Через 75 років і завдяки малюнку: як норвежець розшукав сина полоненого вінничанина

Через 75 років і завдяки малюнку: як норвежець розшукав сина полоненого вінничанина
Через 75 років Андрій Виростков отримав з Норвегії малюнок батька
  • Житель далекої Норвегії Кнут Бленгслі написав у листі журналісту RIA, як йому вдалося розшукати сина полоненого вінничанина.
  • Андрій Виростков перебував у таборі гітлерівців у їхньому містечку Льодінген.
  • Допоміг у пошуку… малюнок.
  • Чому звільнений з полону так і не повернувся додому?

У 79-річного Андрія Виросткова, який проживає у Хмільнику, таке ж ім’я, як було у його батька. Тільки рік було, коли тато пішов на фронт. Про нього він не знав нічого. Одне лише повідомлення отримала після війни мати – «Пропав безвісти». Писали листи, щоб знайти хоча б могилу. Все марно. Жодної позитивної відповіді. І раптом лист з Норвегії. І посилка з малюнком. Внизу у лівому кутку значиться підпис – «А.Виростков, 14.06.1943».

Як малюнок опинився у нас дома – не знаю

Пан Кнут Бленгслі проживає у невеликому містечку Льодінген.

Торік він перебирав домашній архів. Каже, він йому дістався тільки 15 місяців тому. На складеному удвоє аркуші паперу побачив малюнок. На ньому зображені будівлі, яких він не пам’ятає. Але місцевість знайома – це їхнє містечко. Коли запитав рідних, ті звернули увагу на постать жінки. Вона стояла на східцях невеликого будинку. Це була його прабабуся Хельга Розенфорс. Неподалік виднілися бараки.

Кнуту пояснили, що після окупації Норвегії гітлерівці поставили бараки і утримували у них полонених. Дехто з місцевих приносив в’язням харчі. Хоча й ризикували бути покараними. Їм намагалися віддячити. Схоже, картина із зображенням Хельги була знаком подяки від полоненого.

— Детальної інформації, як саме малюнок опинився у нас дома, на жаль, у мене нема,- пише пан Кнут. – Рідні вважають, що він став подякою прабабусі від полоненого. Її будинок був неподалік від бараків.

Норвежець міг що завгодно зробити з невеликим аркушем. Він взявся за найскладніше  – розшукати полоненого або хоча б його рідних. На щастя, це йому вдалося!

Пан Кнут уже переслав поштою картину у Хмільник Андрію Виросткову, сину полоненого.. На пошуки витратив багато часу. Найбільше йому допомогла в цьому Служба розшуку Товариства Червоного Хреста України (ТЧХ). Вона ж першою оприлюднила інформацію про долю полоненого. Втім, додому Андрій Виростков так і не повернувся. Його визволили з табору, разом з іншими доставили в колишній Союз, а далі слід загубився…

Журналіст «20 хвилин/RIA» додав до листа норвежцю низку фотографій сина полоненого. З Андрієм Виростковим і його дружиною пані Ніною зустрічалися у їхньому дачному будинку в одному з сіл Хмільницького району. Поділився враженнями від зустрічі, передав слова подяки, побажання. Навіть уточнив день народження Виросткова. Пан Кнут не забарився з відповіддю.

— У мене мало серце не зупинилося, коли дізнався, що визволений з полону солдат не повернувся додому, - пише пан Кнут. – Як? Чому? Він же вижив у полоні. Його доставили на батьківщину…

Чому вирішив шукати незнайому людину

— Ви запитуєте, чому я вирішив розшукати людину, прізвище якої було на малюнку? – пише пан Кнут. – Зробив це з людських почуттів. Я не знав, чи він ще живий. Точніше, мало вірив у це. Більше сподівався розшукати рідних. Перша проблема виникла з шрифтом – я не читаю кирилицею. Це був перший крок – знайти того, хто правильно прочитає прізвище.

