Дрони, вибухи і реабілітація: 20-річний пілот бомбера розповів про службу і важке поранення
- Студент Вінницького технічного університету Дмитро Ящук взяв академвідпустку і долучився до лав ЗСУ.
- У 2025 році 20-річний захисник уже встиг послужити на передовій, керуючи потужними безпілотниками «Вампір», та отримати поранення.
- Про те, як потрапив на службу і як втратив частину стопи, Дмитро розповів журналістам «20хвилин».
Вінничанину Дмитру Ящуку в жовтні виповнилось 20 років, а він вже встиг послужити на гарячих напрямках, не раз подивитися у вічі смерті і отримати важке поранення.
Студент-доброволець
Студент факультету машинобудування та транспорту групи 2ПМ-22б Вінницького техуніверситету був активним членом студентської ради факультету. Та попри цікаве студентське життя Дмитро мріяв про захист країни. Проте в ТЦК його не брали, мовляв, молодий ще.
— Я спокійно міг би не служити до 25 років. Але ще у 2022-му, коли росія почала повномасштабне вторгнення, я знав, що піду на війну. Щоправда, мені тоді було 16. Я люблю Україну, читаю наші книжки, слухаю нашу музику, я зростав у патріотичній родині, тож інакше й не могло бути! Перша моя спроба піти до війська була після 18-річчя, але в ТЦК мені сказали дослівно: «Ти ще малий, йди додому!», — пояснює боєць.

Другу спробу він зробив у 19 років: прийшов у рекрутинговий центр. Юнак цілеспрямовано йшов на пілота великих дронів типу Vampire. Поговорив з рекрутером 4 ОВМБр, і той підшукав відповідну вакансію.
Після двох з половиною років навчання у вузі він все ж оформив академічну відпустку і зробив свідомий і мужній вибір — добровільно став на захист України. Про вчинок 19-річного сина батьки дізналися лише згодом, коли Дмитро підписав річний контракт.
— Більшість людей з мого оточення не сприйняли того, що я зробив. Бо вони самі не бачать себе у війську, — зізнається боєць. — Думаю, більшість просто бояться. Але найбільший страх — від невідомості. Людям здається, що думку добровольця про місце служби не враховують, що підготовки немає, що людей просто відправляють на м'ясо. Але ж я сам є прикладом, що це не так.
19-річний «Варан» керував «Вампірами»

Приєднався в лютому 2025 року до війська і вже в червні Дмитро виконував бойові завдання. Служачи у 4-й окремій важкій механізованій бригаді на Харківському напрямку, 19-річний боєць з позивним «Варан» працював на дронах «Вампірах», опановуючи всі нюанси роботи екіпажу БпЛА.
— Спершу було страшно, потім вже ні, — ділиться «Варан». — Обстріли були, але не по нашій позиції. Однак по нас працювали ворожі дрони. Був скид боєприпасу, мінометної міни 82 мм. Ми з побратимами побачили «пташку» і сховалися в окопній мережі. Тож дрон не влучив, ну й розташування бліндажу, з якого працюємо, ми теж не розкрили.

Якщо ви нічого не знаєте про дрони-бомбери, просто уявіть величезну птаху, яка може перевозити до 15 кілограмів вибухівки і здійснювати до 70 бойових вильотів. Vampire може переносити не тільки вибухівку, але і великогабаритні вантажі для бійців ЗСУ на передовій.
Дрони-бомбери — це ударні безпілотні літальні апарати (БПЛА), оснащені системами для скидання вибухівки, що використовуються для високоточних атак на ворожу техніку, позиції та піхоту. Вони можуть бути як великими важкими коптерами (відомі як «Баба-Яга» для нічних місій), так і меншими FPV-дронами, які керуються оператором в режимі реального часу, забезпечуючи високу маневреність та точність ураження цілей, а також виконують розвідку та логістичні функції. Ось з такою технікою працював молодий воїн.
— В Україні хороші навчальні центри, тому дали нормальну базу знань. За допомогою дронів-бомберів ми робили доставку провізії і води піхоті, а також працювали по ворожих цілях. Я вважаю, що знайшов себе у війську, — каже юнак. — Триває війна, нашу Україну треба захищати. Але тут все не так страшно, як здається: треба просто обрати військовий фах собі до душі та якісно навчатися.

Пілоти таких великих дронів-бомберів — це важлива мішень для ворога. Адже найбільш моторошним звуком для росіянина в українському степу стає гудіння шести потужних гвинтів. Короткий свист — і йде скидання боєприпасу. Лунає вибух, який нищить окупантів. За даними Генштабу ЗСУ, понад 90% загарбників гине саме завдяки дронам.
Втратив половину стопи
Під час чергового завдання, 27 листопада 2025 року, Дмитро Ящук отримав тяжке поранення. Небезпека прийшла не з повітря, вона опинилась під ногами.
— Чесно, ми самі не зрозуміли, як це сталося. Бо ми вийшли до дрона, а ми працюємо тільки вночі. Ми вдивляємось постійно дорогу вперед. Пробули біля нього секунд 20, почали повертатися назад — і тут стався вибух. І що саме вибухнуло, так і не зрозуміло. Невідомий вибуховий пристрій, — розповідає воїн.

В результаті захисник втратив частину стопи і пальці правої ноги, отримав осколкові поранення.
— Мене достатньо швидко евакуювали, бо у нас позиція не дуже далеко від сірої зони: десь три кілометри. Мені накладали турнікет швиденько і викликали евакуацію. Через хвилин 15 я вже був у стабілізаційному пункті, на операційному столі. Там уже видалили перший, другий, третій, четвертий пальці, п’ятий видалили у Вінниці. І тепер перев’язки, стабілізація і подальша реабілітація. Потім прийдеться робити якийсь ортез, або спеціальну устилку у взуття, яка буде заміняти частину стопи, яка відсутня, — розповідає хлопець.
Попри травму Дмитро тримає бойовий дух. Зараз його підтримують рідні і друзі. Каже, після реабілітації на позиції не зможе повернутися. Але в тилу від безпілотників не відмовиться.
— У нас при університеті є військова кафедра, на якій є спеціалізація по БПЛА. Я планую пройти її. І вже надалі, коли повністю відновлюся, я зможу виконувати роботи, пов’язані з дронами, так як я і на позиції займався їх ремонтом. Також, у мене є військова спеціалізація по безпілотниках, тому з цим проблем не виникне, — упевнений військовий.

Нині Дмитро перебуває у військовому госпіталі нашого міста, переніс уже шість операцій. Попереду у нього — тривале лікування та реабілітація.
Сьогодні захиснику потрібна наша підтримка. Кожен внесок — це крок до його одужання і повернення до повноцінного життя та подальшого навчання.
- Номер картки: 4874 1000 2287 3510
- Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/9PQqnko1YS
Читайте також:
«Його забрали. І доглядати матір — нікому». Як мобілізували єдиного сина хворої 81-річної жінки
Мобілізація до 25 років: кого з молодих людей можуть призвати до Збройних сил
Які справи військовозобов’язаних доводиться найчастіше розглядати — розповідає вінницька адвокатка
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.