«Тіло мрії починається зсередини»: Карина Цимбалюк про шлях від спортзалу до професійної сцени бодібілдингу
-
Ще кілька років тому Карина Цимбалюк прийшла у спортзал, щоб просто займатися для себе. Сьогодні вінничанка має професійну карту в бодібілдингу, тренує інших дівчат і мріє вийти на одну з найвідоміших сцен у світі.
Наприкінці листопада 2025 року Карина виступила на міжнародних змаганнях у Румунії у категорії Bikini. Саме там вона здобула Pro Card та професійний статус IFBB Bikini Pro. За словами спортсменки, таких українок із подібним статусом зараз небагато.
За цим результатом стоять чотири роки у спорті, щоденні тренування та серйозна підготовка. Звичайне захоплення постпово переросло у професійну справу, роботу з людьми та великі спортивні амбіції. Тепер Карина сама готує дівчат до змагань, працює онлайн-тренеркою, навчається на магістратурі за спеціальністю, пов’язаною із силовими видами спорту, та планує розвивати бодібілдинг у Вінниці.
Ми поговорили з Кариною про те, як вона прийшла у цей спорт, чому спочатку її не підтримувала родина, що відчуває спортсмен перед виходом на сцену та чому її наступна велика мрія пов’язана зі знаменитою Olympia.
«Коли готуюсь до змагань, майже не маю вільного часу»
— Розкажіть про змагання в Румунії. Якими вони були?
— Змагання відбувалися наприкінці листопада минулого року в Румунії. Там було приблизно 200 учасників, чоловіки та жінки у різних категоріях. Участь можуть брати атлети зі всього світу. Є любительський рівень і є рівень професіоналів.
Я тоді виступала саме на любительському рівні. Там були дівчата з різних країн. Я змагалася у категорії Bikini.
— Скільки часу ви готувалися до цих змагань?
— Коли я готуюся до міжнародних змагань, то працюю кожного дня і майже не маю вільного часу. Це спорт, у який треба вкладати і душу, і серце, горіти ним, щоб мати результати. Я саме так до цього і ставилася.
Загалом у мене було п’ять силових тренувань на тиждень і ще п’ять-шість кардіотренувань. Тобто це фактично по два тренування на день, щоденна робота над собою.
— Як проходять ваші тренування? У вас є тренер чи все робите самостійно?
— У мене є тренер, який веде мене онлайн. Він розписує тренування, але я сама їх виконую. Тут головне, що кожному атлету потрібно навчитися відчувати власні м’язи. Багато хто думає, що краще працювати на силу, побільше брати ваги. Але насправді бодібілдинг це саме той вид спорту, який вчить відчувати власне тіло.
Окрім тренувань, у мене додатково було позування. Це кожного дня по 15–20 хвилин. Так само була розтяжка. Саме така програма підготовки перед змаганнями.
— Як давно ви прийшли у бодібілдинг і чому саме цей спорт вас захопив?
— Я в цьому спорті вже четвертий рік. Спочатку просто пішла в зал і почала займатися для себе. Потім мені стало все це цікаво, я почала розвиватися як тренер. Закінчила курси, почала самостійно багато інформації вивчати та аналізувати.
Через деякий час я познайомилася зі своїм партнером та тренером Глібом Клеваном. Він допоміг мені ближче пізнати цей вид спорту. Я почала їздити з ним та дівчатами, які займалися бодібілдингом, на змагання. Вони поступово мене вчили та мотивували.
Саме Гліб Клеван підштовхнув мене до занять. Він навчив мене всій базі. Я з ним і тренуватися почала. Все, що спочатку я дізналася про бодібілдинг, це завдяки йому. Я йому дуже вдячна. Я завжди казала, що коли буду давати своє перше інтерв’ю, то скажу про нього, щоб усі знали про цю людину.
— Пам’ятаєте свої перші змагання з бодібілдингу?
— Так, це був Кам’янець-Подільський. Я їздила якраз із командою Гліба Клевана. Тоді пам’ятаю, що дівчина, яка тренувалася під керівництвом Гліба, взяла перші місця у своїй категорії, а в абсолютній категорії посіла третє місце. Тоді мені це все дуже сподобалося і дуже хотілося розвивати тему бодібілдингу у Вінниці. У нас усе вийшло. З часом ми побудували свою команду, потім організовували власний комерційний турнір у Дніпрі.
— Чому саме в Дніпрі?
— Ми тоді знайшли спонсора саме з Дніпра і найбільший бюджет він вніс саме там, тому за місцем проведення організовували турнір у Дніпрі. Зараз плануємо вже змагання на весну, знайшли інших спонсорів і сподіваємося, що вдасться провести змагання у нас, у Вінниці.
Цей турнір не прив’язаний до будь-якої федерації, участь можуть брати будь-хто. Можна буде виграти гроші. Це буде любительський турнір. На нашій сторінці в Instagram будемо розміщувати інформацію про дату, місце проведення та все інше.
«Тіло мрії ми можемо побудувати тільки через контакт із собою»
За спортивними результатами Карини стоїть не лише багатогодинна робота в залі. Сьогодні вона сама працює тренеркою і дедалі більше переходить в онлайн-формат. Каже, що їй цікаво не просто допомогти людині змінити тіло, а зрозуміти, що відбувається з нею психологічно.
— Як поєднуєте спорт, тренування, роботу та навчання?
