«Човником по Мурафі ми пливли по черзі» Новий туристичний маршрут випробували на Ямпільщині
- Перший водний маршрут пропонує охочим ГО «Туристична Ямпільщина»
- Його можуть випробувати ті, хто приїздить у Бушу
- Як виникла ідея і як її впроваджували, дізнався журналіст 20minut.ua
Ідея відкриття водного туристичного маршруту виникла випадково. Керівник ГО «Туристична Ямпільщина» Мирослава Марченко познайомилася з кораблебудівником за фахом Юрієм Побережним. Нині він проживає у Вапнярці. Під час розмови дізналася, що чоловік теж захоплюється туристичними мандрівками. Ще більше вразило, що пан Юрій власноруч виготовляє невеликі човники.
-А що якби на вашому невеликому човні пройти по невеликій річці, - запропонувала пані Мирослава.
Як саме це відбувалося, розповіла Мирослава Марченко.
Поруч- Буша
-Подорож по воді завжди викликає більший інтерес, ніж маршрути по суші, - говорить пані Мирослава. – Тому шукати ентузіастів, які б погодилися взяти участь у прокладанні маршруту, довго не довелося.
Новий проект організації підтримали у відділі культури та туризму райдержадміністрації. Її представник також був присутній. Юрій Побережний приїхав до Ямполя разом з дружиною Оксаною. Привіз човна.
У нього по черзі сідали по двоє охочі пройти по Мурафі. Серед них – місцева молодь: Сергій Тьорло, Валентин Михайліченко, Михайло Деркач, Валентин Спринчак.
Всі вони проживають у селі Петрашівка. Саме звідти стартували. Чому з Петрашівки?
Бо поруч Буша. У це село постійно приїздять туристи. ГО «Туристична Ямпільщина» пропонуватиме охочим набратися вражень від водного шляху.
Старт у тумані
Ранок, коли стартували, видався туманним. Довелося трохи зачекати. Надалі день був, мов на замовлення. Аж видзвонював осіннім золотом. Краса така – словами не передати!
-Малі річки дають не менше гарних вражень, ніж їхні старші, - говорить пані Марченко. – Ми в цьому переконалися особисто.
Юрій Побережний провів з групою невеликий інструктаж, як поводитися у човні. Поділився певними секретами керування плавзасобом. У нього є немалий досвід. Найдовший шлях, який він пройшов на своєму кораблику, становив 50 кілометрів. Здійснив він його по Південному Бугу.
Відтак учасники групи по черзі сідали на весла і проходили певну ділянку шляху. Інші супроводжували їх берегом пішки.
Заспівали пісень на березі
-Перші хвилини на воді були захоплюючими! – розповідає співрозмовниця. -Сергій Тьорло швидко навчився впевнено та вправно працювати веслами, човен не йшов, а летів і всі ті , що залишились на березі, кинулись його наздоганяти.
Біля садиби Тамари Бурдейної на учасників проекту чекав приємний сюрприз. На берег вийшли сусіди, будинки яких неподалік від річки. Вони пригостили мандрівників хлібом, спеченим у домашній печі на дровах, розстелили яскраві , ткані власноруч килими, доріжки, рушники. Гості із задоволенняи оглянули такі роботи.
Ганна Машталяр, Надія Бурдейна, Олена Титомир говорили про килимарство у Петрашівці.
-Навіть пісень зспівали разом з жителями Петрашівки, - говорить Мирослава Марченко. – Вони так цікаво розповідали про історію свого села, що хотілося на довше залишитися у Петрашівці. Зрештою, так воно й сталося.
Нам показали старий млин, історію якого розповів Валерій Терлецький.
Давайте у вас робити човники!
До мандрівників прийшов сільський голова Ігор Константинів. Під час розмови виникла думка робити невеликі човники в їхньому селі і пропонувати їх туристам Буші сплавлятися пор Мурафі.
Сільський голова сказав, що пропозиція йому сподобалася. Реалізувати її міг би їхній житель Анатолій Болгарський. Голова назвав його майстром золоті руки. Будь-якої складності столярну справу чоловік може зробити.
Тим часом молодь пропонувала свої ідеї. Одні вважають, що захоплюючою акцією могла б бути «Ніч у млині». Адже колись млин працював і вночі. Інші казали, що класно було б показувати туристам найвищу точку села. Провести їх мальовничим місцем, що має назву Деркачів яр. Там є старовинні хрести…
Далі подорож тривала не тільки по воді. Траплялися місця, де доводилося переносити човен вручну. Це там, де зустрічалися кам’яні пороги, мілина.
Закінчився маршрут у селі Гальжбіївка, неподалік від того місця, де Мурафа впадає у Дністер.
-У Гальжбіївці нас чекала місцева активістка туристичної справи Галина Собко, - каже Мирослава Марченко. – Разом з нею оглянули експонати музею народних промислів.
Учасники акції відверто говорили: хочуть ще раз пройти по водному шляху. Мала річка зі своїми берегами вразила кожного своєю красою. До красивого хочеться прихилятися ще і ще…
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
