«Хто проти тиранії, встаньте!»: 14-річний школяр створив мультфільм про Василя Стуса

• Уперше Василя Стуса представили у LEGO-мультфільмі на англійській мові.
• Анімаційну стрічку зняв учень. Хто він і з якою метою привернув увагу до нашого земляка у незвичний спосіб?
• Пропонуємо читачам окремі текстові фрагменти з фільму у перекладі на українську мову, також посилання на його перегляд.

Фільм має назву «Людина. Стус». Він незвичний не тільки тим, що складна тема подана у формі анімації — не знаю, чи ще хтось у такий спосіб представляв борців за незалежність України. 

Є ще одна особливість стрічки — вона знята на англійській мові. До речі, кадри супроводжують титри, але вони також подані англійською.

Всі персонажі — з міні-фігурок лего

Автором мультфільму є 14-річний учень Олесь Ворона. Хлопчик зі Львова. В одній із своїх розповідей він сказав, що любить історію і займається анімацією. Мультфільм про Стуса не перша така його робота. У своїх короткометражках поширює інформацію про українських Героїв, які віддали життя у боротьбі за незалежність рідної держави. На запитання, чому його картини на англійській, каже, хоче, аби більше дітей у світі знали про нашу країну, а також про тих, хто виборював для неї незалежність.

Всі персонажі у мультфільмі «Людина. Стус» зроблені з допомогою міні-фігурок LEGO, так само, як і декорації. Щоправда, інколи серед них з’являються кадри з фотознімками тих людей, про яких згадує диктор. Зокрема, бачимо світлини в’язнів комуністичного режиму Богдана і Михайла Гориня, Івана Світличного. Звучить ім’я художниці Алли Горської. Всі вони стали жертвами тоталітарного режиму.

Автор фільму, нагадуємо, це 14-річний хлопець, багато знає про Стуса. У цьому переконуєшся під час перегляду його роботи: він відтворив все найважливіше, що глядач мав би знати про борця за незалежність України.

Його стрічка — це ще одне поширення інформації у світі про рідну державу, її велетня духу Василя Стуса, нашого земляка із села Рахнівка Гайсинського району. 

 

Слова про катів забарвлені у червоний колір

Юний кінематографіст повідомив, що фільм складається з понад чотирьох тисяч кадрів. Події на екрані озвучує диктор чоловічим голосом. Однак є діалоги у яких чути також жіночий голос. В озвученні тексту став у нагоді штучний інтелект.

Не оминув автор згадку про нинішню жорстоку війни, яку росія веде проти нас з 24 лютого 2022 року. Про це згадується наприкінці стрічки. На екрані з’являється текст, набраний великими літерами: у російських тюрмах катують полонених українських солдатів так само, як катували Стуса.

Написом на екрані повідомляється ще один факт: росіяни викрали сотні тисяч     українців, серед яких — 20 тисяч діти.

Всі літери текстів про війну забарвлені у червоний колір, ніби з них скрапують краплини крові.

«Ти ставиш багато запитань, містер Стус»

Пропонуємо читачам окремі фрагменти фільму у перекладі на українську мову. На самому початку диктор промовляє слова, які образно передають час, коли жив Василь Стус. Він говорить про тюрму. Каже, з року в рік ця тюрма розширюється, стає ще більшою. Коли чуєш це, згадується вислів: «Тюрма народів». Так колись називали росію.

Далі глядач отримує нову інформацію.

—Росіяни обіцяли рівність в радянському союзі, але замість цього принесли  смерть, — говорить диктор.

Називає прізвище Стуса, каже, що це колишній вчитель, поет.

Ось що говорить персонаж Стуса: «Діти в школах можуть вивчати будь-яку мову — російську, французьку, німецьку, але тільки не свою рідну, українську, чому?»

На це чує у відповідь: «Ти ставиш багато запитань, містер Стус, просто роби те, що тобі доручено робити».

Але він не скорився, говорить диктор. Він продовжував наполягати на тому, що митці мають творити, попри все. Мають нести людям прекрасне і тоді Україна підніметься і розквітне, як ніколи раніше.

—Комуністичний режим зробив все, щоб зламати Стуса, але він не здався, — каже диктор.

Не здався ціною втрати життя.

—Це тільки в радянському союзі геніїв можуть відправляти в тюрму, — ще одна фраза з фільму, вона є нагадуванням автора картини, як переслідували і знищували тих, хто йшов проти тодішньої системи. Одним з них був Василь Стус.

«Мене звати Валя» — «А я Василь»

Гарно відтворено щасливу сторінку життя Стуса. Йдеться про його знайомство з майбутньою дружиною. У цих кадрах звучить сміх молодих людей, радість зустрічі.

—Мене звати Валя, — каже дівчина.

—А я Василь, — відповідає їй хлопець.

Глядач чує радісний сміх молодих людей, їхні жарти, розмову, бачить персонажі хлопця і дівчини.

