Калачі на Святвечір мають бути пісні. Майстер-клас від мешканців маленького села над Дністром

Молодь Оксанівки попросила старших поділитися секретами випіікання калачів до різдвяного столу

В Оксанівці серед різдвяних страв у центрі столу ставлять калач. А в ньому свічечку. Біля калача можна побачити виготовлені з тіста символи свята — пташечки. Кажуть, це для того, щоб було, як у колядці «Прилетіла ластівочка…».

— Вся різдвяна випічка колись була з пісного тіста, — розповідає місцева газдиня Галина Качинська. — Без масла, молока, яєць, цукру. Як тепер обійтися без цього? Пісне тісто майже ніхто не робить. Але калачі і пташенята з тіста випікаємо, як і раніше.

Молоді в Оксанівці небагато. У цьому селі, що на самому березі Дністра, загалом проживає трохи менше 50 людей. Однак хлопці й дівчата мають свою організацію. Назвали її «Оксанівка молода».

Напередодні Новорічно-різдвяних свят попросили старших господинь, аби показали, як випікають калачі до святкового столу.

Спершу домовлялися, що зроблять це у будинку одного з учасників молодіжної організації Павла Бодруга. Однак хата виявилася затісна для проведення майстер-класу.

Вирішили зробити все у сільському клубі. Будівля оформлена в українському народному стилі. Тут достатньо місця. Ось тільки справжньої печі нема. Тому випікала ти довелося в електричній духовці.

«Наталка» не підведе...

Поруч з сільським Будинком культури є будинок, в якому вирішили вимурувати справжню українську піч. Добре, що майстри ще не перевелися.

Таку обіцянку дав місцевим керівник сільськогосподарського підприємства «Наталка» Анатолій Сидоренко. Пан Анатолій уже багато зробив для місцевих. Найбільше коштів витратив на відновлення Будинку культури і обладнання його в стилі давніх народних традицій.

У цьому ж приміщенні облаштували кімнати готельного типу для приїжджих. Тепер пообіцяв піч змайструвати. Господарство оплатить роботи.

В Оксанівці два будинки придбав іноземець. Він з тих німців Поволжя, які у свій час перебралися на історичну батьківщину. Володіє російською, йому легко спілкуватися. Разом з батьками він проживає у Німеччині. На берег Дністра планує приїжджати на відпочинок. Природа, клімат, екологія — все подобається іноземцю.

Ідея змайструвати піч йому сподобалася. Страви приготовлені у такий спосіб цінуються більше, ніж на електриці. Природного газу у цьому селі нема, як і загалом в районі. Чоловік погодився надати частину придбаного приміщення для громади.

Місцеві не мають сумніву, що також дотримає слова керівник господарства «Наталка». Якщо так станеться, калачі до наступного Різдва готуватимуть у новій печі.

Печі в селі ще залишилися. Здебільшого у стареньких хатах. Якщо хтось у них ще проживає, то вряди-годи їх розпалюють. У більшості страви готують на електриці.

Отримаєш вуглики замість випічки

Найстаріша жительки Оксанівки 94-річна Оьга Харевська допомагала тільки порадами. Бабуся захворіла, тому не мала сил братися за тісто. Зате вміло справлялася з цим її племінниця Ірина Савчинська.

Секретами приготування випічки ділилася Людмила Зверховська, Марія Швець, Галина Качинська, Родіка Ясінецька, у неї таке ім’я, бо жінка за національністю молдованка.

Разом з ними працювала молодь Руслана Беспалько, Павло Бодруг, Діана Шиян, вона прийшла на майстер-клас зі своїм сином Давидом, якому 4,5 рочки.

Павло Бодруг каже, що на все життя запам’ятав побачене і почуте від старших. Урок кулінарної майстерності не забудеться . Ще й дітям колись розповість про це.

— Кожна господиня колись знала свою піч так само добре, як своїх дітей, — розповіла сільський старожил Ольга Харевська. — Піч вона жива. Треба знати, як її розпалити, скільки часу має горіти вогонь, а потім тліти головешки. Відчувати, коли саджати форми з тістом усередину. У жодному разі не можна повторно розпалювати, якщо раптом піч охолола швидше, ніж приготовили тісто. Бо тоді отримаєш вуглики замість випічки. Краще довше звичного потримати всередині.

Тісто пропускають через… м’ясорубку

До чужої печі хазяйка не підійде. Бо вона її не знає. Отже, не відає, якою вийде випічка.

— Неправильно напалена піч зіпсує всю працю, — кажуть господині в Оксанівці. — З цього все починається. До того ж робота має йти паралельно: готувати тісто і палити піч.

Під час приготування калачів старші господині здивували… м’ясорубкою. Згаданий Павло Бодруг зізнався, що був здивований, коли побачив поруч з тістом на столі м’ясорубку.

Хлопець ніяк не міг второпати: для чого м’ясорубка до тіста?

— Цю роботу ми називаємо роботою для ледачих, — пояснила Марія Швець, поки інша жінка  Людмила Зверховська набивала у м’ясорубку тісто і крутила ручкою.

В цей час з’являлися тоненькі «ковбаски» з тіста. З таких «косичок» надалі «заплітали» калач.

Капуста є символом єднання

Під час майстер-класу молодь навчилася ще ліпити вареники і робити голубці. Голубці робили мініатюрні, маленькі. В цей час старші наголошували, що капуста є символом єднання. Мовляв, он скільки листочків у ній міцно тримаються купи. Тому вироби з капусти обов’язково мають бути на різдвяному столі.

Голубці робили з капустяного листя. Хоча у селах понад Дністром використовують для цього і виноградне листя. Начиняють голубці рисом. Кажуть, білі крупинки символізують достаток в домі.

Подають на стіл у Святвечір тушковану, квашену капусту.

Чотири покоління були на майстер-класі

Чотири покоління мешканців цього невеликого села готували випічку до різдвяного столу. Найстаршій з них, як уже згадувалося, 94 роки, 70-річні, ті, кому до 50-ти і трохи більше, і 20-річна молодь. Якщо згадати  Давида Шияна, якому 4,5 рочків, і він теж допомагав мамі ліпити калачі, то уже виходить п’ять поколінь.

Після закінчення майстер-класу приготовлені старви виставили на стіл. Вони смакували і дорослим, і молодим. Старші казали, якби це все з печі, було б ще смачніше. 


Читайте також:

«Жара, піт дощем по спині…» Якою була перша операція у польових умовах на війні на Донбасі

Заблудився нині Дід Мороз. А були зими такі, що птахи замерзали на льоту

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.