ДНК-дослідження у Вінниці стали вдвічі швидшими. Як працює система ідентифікації загиблих
- За кожним результатом ДНК-дослідження стоїть не просто лабораторний аналіз, а людина, яку чекають рідні.
- Як у Вінниці працюють із такими зразками та чому судмедекспертам поки доводиться звертатися до лабораторії МВС — розповідаємо.
Цього року Вінницька міська рада спрямувала майже 1,8 мільйона гривень на обладнання для ДНК-досліджень у Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС.
За ці гроші придбали спеціальні бокси для роботи з біологічними зразками, витяжні шафи та комп'ютери. У міськраді кажуть, що це дозволило облаштувати додаткові робочі місця та збільшити можливості лабораторії. За словами міського голови Сергія Моргунова, нове обладнання також майже вдвічі пришвидшило отримання результатів ДНК-досліджень.
«Лише минулого року центр провів 4,5 тисячі досліджень саме ДНК. Але вони потребують додаткового обладнання, і ми їх підтримуємо, щоб вони могли робити більше таких досліджень. З новим ресурсом ця кількість зможе суттєво зрости», — зазначив Сергій Моргунов.
У міськраді пояснюють, що такі дослідження використовують, зокрема, для ідентифікації загиблих Захисників України, роботи зі зразками родичів зниклих безвісти, дослідження особистих речей військових та формування доказової бази у провадженнях щодо воєнних злочинів.
Але за цією новиною є ще одна історія. У Вінниці давно говорять про створення окремої ДНК-лабораторії при обласному бюро судово-медичної експертизи.
Ми вирішили з'ясувати, як сьогодні працює ця система, що саме відбувається з тілами та біологічними зразками, чому ДНК-дослідження стали одним із ключових етапів ідентифікації загиблих.
Майже 1,8 мільйона гривень на обладнання
Рішення про фінансування Вінницького НДЕКЦ МВС депутати міської ради ухвалили 24 квітня 2026 року. На обладнання для ДНК-аналізів спрямували майже 1,8 мільйона гривень. Придбані бокси потрібні для роботи з біологічними зразками, витяжні шафи — для безпечної роботи з речовинами, які використовують під час досліджень. Також закупили комп'ютерну техніку, щоб облаштувати додаткові робочі місця.
Для ДНК-досліджень важливі не лише самі аналізатори. Необхідно дотримуватися умов роботи з біологічним матеріалом, уникати забруднення зразків і забезпечувати правильне зберігання та обробку інформації.
У 2025 році, за даними міськради, у Вінницькому НДЕКЦ провели 4,5 тисячі ДНК-досліджень. В середньому це близько 12 досліджень на календарний день. Водночас у 2024 році міськрада повідомляла про потенційну можливість лабораторії обробляти до 100 зразків на день.
Що змінилося після початку повномасштабної війни
Вінницький НДЕКЦ працював із молекулярно-генетичними дослідженнями ще до повномасштабного вторгнення. Після 2022 року одним із важливих напрямів стала ідентифікація загиблих та пошук зниклих безвісти.
Ще у листопаді 2024 року міська рада повідомляла, що Вінницький НДЕКЦ є одним із центрів, які спеціалізуються на молекулярно-генетичних дослідженнях. Тоді місто передало центру дві пересувні криміналістичні лабораторії та сучасне обладнання. Окремо придбали прилад для аналізу ДНК.
Заступник директора центру Юрій Куслій тоді пояснював, що цей прилад потрібен на проміжному етапі комплексної експертизи. Він дозволяє визначити кількісний та якісний склад ДНК, оптимізувати результати та внести їх до бази даних для подальшого пошуку збігів.
Що відбувається з тілом до ДНК-аналізу
Про цей процес ми вже детально розповідали у матеріалі: «За лаштунками роботи з тілами та ДНК: як вінницькі судмедексперти ідентифікують загиблих».
До бюро потрапляють тіла та останки, зокрема після репатріацій. За словами завідувача відділу судово-медичної експертизи трупів Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи Ігоря Плахотнюка, це можуть бути тіла з пізніми посмертними змінами — скелетуванням, гниттям або муміфікацією. Частина тіл може бути фрагментованою.
Через це встановити людину лише за зовнішніми ознаками часто неможливо.
