Дорогами Кобзаря: як Тарас Шевченко відкривав для себе Вінниччину

Лариса ОЛІЙНИК

Пам'ятник молодому Тарасу Шевченку у Вінниці

Осіння подорож 1846 року назавжди закарбувала подільські краєвиди у творчості Тараса Шевченка. Від поштових станцій Літина до берегів Дністра в Могилеві-Подільському.
До дня народження Кобзаря досліджуємо, де саме ступала нога поета, з ким із видатних подолян він товаришував та як сьогодні Вінниця береже пам’ять про головного пророка нації.

Тарас Шевченко та Вінниччина — це не просто сторінка в біографії, а важливий епізод його діяльності як художника та етнографа. Основний зв'язок поета з краєм припадає на осінь 1846 року, коли він за завданням Київської археографічної комісії вирушив у експедицію Поділлям та Волинню.

Де побував Кобзар?

Маршрут Шевченка пролягав через північну та південно-західну частини сучасної Вінницької області. Поет їхав поштовим трактом із Києва до Кам’янця-Подільського.

Літин: Поет зупинявся тут на поштовій станції. Місцеві перекази свідчать, що він цікавився історією Устима Кармелюка, який неодноразово бував у літинській в'язниці.
Могилів-Подільський: Це була одна з ключових точок маршруту. Шевченко досліджував архітектуру міста, його церкви та записував народні пісні. Сьогодні на березі Дністра встановлено пам’ятник на честь цієї події.
Муровані Курилівці: За свідченнями дослідників, Шевченко проїжджав через це містечко, оглядаючи палац та місцеві краєвиди.
Брацлав та Немирів: Хоча прямих документальних підтверджень тривалого перебування мало, ці міста були частиною тогочасних поштових доріг, якими рухалася експедиція.

З ким товаришував та спілкувався?

Зв'язок Шевченка з Вінниччиною реалізувався не лише через поїздки, а й через людей — уродженців цього краю або тих, хто тут працював.

Степан Руданський: Уродженець села Хомутинці (нині Хмільницький район), класик української літератури, вважав себе духовним учнем Шевченка. Їхня творча спадкоємність є фундаментом літературної Вінниччини.
Родина Сошенків: Хоча Іван Сошенко (близький друг, що допоміг викупити поета з кріпацтва) був родом з Черкащини, він тривалий час викладав малювання у Немирівській гімназії, поширюючи ідеї та художній стиль Шевченка на Поділлі.
Місцева шляхта та інтелігенція: Під час експедиції Шевченко мав рекомендаційні листи до освічених людей краю. Він спілкувався з місцевими священиками та дрібною шляхтою, збираючи від них легенди про гайдамаччину та народні перекази.

Поділля у творчості Шевченка

Досвід перебування на Вінниччині та Поділлі восени 1846 року знайшов пряме відображення у творчості Кобзаря — від описів природи до глибоких історичних роздумів.

1. Повість «Варнак»

Це найбільш «подільський» твір Шевченка. Дія повісті (та однойменної поеми) відбувається саме на цих землях.

Описи природи: Поет згадує мальовничі краєвиди Поділля, називаючи його «країною розкішною».
Образ повстанця: У творі відчувається вплив історій про Устима Кармелюка, з якими Шевченко знайомився під час подорожі через Літин та Летичів. Головний герой — шляхетний розбійник — є відлунням народного образу подільського месника.

2. Поема «Гайдамаки»

Хоча поема була написана раніше (1841), під час експедиції Вінниччиною у 1846 році Шевченко активно збирав народні перекази про Коліївщину та Барську конфедерацію.

Вінницькі локації: У творі згадується Тульчин, де знаходилася резиденція Потоцьких, та Вінниця як один з центрів гайдамацького руху.
Перевірка фактів: Перебуваючи в Могилеві-Подільському та Брацлаві, він зіставляв книжкові знання з живими легендами, які розповідали йому місцеві селяни.

