— Після похорону Міші сусіди говорили про вбивство такого само молодого хлопця, — повідомила в розмові з журналістом мама вбитого Михайла Ярового Ольга Михайлівна. — Кажуть, був високий, зростом під два метри.
Чула ще одну інформацію. Нібито діє група бандитів. Під приводом пропозиції надати роботу викликають людей на співбесіду. Потім грабують або вбивають. Принаймні так було з її сином. Він пішов на співбесіду влаштовуватися на роботу.
Про обидва вбивства 20minut.ua повідомили читачі. Вони просять звернутися до влади з конкретними питаннями: «Що коїться у місті?», «Чим викликано те, що кримінал підняв голови?».
Одна з пропозицій — заслухати поліцейських і надати інформацію містянам, аби вони не користувалися чутками, що поширюються після вбивств. Створювати вигляд, що не відбувається нічого особливого, — неправильно.
Влада проголосила девіз «Вінничани важливі». Хоча він стосується іншої ситуації — протидії коронавірусу, але злочинність не менш страшне явище.
У четвер, 14 травня, Михайло Яровий пішов на співбесіду з працевлаштування. Приблизно о 13-й йому зателефонували. Хлопець став збиратися. Мамі сказав, що йде до «Урожаю». Ненадовго. Через годину-півтори повернеться. Пояснив, що йдеться про можливу роботу. Треба поговорити з тими, хто її пропонує.
Михайло закінчив технічний коледж, три роки навчався у технічному університеті. Працював на одній з продуктових баз. Відповідав за доставку товарів у райони області.
— Син хотів іншу роботу, — каже його мама. — Я знала про це. Попросила не затримуватися. Бо ж епідемія, чого довго ходити між людьми.
Накрапав дощ, і вона подала Михайлові парасолю.
— Мамо, ти ж знаєш, що мені не подобається ходити з парасолькою, — відповів він.
— Він у двері, а мене, ніби магнітом поманило за ним, — схлипує жінка. — Відчула щось недобре. Так і пішла за ним аж на вулицю. Наша квартира на першому поверсі. Будинок біля зупинки «Академіка Ющенка». Подивилася вслід і повернулася з парасолькою у руках. Казав, йде на годину, а пішов назавжди.
Перед тим старший брат Михайла подарував йому новий телефон. Старий вкрали. Приблизно через дві години мама подзвонила синові.
— Мамо, ми ще розмовляємо, — почула у відповідь.
Жінка каже, що було чути чоловічі голоси. У синових словах не вловила ніякої тривоги, не відчувалося, що він випив спиртного. Уточнює, що Михайло взагалі був байдужий до випивки. Мін пригубити хіба що у дні свят чи з іншої нагоди, а так…
Спливав час, день хилився до вечора, а син не повертався додому. Матір не це хвилювало. Вона не могла зрозуміти, чим викликана її незрозуміла тривога. Жінка працює в реанімації однієї з лікарень Вінниці. Щодня стикається з різними людьми, різними обставинами. А тут не знаходила пояснення своєму душевному стану.
— Я ще раз зателефонувала Михайлові, — говорить вона. — Як і під час попереднього дзвінка, він відповів одразу. Знову повторив ті само слова: «Мамо, ми ще розмовляємо». І знову на фоні його голосу було чути інші голоси. Чоловічі голоси.
Приблизно об 11-й мати набрала номер старшого сина. Розповіла йому про ситуацію. Попросила, щоб той подзвонив. Стала чекати.
— Старшому брату Михайло відповів тими само словами, що й мені, мовляв, ми тут розмовляємо про мою роботу, — каже жінка. — Той запитав його, то ти вже завтра виходиш на нове місце. У відповідь почув, що ні, ще буде думати.
Наступного дня о 9-й ранку мама знову зателефонувала синові. «Абонент поза зоною досяжності» — почула у відповідь. Через деякий час набирала ще і ще… Відповідь чула ту само.
