Клембівська вишивка, що стала спадщиною України: як у Ямпільській громаді відроджують народні промисли

Альона ЧЕРНІЮК

У Клембівці зберігають унікальні традиції подільської вишивки, ткацтва та килимарства, що вже визнані частиною нематеріальної культурної спадщини України.
Оновлений центр промислів перетворюється на простір, де минуле оживає та стає основою для розвитку сучасного етнотуризму.

У селі Клембівка, що на Ямпільщині, діє осередок збереження та розвитку традиційного народного мистецтва — Центр художніх промислів у Клембівці.

Заклад спеціалізується на збереженні подільських ремесел, зокрема вишивки, ткацтва та килимарства, які історично сформували культурну ідентичність цього регіону. В експозиційних залах представлені автентичні сорочки, рушники та пояси з характерними геометричними орнаментами, відомими як «клембівська квітка».

Про історію та діяльність центру розповіла завідувачка філії Тетяна Поплінська, акцентувавши увагу на тому, що Клембівка є одним із найвідоміших осередків подільської вишивальної традиції. Саме клембівська вишивка у 2022 році була внесена до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

У 2025 році в межах проєкту «Етно-туризм у Клембівці: жива історія та традиції» у закладі було оновлено приміщення, виконано капітальний ремонт та декоративне оформлення фасаду. Ініціатива реалізована за підтримки Уряду Швеції через Шведське агентство з міжнародної співпраці та розвитку Sida.

Увага до збереження культурної спадщини Поділля залишається одним із ключових напрямів роботи регіональних інституцій. У цьому контексті важливу роль відіграють місцеві представники влади, зокрема Андрій Кавунець, а також керівництво Могилів-Подільського району — Могилів-Подільська районна військова адміністрація, Ямпільської громади та інші управлінські структури.

Окрему увагу приділено виробам місцевих майстрів, які демонструють спадкоємність традицій і сучасний розвиток народного мистецтва. Центр художніх промислів нині виконує не лише функцію збереження культурної спадщини, а й стає майданчиком для розвитку етнотуризму та підтримки локальних ремісничих шкіл Поділля.