3. Фольклорні записи

Під час мандрівки Поділлям Шевченко записав десятки народних пісень. Багато з них мають суто подільське забарвлення:

Пісня «Ой пила, випила» (записана в селі біля Могилева).
Ці записи згодом впливали на ритміку та мелодику його пізньої лірики періоду «Трьох літ» та «Заслання».

4. Робота як художника (Альбоми 1846 року)

Шевченко-художник зафіксував Поділля у візуальних образах. Хоча багато малюнків не збереглося, відомо про:

Замальовки архітектурних пам'яток (церков, костелів, руїн фортець).
Дослідження Почаєва (хоча це Тернопільщина, шлях пролягав через Вінницький край, що відображено в його дорожніх нотатках).

Для Шевченка Вінниччина та Поділля були символом «землі обітованої», де природа вражає красою, але історія закарбована в крові та боротьбі. Він часто протиставляв розкішні подільські сади тяжкій долі місцевих кріпаків.

Локації у Вінниці

Сьогодні пам'ять про Шевченка у місті зосереджена у самому центрі:

Площа Тараса Шевченка: розташована на перетині вулиць Соборної та Мури, поруч із Вінницьким обласним краєзнавчим музеєм. Це головне місце проведення урочистостей.
Пам'ятник молодому Тарасу Шевченку: встановлений у 2014 році до 200-річчя поета. На відміну від традиційних монументів «старого Кобзаря», вінницький пам’ятник зображує Тараса молодим, що відпочиває на лаві з книжкою.
Меморіал «Місце шани й пам'яті»: розташований на площі Шевченка; зараз це місце поєднує пам'ять про класика та вшанування сучасних Героїв, які загинули у російсько-українській війні.
Ім'я Тараса Шевченка носить ліцей №30.
Вулиця Тараса Шевченка: Знаходиться у мікрорайоні Малі Хутори.
«Хутір Шевченка»: житловий масив у північній частині міста, названий на честь Кобзаря

Видатні дослідники-шевченкознавці Вінниччини

Вагомий внесок у вивчення теми зробили науковці Вінницького державного педагогічного університету:

Анатолій Подолинний (1940–2023): професор, заслужений працівник культури України. Автор численних розвідок про перебування поета на Поділлі та упорядник наукових видань, зокрема покажчика «Т. Г. Шевченко і Вінниччина».
Борис Хоменко (1928–2011): видатний літературознавець, який досліджував рецепцію творчості Шевченка в різних культурах та його особисті зв'язки з подолянами. Він є автором понад 400 праць, значна частина яких присвячена Кобзареві.
Наукова бібліотека ім. В. Отамановського: установа регулярно видає бібліографічні покажчики, що систематизують усе написане про поета в контексті регіону.

Сучасні події

Щороку в березні у Вінниці проводяться:

Шевченківські читання: Біля пам'ятника на площі збираються поети, студенти та містяни.
Мистецькі виставки: У краєзнавчому музеї експонують рідкісні видання «Кобзаря» та художні роботи місцевих майстрів, натхненні поезією Тараса.

Цікаві факти

У місті Гнівань народився або проживає Матвій Бабин, чиє читання вірша «Думка» стало відомим у соцмережах як приклад збереження спадщини Кобзаря на Вінниччині.
У 2025 році на Вінниччині зафіксували випадок «народної декомунізації», коли місцеві жителі переробили старий пам'ятник Леніну на бюст Тараса Шевченка.
Історик Олександр Федоришен показав фото травня 1917-го, де люди у вишитих строях під час мітингу на Соборній (нині головній вулиці Вінниці) тримають його портрет з лозунгом «НАШ БАТЬКО Т. ШЕВЧЕНКО».
Дослідник також розповів, що Соборна також носила ім'я Кобзаря: це видно з листування Міністерства внутрішніх справ УНР періоду столичного статусу міста. Поки невідомо, коли українська влада позбулась імені російського імператора у назві вулиці, але у травні 1920 р. вулиця вже мала назву «Шевченківський проспект».