Старший син сказав, що в Михайла, мабуть, розрядилася батарея. Він же не взяв з собою зарядний пристрій. Заспокоїв маму. Прийде він додому. Він же не дитина — йому вже 33 роки.
Не прийшов він ні в п’ятницю, ні в суботу.
А в неділю 17 травня у її двері подзвонила поліція.
— Михайло Яровий ваш син? — запитали. — Він помер.
У матері в очах потемніло. Жінка мало не знепритомніла. Вона слухала голоси поліцейських і все міцніше чіплялася за одвірок, аби не впасти.
У другому під’їзді між четвертим і п'ятим поверхом одного з будинків по вулиці Острозького, поруч з педагогічним університетом, хтось з сусідів побачив на сходах молодого чоловіка. Він лежав непорушно. На голові було видно кров. На ногах не було взуття, а на тілі — верхнього одягу.
Мати говорила, що Михайло виходив з дому у гарних кросівках, одягнув нову куртку. Телефону, подарованого братом, при ньому не було.
Одразу викликали швидку допомогу. Поки медики приїхали, хлопець з останніх сил назвав адресу проживання. Його доставили в лікарню на Київській. В реанімації оперували.
Жінка не розуміє, чому одразу про це її не повідомили. Адже знали адресу. Поліцейські прийшли тільки тоді, коли хлопець помер в реанімації.
Похорони Михайла Ярового припали на сороковий день смерті його цивільної дружини. Він проживав з жінкою на ім’я Альона. Вона померла раптово. Сталося це у присутності Михайла і її мами.
На час карантину Михайло переїхав з Альоною до її мами у Сосонку.
Одного разу після вечері Альона сказала, що недобре себе почуває. Пішла прилягти. Зрозуміло, її мама і Михайло підійшли до неї. Невдовзі жінка якось дивно зітхнула кілька разів і її очі закрилися, а серце зупинилося.
Так про це розповідав мамі Михайло.
— Така раптова несподівана смерть дуже налякала сина, — говорить мама. — Він взагалі боявся медичних процедур. Коли брали кров з вени, міг втратити свідомість. Дуже вразливий був у мене син. Нема вже його.
Михайло навчався у школі №16. Один з його однокласників розповів про нього, як про дуже спокійну людину.
— Яким був Міша, та він мухи не образить, — говорить колишній однокласник. — Підозрювати, що він міг влізти у якусь бійку чи розбори — це марна справа. Це не його. Дуже шкода, що так сталося. Хороший був хлопець.
Висловлюємо щирі співчуття матері, братові, рідним, друзям Михайла Ярового. Вони зберігатимуть про нього світлу пам'ять.
У ніч на 25 травня вбили старшого солдата в/ч 3008 Нацгвардії України старшого солдата Андрія Карася. 28-річний військовий чотири роки служив у частині. Неодноразово їздив у зону АТО/ООС на виконання бойових завдань.
Був єдиним сином у матері. У нього залишилася 11-місячна донечка.
Зі смутком у голосі переповіла новину журналісту 20minut.ua прес-офіцер частини Анна Лазуренко.
Напередодні у свій вихідний він допомагав комусь з товаришів ремонтувати машину. Об 11-й вечора його підвезли додому.
Загиблий родом з Бару. Квартиру винаймав недалеко від частини по вулиці Шмідта. Саме там його знайшли патрульні під час об’їзду міста. Він був непритомний. Лежав у крові.
За словами співрозмовниці, при ньому був мобільний телефон, невелика сума грошей, посвідчення. Саме за цим документом патрульні встановили особу.
— Поліцейські одразу викликали швидку, повідомили черговому у частину, уточнили, чи дійсно такий чоловік служить у нас, — продовжує співрозмовниця. — У лікарні його ще встигли прооперувати. Але він втратив багато крові. Відомо, що на тілі були чисельні ножові поранення в черевну порожнину.