— Я працюю тренером. Раніше багато працювала в залі. Потім мене трохи виснажила робота постійно на місці, було монотонно. Але я дуже люблю працювати з людьми, давати мотивацію, підходити до спорту з позиції психологічного стану. Менше фізичного, більше психологічного, тому що я вважаю, що все розпочинається зсередини.
Тіло мрії ми можемо побудувати тільки знаходячи контакт із собою. Тож я почала більше працювати в онлайн-сфері. Консультую дівчат, підводжу їх так само до змагань. Також зараз запускаю свій курс, який називається «Стоп зрив».
— Що це за курс? Для кого він і чого навчає?
— Він про те, як налагодити відносини з харчуванням. Тобто не про те, як рахувати БЖВ (білки, жири та вуглеводи — авт.) чи як правильно харчуватися, бо цього є дуже багато у відкритому доступі в інтернеті.
Мій курс базований на власному досвіді. Я розробила таку мінігру, яка допомагає провести власний самоаналіз і побудувати гарні стосунки з харчуванням саме через розуміння, а не через потребу.
Я й до власних тренувань підходжу через відчуття, кайф і розуміння, а не через виснаження. Я трохи працюю і в залі, але все ж більше онлайн.
— Ви ще й навчаєтеся?
— Так, зараз навчаюся в педагогічному університеті імені Коцюбинського. Раніше закінчила бакалаврат на вчителя молодших класів, але це навчання насправді було не моєю мрією. А тепер вступила на магістратуру на тренера силових видів спорту. Якраз до закінчення навчання залишилося пів року.
— Як родина ставилася до вашого захоплення бодібілдингом?
— На початку моя сім’я мене максимально не підтримувала. Мені казали, що я виглядаю як хлопчик, були й інші різні моменти. Вони не підтримували і не розуміли, але не через те, що вони мене не люблять чи хочуть чогось поганого. Просто вони не розуміли цього виду спорту.
Тоді, на початку, для батьків це було щось нове. Але я продовжувала займатися тим, що мені подобалося, і це було основною мотивацією. Згодом мої рідні побачили, що цей спорт мені приносить кайф, що в мене виходить і я отримую задоволення, і емоційне, і фізичне. У мене з’явилася робота. Вони з часом почали мене підтримувати, захоплюватися і пишатися моїми здобутками.
Моя мама, коли я отримала Pro Card, їздила зі мною на змагання. І це, мабуть, був найприємніший момент. Коли вона побачила мої емоції, що я отримала те, заради чого так багато працювала, вона, звичайно, була дуже задоволена.
«Усі проблеми не є проблемами, це досвід»
Підготовка до змагань це не лише тренування, харчування і сцена. За словами Карини, бувають моменти, коли фізичних та емоційних сил практично не залишається.
— Чи були моменти поразок або розчарувань під час тренувань чи змагань? Як ви з них виходили?
— Звичайно, було все. Наприклад, коли ми піднімаємося на сцену, тоді немає ні фізичного, ні емоційного ресурсу. Тіло максимально виснажене і не хочеться нічого. Я завжди завдячую своєму партнеру, який емоційно завжди мене підтримував у будь-яких ситуаціях, і мені було легше.
Також собі завдячую тим, що для мене, звичайно, фізичні моменти були присутні, але я мотивувала себе тим, що якщо це те, що приносить мені задоволення, справа, якою я горю і палаю, то я ніколи не здамся і завжди доведу до кінця те, що мені подобається. Я ніколи не розчаровуюся, адже будь-які життєві перепони вони для того, щоб нас перевірити і показати, наскільки ми цього хочемо.
Всі проблеми не є проблемами. Це досвід, який нас будує і перевіряє, чи дійсно ми хочемо того, про що мріємо. Треба завжди вірити в себе.
— Які у вас мрії та цілі на найближчі кілька років?
— Я дуже хотіла побувати на сцені Olympia. Моя ціль - не виграти, а хоча б постояти там. І я це зроблю.
До слова, Olympia для професійних спортсменів справді є однією з найпрестижніших сцен у світі. Саме тут щороку змагаються найкращі представники різних дисциплін фітнесу та бодібілдингу.
Але зараз перше, що стоїть у моїх планах, це приносити користь людям. Я відчула своє покликання в тому, що люблю навчати, розповідати, передавати свій досвід. Я дійсно багато чого сама пройшла, проаналізувала і маю знання, якими готова ділитися через роботу з людьми. Це одна з моїх цілей на найближчі декілька років.
Хочу об’єднати людей, які в цьому спорті, і дати їм не просто цілі, а більше сформувати ком’юніті, дати підтримку, розуміння себе. Спорт через терапію, а терапію через спорт. Це те, що я хотіла б зробити.
А в плані власної реалізації, то я думаю, що ще не один раз постою на сцені, бо це мій власний ресурс. Я полюбляю цей стан, коли виходиш на сцену. Ці емоції, які не передати. Тому я не думаю, що з цим закінчу.
І схоже, Карина ще не раз повернеться на сцену. Попереду нові змагання та нові цілі. А поки дівчина продовжує робити те, що любить, тренуватися, розвиватися і ловити ті самі емоції, заради яких колись уперше прийшла у спортзал.
Вас може зацікавити:
Ще одне золото в скарбницю: Наталія Цюрпіта здобула перемогу на Olympia Amateur з бодібілдингу
Вінничанин Святослав Семикрас переміг росіянина і виборов золото Чемпіонату світу із сумо
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