Далі пан Кнут звернувся у військовий музей міста Нарвік. Там отримав деяку інформацію про полоненого Виросткова. У 1943 році у таборі нараховувалося 600 полонених. Це були росіяни й українці. З них померли 81 особа. У музеї пан Кнут дізнався, що Виросткова відправили на батьківщину разом з іншими полоненими 21 червня 1945 року. Зібрані дані він надіслав до Служби розшуку Товариства Червоного Хреста. Саме звідти отримав листа з адресою сина полоненого. Перед тим, як відправити малюнок, обрамив його у рамку під склом.

— Приємно дізнаися з вашого листа, що пан Андрій хотів би обійняти мене, що запрошує у гості, — пише далі норвежець. – Дякую, що назвали день його народження. Можливо, вдасться саме в цей день побувати у них у гостях.

До свого листа пан Кнут додав фотографію своєї прабабусі Хельги.

Зазначив, що у 1943 їй було уже 63 роки. Не стало її у 1970, за рік до того, як народився пан Кнут. Завдяки їй вдалося через 75 років розшукати сина полоненого солдата. Якби малюнок не зберегла....

Малювати забороняли тільки Леніна й Сталіна

— Мати розповідала мені, що тато працював художником у кінотеатрах Вінниці, - каже Андрій Виростков. – Він малював реклами до фільмів. Малювати можна було все і всіх, крім Леніна і Сталіна. Ці слова мами дотепер пам’ятаю. Він і мене малого намалював, коли мама тримала на руках.

Андрія Виросткова забрали в армію ще до війни, у 1940-у, "Мені тоді тільки рік виповнився, - каже син.- Батько тримав мене на руках, не сумніваюся. Але ж я не пам’ятаю. Знаю, що на той час ми проживали у Якушинцях. А це фото 1939 року".

Співрозмовник не випускає з рук малюнок. Каже, дуже дорога пам'ять для нього. Його торкалися руки батька. Час від часу розглядає зображення.

Звертає увагу на складку посередині аркуша. Припускає, що він зберігався складений удвоє. Схоже, це вже Кнут розгорнув, коли брав у рамку. Загадкою для чоловіка залишається, чим саме писаний малюнок, що дотепер зберігся. 14 червня буде 75 років, як тато малював його», - уточнює пан Андрій.

Дружина пропонує зняти скло, щоб уважніше розгледіти роботу. Чоловік категорично заперечує. Боїться щоб не пошкодити. Для картини визначили місце у спальні. Коли їхали у дачний будинок, взяли з собою. Тут вона висить у великій кімнаті.

Пан Андрій багата юдина: у нього троє дітей, п’ятеро внуків і вже троє правнуків. Все життя працював будівельником. Дуже хочеться дізнатися, чому батько не повернувся додому. Хоча б, де його могила. Сподівається, подальші пошуки Служби розшуку Товариства Червоного Хреста дадуть позитивний для нього результат. Співрозмовник читав про фільтраційні табори, до яких відправляли полонених. Припускає, що саме там могло обірватися життя батька. Адже ще на початку війни він опинився у полоні у нацистів. Як вдалося вирватися звідти, не зазначається. Цей факт підтвердили у Службі розшуку ТЧХ. А потім був полон у Норвегії.

Сліди загубилися у Москві

Сергій Глухенький, голова обласної організації ТЧХ:

— Основну роботу з установлення даних полоненого і його сина виконала Служба розшуку ТЧХ, якщо точніше, головний спеціаліст Людмила Обухова, - розповідає пан Сергій. – Це вона спілкувалася з норвежцем, вона готувала листи в архіви. Вдалося встановити, що Виростков прибув з Норвегії ешелоном №8 у 1945 році. Є документ штабу Московського військового округу від 30.07.1945 про те, що прибулих зарахували до 33 запасної стрілецької дивізії, зведеної у 70-й запасний артполк.  В цьому списку значиться прізвище Андрія Виросткова. Надалі відомостей про нього не вдало знайти.