Загиблий військовий був єдиним сином у мами. Його батько передчасно пішов з життя.
Припускають, що він міг вийти з дому за цигарками або щось купити. Бо був одягнений у домашній одяг. О якій годин це сталося, невідомо. Додому його підвезли об 11-й вечора. Поліцейські виявили о другій ночі. Саме в цьому проміжку часу його підрізали ножем.
У прес-службі обласної поліції уточнили місце виявлення пораненого чоловіка — перехрестя вулиці Шмідта і Брацлавська.
Наразі поліція встановлює обставини злочину та осіб, причетних нього. Поліцейські встановлюють та допитують осіб, з якими спілкувався загиблий. Слідство розпочало кримінальне провадження за частиною другою статті 121 Кримінального кодексу України (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого). За такий злочин передбачено до 10-ти років позбавлення волі.
Поліцейські і військові звертаються до можливих очевидців трагічної події з проханням повідомити про це у поліцію.
Командування частини 3008 висловлює щирі співчуття з приводу смерті військовослужбовця, старшого солдата, який служив на посаді водія, матері, дружині, рідним, побратимам. Поділяють з ними велике горе. Вірять, що поліція встановить винних і вони понесуть суворе покарання.
Анна Олійник, керівник відділу комунікації обласної поліції:
—У Вінниці з початку року поліцейські розкрили чотири вбивства з шести. Загалом в області за цей період вчинено 23 убивства, з них 21 розкрито. Торік за цей час було 31 вбивство.
Спочатку про вбивства у Вінниці. Встановлено, хто позбавив життя 33-річного чоловіка з Липовецького району. Його тіло виявили з ознаками насильницької смерті у покинутому приміщенні по вулиці Нечуя-Левицького. Затримано 43-річного раніше засудженого вінничанина.
Розкрито замах на вбивство 29-річного вінничанина. Йому завдано проникаюче ножове поранення. Затримано 32-річного чоловіка, мешканця Вінниці, який уже відбував покарання.
У лютому поліцейські розкрили ще два вбивства. 17 лютого приблизно о першій ночі до поліції надійшло повідомлення від жінки з вулиці Стельмаха. У квартирі свого знайомого вона виявила його мертвим. Протягом кількох годин оперативники карного розшуку обласної поліції спільно з колегами Вишенського відділення затримали у Тульчинському районі підозрюваного. Ним виявився 25-річний сусід вбитого. Він уже відбував покарання за грабіж. Рік перед тим звільнився з місць позбавлення волі.
22 лютого було оперативно затримано підозрюваного у вбивстві 19-річного жителя Мурованокуриловецького району. Хлопцеві завдали ножових поранень, а потім викинули з вікна квартири на 7-му поверсі у будинку по вулиці Литвиненка.
З початку нинішнього року в області вчинено 23 убивства, у 2019-му за такий самий період було 31.
Нині розкрито 21 вбивство.
З п’яти тяжких тілесних ушкоджень зі смертельними наслідками розкрито чотири.
Нерозкритими залишаються убивство у мікрорайоні Академічний та напад на двох сестер поважного віку, цей злочин кваліфікують як замах на вбивство.
Нині правоохоронці працюють над розкриттям ще двох злочинів — умисного нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті 28-річного військовослужбовця в/ч 3008 та обставин загибелі 33-річного вінничанина, якого знайшли у під’їзді будинку на вулиці Острозького.
Відкрито кримінальне провадження за ст..115 КК України («Умисне вбивство»), в рамках якого слідство встановлює, що стало причиною смерті чоловіка — чиїсь умисні дії, чи нещасний випадок. Ці два випадки жодним чином не пов’язані між собою. Найближчим часом обов’язково поінформуємо про хід розслідування цих злочинів.
Читайте також:
Пропадають майже щодня: як у Вінниці шукають зниклих дітей
Відео моменту ДТП на Київському мосту зняли камери з двох ракурсів
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер