Іскандери, Калібри, Шахеди: якими були наймасованіші обстріли Вінниці та області за час великої війни

Михайло КУРДЮКОВ

Вінниччина пережила десятки ракетних і дронових атак — від перших ударів у лютому 2022-го до наймасованішого обстрілу центру міста у березні 2026 року.
Ми зібрали хронологію найгучніших прильотів, які забрали життя, зруйнували інфраструктуру і назавжди закарбувалися у пам’яті мешканців.

Від початку великої війни наше місто та область опинилися серед мішеней для російських ракет і дронів. Публічної статистики таких атак немає, однак за понад чотири роки вторгнення їхня кількість, ймовірно, наближається до сотні. І це — без урахування численних транзитних цілей, які збивали у небі над регіоном. Йдеться лише про прильоти.

Частина обстрілів досі не має повного публічного висвітлення. Зокрема, невідома точна кількість жертв. У вересні минулого року, спираючись на відкриті дані, ми нарахували 42 загиблих серед цивільного населення. Дані про військовослужбовців, які загинули внаслідок обстрілів регіону, залишаються відсутніми.

Серед усіх цих атак — незалежно від їхньої кількості — є ті, що назавжди закарбуються у пам’яті містян. І дроновий обстріл 24 березня 2026 року стане одним із таких. Цього дня Вінницю атакували російські «Шахеди», із кількома прильотами.

Внаслідок атаки загинув чоловік. Десятки містян отримали поранення різного ступеню важкості. Пошкоджено понад сімдесят будівель. Це — наймасованіший дроновий обстріл Вінниці за всі роки великої війни і перший випадок, коли влучання зафіксували у центрі міста.

Попередній великий обстріл регіону стався в ніч на 28 серпня 2025 року. Найбільше тоді постраждав Козятин: зафіксували кілька влучань, після яких місто та ще 59 населених пунктів залишилися без електропостачання. Пошкоджено понад десять житлових будинків.

Під ударом опинився і парк швидкісних поїздів Інтерсіті+. Один із потягів, який мав вирушити за маршрутом «Київ-Харків», згорів. Працівники підприємства не постраждали — вони перебували в укритті.

Ще одна масштабна дронова атака відбулася місяцем раніше — 16 липня 2025 року. Влучання фіксували як у Вінниці, так і в навколишніх населених пунктах. У селі Писарівка російські «Шахеди» повністю зруйнували кілька приватних будинків. Дивом обійшлося без загиблих.

Суттєвих пошкоджень зазнав і польський завод Barlinek, розташований на околицях міста. Кілька працівників підприємства отримали поранення. Загалом того дня постраждали вісім вінничан, двоє з них перебували у важкому стані.

Ще одна трагедія сталася 14 березня 2024 року. Тоді збитий дрон-камікадзе влучив у приватний будинок у Немирові. Від оселі залишилися руїни, а її господарі — подружжя Остапенків — загинули. За життя їхнього 26-річного сина боролися лікарі. Згодом його виписали.

Тієї ж ночі постраждали ще двоє хлопців у Тульчинському районі — їх з опіками доправили до лікарні, але обидвоє з часом повернулися додому.

Жовтень 2022 року став початком російського енергетичного терору. Саме 10 та 11 числа ворог уперше атакував Ладижинську ТЕС. Упродовж цих днів постраждали шестеро людей. Тоді ж вінничан вперше закликали економити електроенергію.

У ті дні ворожі «Шахеди» над Вінницькою областю збивав військовий льотчик Вадим Ворошилов із позивним Karaya. Після знищення п’яти безпілотників уламки одного з них пошкодили його винищувач. Пілот відвів літак від житлових кварталів і успішно катапультувався. За це Ворошилову присвоїли звання Героя України.

7 серпня 2022 року росіяни «привітали» Повітряні Сили з професійним святом — ударом по командному пункту ПС ЗСУ у Вороновиці трьома гіперзвуковими ракетами Х-47М «Кинджал». На той момент Україна не мала можливості перехоплювати такі цілі, тому навіть сигнал повітряної тривоги пролунав уже після прильотів.

Офіційно про кількість жертв тоді не повідомляли, однак з відкритих джерел відомо щонайменше про двох загиблих військовослужбовців-вінничан: Олександра Чернія та Олександра Берлявського.

Найболючішою трагедією для Вінниці став обстріл 14 липня 2022 року. Того дня росіяни випустили три ракети «Калібр» по площі Перемоги та будинку побуту «Ювілейний». Ще дві ракети, які прямували туди, вдалося збити.

Внаслідок атаки загинули 29 цивільних, понад 200 людей отримали поранення різного ступеню важкості. Збитки сягнули сотень мільйонів гривень.

25 квітня 2022 року ракетами обстріляли об’єкти критичної інфраструктури у Жмеринці та Козятині. Відомо про п’ятьох загиблих і 18 поранених.

Вночі 15 березня 2022 року дві крилаті ракети «Калібр» влучили у вінницьку телевежу. Жертв вдалося уникнути, однак були пошкодження інфраструктури та сусідніх будинків. Сама споруда вистояла, але ефірне мовлення тоді тимчасово повністю зникло.

Ймовірно, ворог намагався позбавити містян теле- та радіозв’язку — вінницька вежа стала вже четвертою ціллю такого типу після Києва, Харкова та Рівного. Відомо також, що мешканця Крижополя, який на початку війни радив росіянам вдарити по вежі, визнали винним у держзраді та засудили до 5 років позбавлення волі.

6 березня 2022 року Росія знищила міжнародний аеропорт «Гавришівка». Летовище використовували як для цивільної, так і для військової авіації, що, ймовірно, і стало причиною удару. Це було перше потужне бомбардування Вінниці.

Атаку здійснили зі стратегічних бомбардувальників з акваторії Чорного моря, хоча спочатку припускали удар із території Придністров’я. Відомо, що цілі досягли 8 ракет. Загинули десятеро людей: шестеро цивільних і четверо військових.

Вперше повномасштабну війну мешканці Вінницької області відчули 24 лютого 2022 року о 08.15 — тоді ракета «Іскандер» влучила у калинівський військовий арсенал. Загинули двоє військових, ще 26 людей отримали поранення. Вибухова хвиля пошкодила приватні будинки в радіусі кількох кілометрів.

Згодом на арсеналі почалася детонація боєприпасів, через що оголосили евакуацію мешканців навколишніх територій.