята, — каже Анатолій Бойта. — Провели репетиції. Виконувати пісні мали учасники художнього колективу «Кричанівські музики», у складі якого жіноча вокальна група «Берегині». Я з Людмилою Боднарчук підготувалися виступити у ролі ведучих, але…

За словами співрозмовника, вони запросили на свято керівництво Вендичнаської громади, до складу якої входить Кричанівка. Звідти надійшла вказівка: ніяких заходів! Ще й штрафом пригрозили. Мовляв, область у червоній зоні, а ви зі своїм святкуванням.

—Все одно будемо співати пісні і читати вірші про дорогу нам серцю Кричанівку, — каже Анатолій Бойта. — Пізніше, зрозуміло. Нехай трохи корона відступить від нас. Бо люди в селі чекають. Кожному хочеться почути, як рідне село оспіване у поезії і пісні.

Читайте також:

На кордоні з Молдовою прикордонники виявили понад 70 фальшивих ковід-сертифікатів. Що далі?

Біля Жмеринки водій на ВАЗ врізався у Sprinter. Двоє людей загинуло та п'ятеро в лікарні

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up