Як відомо, Стус одружився з Валентиною Попелюх у 1965 році. Вони були ровесниками. У них народився син, якого назвали Дмитром. Однак подружнє щастя було коротким. Все через тодішній режим, який переслідував поета, два рази відправляв його у тюрму.

Кати не змогли вбити високе почуття любові до дружини і їхньої дитини.

Якою ніжністю Василь огортав у листах із заслання своїх найрідніших людей!

— Моя Мадонна, моя лебідка, Валю, я живу лише завдяки тобі і нашому синові, —  писав він, ці слова звучать у фільмі.

Уточнимо: пані Валентина померла через місяць після початку повномасштабного вторгнення росіян у нашу державу. Хворіла. Їй було 84 роки. Прощалися з дружиною видатного українця під артилерійські обстріли, під час похорону окупанти обстрілювали село під Києвом, де проживала жінка. Про це не сказано у фільмі, це інформація для наших читачів, яка спала на думку під час перегляду стрічки, зокрема, сюжету про знайомство Василя й Валентини.

«Не гріши, сину, і будеш, як Бог»

Автор стрічки використав у фільмі фрагменти з листів Василя Стуса до свого синочка Дмитра. Син мало бачив батька. Підростав тоді, коли нелюди утримували його за ґратами. Навіть там, у важких тюремних умовах, батько знаходив такі слова для сина, які зігрівають його душу дотепер.

Ось фрагмент з такого листа із заслання, який озвучено у фільмі:

—Сину, Коли в Тебе буде чисте, безгрішне серце, тоді Тобі легко житиметься в світі — де б Ти не був і які б лиха не зазнавав. Бо будеш, як світлий вогник, чистий промінь, до якого все тягнеться з найчистішими поривами. Бо будеш сам прекрасною людиною — такою, як Твоя мама, як бабуся Їлинка. Не гріши, сину. Це перше правило. І, може, єдине. Ні перед ким — ні перед людьми (байдуже — добрими чи злими), ні перед деревом, ні перед птахою. І тоді будеш, як Бог.

Який повчальний урок батька для сина! І не тільки для сина видатного українця для багатьох інших синів і доньок України.

Будьте добрими, будьте сміливими, будьте, як Стус

Ці слова Василя Стуса стали хрестоматійними. Вони також звучать у фільмі як заклик до протесту проти диктатури.

4ь вересня 1965 року у Києві в кінотеатрі «Україна» презентували художній фільм Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Картину зняли за однойменною повістю нашого земляка Михайла Коцюбинського. У залі не залишилося жодного вільного місця. Частина глядачів стояли у проходах. Пізніше стрічка увійшла до кращих фільмів світового кіно. 

Був у залі Василь Стус. Він скористався великою аудиторією інтелігенції і звернувся до них із закликом: «Хто проти тиранії, встаньте!»

Така відкрите протистояння режиму надалі коштувало сміливому українцю життя. Через 20 років по тому, 4 вересня 1985-го, Стус загинув в камері-одиночці за загадкових обставин. Було це випадковим спів падінням, чи влада не забула йому той день 4 вересня і жорстоко помстилася вбивством, нам про це не відомо.

—Будьте добрими, будьте сміливими, будьте, як Стус! — закликає автор фільму глядачів.

Це дуже круто!

Про фільм «Людина. Стус», який зняв 14-річний учень Олесь Ворона, журналіст «20 хвилин» розповів вчителю історії Миколі Петренку. Попросив висловити власну думку стосовно анімаційної стрічки на незвичну тему.

—Коли такі складні і дуже важливі теми подають підліткам, та ще й на зарубіжну аудиторію, це дуже круто! — каже Микола Петренко.

Вчитель розповів про одного з учнів, який також цікавиться історіє.

—Дитина ще в третьому класі, у них нема окремого предмету «Історія», але у хлопчика неймовірний багаж знань, кажу це без перебільшення, — розповідає Микола Петренко. — Він читає енциклопедії з історії. У нього внутрішня потреба дізнатися про те, що було раніше. Таку дитину можна назвати патріотом від народження. Його не потрібно буде вчити любити рідну землю.

Олесь Ворона, 14-річний автор фільму, вразив по-своєму. У цієї дитини теж великий багаж знань з історії. Але мати знання це добре, а ось вміти поділитися ними з іншими — таке не всім дано. У Олеся Ворони ще й талант і вміння працювати з комп’ютерними технологіями. Учень поєднав ці два уміння і отримав прекрасний результат. Він, як ніхто, знає, що підліткам цікавіше дивитися мультик, ніж читати історію у книжці, паперовій, чи навіть електронній. Він знайшов спосіб зацікавлення і запропонував аудиторії свою роботу.

Вчитель каже, що він обов’язково перегляне мультфільм про Стуса. Зробити це можна за посиланням. Водночас наголошує, що набагато важливіше, що історичну розповідь дивитимуться підлітки.    

Читайте також:

«Яка ж добренна дзандзура»: для чого фермеру словник діалектів рідного села?

«Це сумашедші втрати»: чому два цукрозаводи області зупиняли роботу?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.