«На допомогу в процес ідентифікації приходить молекулярно-генетичне дослідження», — пояснював Плахотнюк. Додатковими ознаками можуть бути одяг, особисті речі, відбитки пальців чи документи, знайдені біля тіла.
Під час дослідження тіла експерт разом зі слідчим визначає, звідки найкраще відібрати матеріал для ДНК. Якщо є кілька фрагментів, можуть відбирати кілька зразків.
Паралельно родичі зниклих безвісти здають свої біологічні зразки. Після дослідження отримані генетичні профілі вносять до системи, де їх можна порівнювати з профілями невстановлених тіл.
Закон України про державну реєстрацію геномної інформації прямо визначає серед цілей такої реєстрації розшук зниклих безвісти та ідентифікацію невпізнаних тіл, останків і частин тіла. Держателем відповідного електронного реєстру геномної інформації є Міністерство внутрішніх справ України.
Для генетичного збігу потрібні кілька складових
Ігор Плахотнюк раніше пояснював, що для встановлення особи фактично потрібні три складові.
- Перша — дослідження живої людини, яка заявила про зникнення родича.
- Друга — дослідження біологічного матеріалу з тіла.
- Третя — порівняльне дослідження, коли цифрові генетичні профілі зіставляють між собою.
Саме на етапі порівняння встановлюють, чи є генетична відповідність. МОЗ описує цей процес як автоматизоване порівняння ДНК-профілів загиблого та його родичів у відповідній системі обліку. У разі збігу інформація передається органу, який призначив експертизу та проводить досудове розслідування.
Чому у Вінниці говорять про ще одну лабораторію
Ще у березні цього року Ігор Плахотнюк розповідав журналістці, що Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи готує власну ДНК-лабораторію.
«Підготовлені відповідні приміщення та виконаний їх ремонт. Фахівці пройшли необхідне навчання та спеціалізацію. Очікується доставка та встановлення відповідного обладнання», — розповідав Ігор Плахотнюк.
Минуло близько пів року, тому ми знову зв’язалися з Ігорем Плахотнюком, щоб дізнатися, чи вдалося знайти фінансування для запуску лабораторії бюро. За його словами, поки що ситуація не змінилася.
«Ми досі чекаємо на фінансування, якого, на жаль, так і немає. Хоча потреба у власній лабораторії велика. Це спростило б процес ідентифікації та пришвидшило отримання результатів», — говорить Ігор Плахотнюк.
Власна лабораторія дала б можливість бюро проводити молекулярно-генетичні дослідження безпосередньо в межах Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи. Це особливо важливо для роботи з тілами та останками загиблих, які надходять до фахівців під час репатріацій. Наразі молекулярно-генетичні дослідження для цього процесу проводить НДЕКЦ МВС.
Скільки ДНК-лабораторій працює в Україні
Мережа ДНК-лабораторій Експертної служби МВС за останні роки суттєво розширилася. У листопаді 2025 року, після відкриття повнопрофільної ДНК-лабораторії у Полтаві, МВС повідомляло, що в системі Експертної служби працює 21 повнопрофільна ДНК-лабораторія та три лабораторії прямої ампліфікації. Водночас усі НДЕКЦ були обладнані швидкісними системами RapidHIT ID для експрес-ідентифікації.
Це вже більше, ніж наприкінці 2024 року. Тоді в Україні працювали 17 повнопрофільних ДНК-лабораторій, а на початку 2022 року їх було дев’ять. Кількість експертів у цьому напрямі за той самий період зросла зі 159 до 349.
Роботи стає більше
Розширення мережі лабораторій пов’язане не лише з технічним розвитком. Після початку повномасштабної війни суттєво зріс обсяг роботи з ідентифікації загиблих та пошуку зниклих безвісти.
У 2024 році Експертна служба МВС виконала понад 74 тисячі експертних проваджень і дослідила понад 151 тисячу об’єктів. За даними Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, від початку повномасштабного вторгнення завдяки роботі Експертної служби МВС вдалося ідентифікувати понад 8,5 тисячі тіл та останків людей, яких не вдалося встановити іншим способом.
Раніше ми розповідали про те, як експерти Вінницького бюро судово-медичної експертизи документують сліди тортур, аби кожна історія полонених стала доказом у суді:
Вас може зацікавити:
Вінничанин Святослав Семикрас переміг росіянина і виборов золото Чемпіонату світу із сумо
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