Чекаємо відповіді з архіву Міноборони сусідньої держави

Людмила Обухова повідомила, що інформація про долю Андрія Виросткова, 1920 р.н., після його повернення з полону в Норвегії в українських архівах відсутня. За її словами, чоловік був родом з Курської області. Звідти отримали на запит відповідь, що теж нічим не втішила. Нема у них даних про такого військового.

— Чекаємо відповіді з Москви з Центрального архіву Міноборони, — каже пані Людмила.

За її словами, до Служби розшуку ТЧХ люди дотепер звертаються з проханням допомогти знайти відомості про учасників Другої світової. З часу створення Служби ТЧХ (1992 рік)  розглянуто понад 700 тисяч звернень. Десяткам тисяч людей допомогли  фахівці. Підставою для розшуків є письмове звернення до Служби. У ній бажано зазначити всі відомості, якими володіє заявник про розшукувану людину.   

У Норвегії було 500 таборів для полонених

Після окупації Норвегії Гітлер створив у цій країні майже 500 таборів для військовополонених.

Через них пройшли понад сто тисяч офіцерів і солдатів тодішньої радянської армії. З них майже 14 тисяч померли. У 2009 році в Норвегії державою створено базу даних про колишніх військовополонених, місця їх захоронення. Дослідженням доль полонених понад 10 років займається доктор наук Маріанна Неєрланд Сулейм. До речі, її дисертація присвячена саме цій темі. За її словами, у декого з норвежців зберігаються невеликі поробки з дереа чи металу. Їх вони отримали від полонених за принесені харчі. Картина нашого земляка стала таким само символом подяки за підтримку в’язнів місцевим населенням.

Коментарі (2)
  • Оксана Яцюк

    а не Хмільницького, як написано в статті.
  • Оксана Яцюк

    Дуже гарний матеріал, але село Лисогірка Літинського району.
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Вінниці за сьогодні

12:08 Важливе за вчора. Найцікавіші новини 20 лютого, які ви могли пропустити 11:43 Чому «закривають» районні лікарні у області? Пояснює голова ОДА Скальський 11:31 Старшокласників запрошують на день відкритих дверей у ВНТУ 10:46 У п’ятницю вінничанам відключили гарячу воду. Перелік адрес, де монтують тепломережу Від читача 22:21 З речами на вихід. Хто та як звільнить місцевого депутата? 10:09 Кліматичне обладнання необхідне кожній оселі (Новини компаній) 09:59 З Китаю у літаку повернулися мешканці Вінниччини. Як почуваються евакуйовані? play_circle_filled 09:11 У цей день 73 років тому з'явилася фотокамера Полароїд. Історія, заборони і прикмети 21 лютого photo_camera 09:09 Е-квиток у Вінниці. Для чого водії вимикають валідатори stars 09:04 Анонси спортивного тижня у Вінниці: гандбол, баскетбол, шахи, важка атлетика 21:40 «Міг узяти уроки вокалу і подарувати пісню…» Життя Героя Майдану було яскравим, як його картини stars 21:01 У Бару дев’ятирічний хлопчик посварився з бабусею та втік з дому 18:57 У Вінниці поліцейські затримали 16-річного хлопця. Його підозрюють в угоні автівок 18:40 Тягнули за волосся і били ногами: 14-річна вінничанка з подругами мордувала знайому stars 17:01 Інспектора Вінницької тюрми зловили з особливо небезпечними наркотиками 17:00 Вінницька пара з Китаю: «Ми зіграли весілля за тиждень до початку карантину» stars 16:21 «Молю всіх – не зрадити Майдан!» Музей Мужніх буде у Вінниці з ініціативи мами Героя Небесної сотні stars 16:09 Допоможіть Богдані ходити самостійно. На лікування потрібно 12 тисяч доларів 15:58 Заставу понад п'ять мільйонів призначили підозрюваному земельної афери. Це найбільша на Вінниччині play_circle_filled photo_camera 15:20 Смертельна ДТП на Київській: поліція розповіла перші подробиці photo_camera
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Афіша та квитки на Moemisto.ua Афіша:
keyboard_arrow_up