Капітан Юрій Барашенко служив командиром роти у 59 мотопіхотному батальйоні

Страшні хвилювання знову пережила родина Юрія Барашенка. Під час ексгумації на кладовищі були присутні мати загиблого, дружина,  донька з чоловіком, друзі. Дружина знепритомніла від хвилювання. Їй довелося надавати медичну допомогу. Експерти з Вінниці і Бершаді працювали у захисних масках. Коли труну підняли на поверхню і відкрили, до неї підійшла донька Вікторія. Вона підтвердила слідчим, що в ній дійсно знаходиться тіло її батька Юрія Барашенка, надала інформацію слідчим про те, що клали під час поховання. Після документальної фіксації процедури, труну відвезли до Бершадського відділу Вінницького бюро судмедекспертизи. Результати експертизи будуть відомі не раніше, як через тиждень.

Застрелився? П’ятьма кулями?

-Є такий вислів: труп завжди «говорить» правду, - зазначив у розмові з журналістом «20 хвилин» судмедексперт з майже 40-річним стажем Маіс Сологуб. - Це означає, що кваліфікований фахівець з безсумнівною точністю може встановити причини загибелі людини після проведення експертизи.

Експерт Сологуб входить до складу комісії, яка проводить повторну експертизу. Її добилася родина через Генпрокуратуру. Чому?

Як розповіла донька загиблого пані Вікторія, вони не вірять у самогубство батька. Його не стало 3 серпня 2016-го під Попасною. Напередодні офіцер розмовляв з донькою по телефону. Сказав, що збирається в дорогу, планував бути на дні народження дружини: 6 серпня збиралися відзначити її 50-річчя. А наступного дня з частини повідомили страшну звістку – ротний застрелився.

Заради улюбленого внука Юрій Барашенко ні за що б не вкоротив собі життя

-Ніколи не повіримо в таке, - каже пані Вікторія. – На нього дома чекав внук, двоє дітей, дружина, мати. Ми всі жили у злагоді. Батька шанували у школі, він вчителював у сусідньому селі Красносілка. Його любили учні. Був дуже комунікабельний, займався спортом, організовував змагання, навіть коли приїжджав у відпустку, провів футбольний турнір. І раптом – застрелився. Чому?

Ще більше стали сумніватися рідні, коли побачили у матеріалах слідства схему входження куль у тіло. Вікторія каже, бачила на схемі сліди п’яти наскрізних пострілів: три зроблено у висок, причому на різних рівнях, а два – з підборіддя.

За її словами, за майже рік слідство не дало результатів. Експертизу, чомусь, проводили у сусідньому Бахмуті Донецької області, а не за місцем загибелі у Попасній Луганської області. Коли донька запитала слідчу, чому так, та відповіла: «Бо так хлопці вирішили».

-Які хлопці? Чому це вони мають вирішувати? – дивується Вікторія.

Експерт припустив самогубство і у військовій частина написали такий само висновок.

Справу перекваліфікували, слідчих відсторонили

Ні у Красносілці, де працював Барашенко, ні у Маньківці, де проживав (села знаходяться навпроти на берегах Південного Бугу), не вірять, що вчитель міг накласти на себе руки. В обох населених пунктах відбулися сходи села. Зібралося понад дві тисячі людей. Від імені громади звернулися до Генпрокурора з вимогою об’єктивно розслідувати справу. Такі само звернення прийняли депутати на сесіях сільських рад у цих селах. Кажуть, зробили це з поваги до вчителя і його родини.

Разом з дозволом на проведення ексгумації Барашенки отримали листа з прокуратури Луганської області. У ньому сказано, що розслідування доручили іншим слідчим, справу перекваліфікували із статті "Самогубство" на статтю "Терористичний акт (258 ч.3 Кримінального Кодексу України). Покарання - від десяти до 15 років позбавлення волі або довічним позбавлення волі.

Всі три довідки про самогубство видали у Бахмуті

 Випадок із Барашенком не єдиний. Так само не вірить у  самогубство чоловіка дружина кадрового військового із Бару - майора Олександра Басюка, який служив у військовій частині А 0853.

– Два роки зволікають із розслідуванням справи загибелі мого чоловіка, - каже його дружина пані Інна. - Мені навіть у присутності адвоката не дають можливості ознайомитися з матеріалами слідства. Ніби я чужа людина, ніби це постраждав хтось інший, а не я і наша сім’я. Звернулися б до суду з позовом про встановлення обставин загибелі, так не закінчено слідство. Зате одразу назвали чоловіка самогубцем.

Майора Басюка знайшли повішаним 26 травня 2015-го. За словами дружини, саме в той день він мав виїжджати додому. Так сказав напередодні у телефонній розмові їй, синові, своїй матері.

-Я знаю Сашу з п’ятого класу, - продовжує пані Інна. – Ми разом навчалися. Ще тоді між нами з’явилися симпатії, потім одружилися. весь час ми разом. Що в нього на серці, відчувала навіть у диханні у телефонну слухавку. Вбийте мене – ніколи не повірю, що він міг накинути собі петлю на шию. Я б у суді шукала правди, так тягнуть з розслідуванням. Кругом глуха стіна.

Саша пройшов Слов’янськ, донецький аеропорт. Це було його четверте відрядження, яке закінчилося загадковою загибеллю.

Не дочекалися дома 29-річного військовослужбовця контрактника Михайла Лисака з Гнівані. Зателефонував, що уже збирається у відпустку. Потім повідомили сумну новину. У довідці судмедексперта зазначено, що військовослужбовець вчинив самогубство – застрелився з автомата у районі Попасної. 

 – В оприлюдненій у ЗМІ інформації пишуть, що Міша загинув під час обстрілу їхнього поста, а в довідці про смерть читаємо – смерть настала внаслідок самогубства, - каже сестра загиблого пані Людмила.

Родина солдата Лисака також добиваються ексгумації тіла для проведення повторної експертизи.

Всі три довідки про самогубство двох офіцерів і солдата видали в одному й тому само бюро судмедекспертизи – у Бахмуті Донецької області.