«Допоможіть повернути чоловіка або хоч помоліться за його життя». Дружина полоненого чекає звістки

• Вінничанин Анатолій Ткачук — військовослужбовець.
• Перед початком повномасштабної війни, він з іншими бійцями були на навчаннях.
• Якраз в той день, 24 лютого, вони їхали на полігон, як почули звістку — почалась війна.
• На полігон ніхто тоді не поїхав, командування направило цих хлопців на Антонівський міст.

— Там був дуже жорстокий бій, багато наших хлопців тоді загинуло, багато отримали важкі поранення, в тому числі і мій чоловік Анатолій, — розповідає Еліна Ткачук. — Тоді чоловіка забрали в звичайну херсонську лікарню. В нього були пробиті легені, горло і спина, він отримав контузію, стався інсульт і зупинилось серце. Вижив. Потім декілька діб Анатолій був на апараті штучного дихання. Потім заново вчився ходити, адже половина тіла була наче заморожена, дуже погано працювала ліва рука.

Проте долікуватися Анатолію Ткачуку не судилося, тому що 15 березня в Херсон зайшли російські війська і окупували місто. Всім, хто знаходився в лікарнях, потрібно було якнайшвидше тікати.

— Наші поранені впродовж тривалого часу переховувались на окупованій території, хто де міг і як міг, і все чекали, що їх витягнуть звідти, — розказує Еліна. — Коли чоловіку стало хоч трішки легше, він намагався самостійно без допомоги наших вийти з окупованого Херсону. Це було 29 червня, але його зупинили на блокпосту, роздягли і побачили сліди поранень, знайшли також підроблений документ на фамілію Полуйко.

Анатолія Ткачука затримали окупанти, 10 днів допитували, а потім відправили в Крим. Дружина каже, що його перевезли до Симферополя в перше СІЗО. Жінка всюди била і продовжує бити на сполох: НІБ, СБУ, МКЧХ, поліція, ГУР, Координаційний штаб, медійні люди…. Вона писала, телефонувала, але чує лише одну відповідь: чекайте!

— Коли ще наші хлопці лежали в лікарні, а там йшли бої, я намагалась потрапити в Херсон, але ніхто не погоджувався мене туди везти, — розповідає жінка. — Я навіть готова була їхати туди з військовими, та в останній момент їх перекинули на інший напрямок.

З 7 липня Анатолій Ткачук вважається військовополоненим, але яка його подальша доля, коли буде можливість його обміняти — не відомо.

— Всі анкети, заявки, всю інформацію, яка необхідна для повернення військовополоненого, я зібрала і подала, крім того є навіть свідок (звільнений військовополонений), який підтвердив те, що мій чоловік у полоні, і розповів, за яких обставин він туди потрапив. Тобто всі все начебто знають, але все стоїть на місці, — говорить Еліна.

Тому жінка звертається про допомогу до людей:

«Можливо, в когось є зв’язки для скорішого повернення, або хтось просто помолиться за його здоров’я та скоріше повернення, чи допоможе розповсюдити про нього інформацію. Ми чекаємо на нього! Він добра та світла людина! Чоловік з великої літери! Найкращий батько! Ми з донечкою його дуже чекаємо. Донечка постійно хоче йому зателефонувати, але на жаль зв’язку з ним немає з 29 червня!»

Читайте також:

Вінницькі бійці на підступах до Херсону відвойовують захоплені території

Доброволець з Вінниччини Андрій Мельник розповів, чому військовим так важлива підтримка

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.