Є кілька способів зменшити шкоду від генератора. Але за це доведеться доплатити

• Шкідливі викиди в повітря та шумове забруднення від генераторів стали нашою новою реальністю. Чи можна з цим щось вдіяти? — запитали у доктора технічних наук.

«Важливо розуміти, що ситуація зараз нештатна», — відповідаючи на питання про вплив дизель-генераторів на довкілля, говорить доктор технічних наук та професор ВНТУ Андрій Полив’янчук. Науковець каже, що така велика кількість пристроїв, що працюють одночасно, не може залишатися непомітною для пересічного жителя міста. 

Під час роботи кожного з генераторів в повітря потрапляють шкідливі речовини, зокрема токсичні гази та сажа. За словами фахівців з громадської організації «Всеукраїнська екологічна ліга», більшість таких речовин походить від різних «неідеальних» процесів під час згоряння, до прикладу, неповного згоряння палива.

Своєю чергою це негативно впливає на якість повітря. На сторінці екологічного проєкту SaveEcoBot, що займається збором даних про забруднювання, йдеться про те, що у містах вплив вихлопів на людину вищий, оскільки є високий рівень фонового техногенного забруднення, а також через особливості проєктування вулиць повітря не може вільно циркулювати. 

«Особливо це характерно для тісних та заплутаних кварталів у старих частинах міст, тому у періоди відключення світла варто оминати такі райони», — пишуть фахівці з екологічного чат-бота. До слова, наразі їхня онлайн-мапа моніторингу якості повітря показує, що у Вінниці повітря чисте. 

Крім забруднення, продовжує професор Андрій Полив’янчук, негативно на здоров’я впливає ще й шум від генераторів. Науковець каже, що дизельні та бензинові генератори, що встановлені на вулицях міста, створюють шум на рівні 88-95 децибелів, при нормі до 55 дБ. 

Фахівці «Всеукраїнської екологічної ліги» пояснюють, що шумове забруднення має накопичувальний ефект, адже акустичне подразнення «відкладається» в організмі та з часом все сильніше пригнічує нервову систему. За їхніми словами, найчастіше під впливом шуму знижується концентрація, погіршується розумова  діяльність та розвивається безсоння. 

Поза тим, шум може стати причиною погіршення психологічного стану та появи психічних розладів, серед яких депресія та тривожність. Адаптація організму до шуму практично неможлива.

Однак навіть попри свій негативний вплив на довкілля, генератори у нашій реальності стали необхідністю, від якої неможливо відмовитися. Проте існують способи, завдяки яким можна зменшити кількість шкідливих викидів. Серед традиційних, доктор технічних наук ВНТУ називає відстань та час. 

Під першим мається на увазі встановлення генератора не ближче ніж за шість метрів від стін, дверей та вікон будь-яких приміщень, або відвід вихлопів на безпечну відстань за допомогою спеціально облаштованої системи вентиляції. Друге — про тривалість роботи генератора: чим вона коротша, тим відповідно менше негативного впливу. 

— Є й менш традиційні способи, до прикладу, різноманітні акумуляторні батареї. У такому разі генератор працюватиме за принципом гібридного двигуна: коли батарея заряджена, генератор працює від неї, але коли вона розряджається, тоді генератор починає працювати за рахунок дизелю чи бензину, — пояснює Андрій Полив’янчук. — Проблема тільки в тому, що такі покращення екологічних показників вимагають додаткових витрат від власників генераторів. Та ж сама система вентиляції, потужна батарея або звукоізоляційний кожух коштують немало. Далеко не всі підприємці хочуть і мають можливість це робити. 

На думку науковця, помічними у такій ситуації могли б стати спеціально розроблені програми на місцевому рівні чи, наприклад, силами міжнародних організацій. Вони б могли сприяти придбанню підприємцями більш сучасних, а відповідно й більш екологічних генераторів або корисних доповнень до них. 

— Менше забруднень також буде, якщо власники генераторів почнуть використовувати свої пристрої в оптимальному режимі, тобто такому, на який він розрахований від початку. Тоді буде краще згорання, а шкоди стане менше. Однак у нас нерідко експлуатують генератори у меншій потужності: такий підхід дозволяє несуттєво економити, але шкідливих вихлопів у такому разі значно більше, — каже професор ВНТУ.

Після закінчення війни, продовжує Андрій Полив’янчук, постане питання, що робити з такою великою кількістю генераторів. Однозначної відповіді на це питання наразі немає. Частину можуть передати в інші країни, де є потреба в таких пристроях. Іншу частину залишать як резерв для потреб підприємств, об’єктів критичної та військової інфраструктури. 

Ще частина залишиться у приватних будинках та маленьких підприємствах, як ось аптеки, магазини тощо. Останнім, на думку науковця, доведеться зареєструвати їх та, можливо, почати сплачувати окремий вид податку, механізм якого буде розроблений після перемоги.

Читайте також:

«Під вікнами гуде генератор, не дає ні спати, ні жити, ні почути повітряну тривогу...» Чи є управа?

Від 16 тисяч гривень. Де та за скільки у Вінниці продають бензинові генератори

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.