«Вони вбили нашу собаку». Чому в ветеринарній клініці Ветхаус померла джек рассел Оливка?

Альона РЯБОКОНЬ

Вінничанка Ірина Бондар звернулась в клініку по консультацію і аналіз крові для джек рассела Оливки.
Через п’ять годин собака померла на операційному столі.
Висновок патологоанатома звучить так: «Тварина загинула внаслідок обезкровлення».
Лікарі Ветхаусу кажуть, під час маніпуляцій в собаки стався септичний шок, а згодом кров перестала згортатися і просто випотіла з усіх внутрішніх органів — випадок, один на тисячу.
Але власники Оливки вважають що ветеринари вбили їхню собаку і вже написали заяву в поліцію.

За тиждень до смерті джек рассел Оливка гризла палку, як це люблять робити всі песики. І в її кишківник потрапили тріски. Це стало ясно, коли собака частину них виблювала. Наступного ранку власниця Оливки, Ірина Бондар завезла її у Ветхаус. Там тварині зробили УЗД внутрішніх органів, сказали що дійсно в кишківнику є тріски, але вони маленькі до одного сантиметра, тож вийдуть природнім шляхом.
З цим заключенням Ірина поїхала у ветклініку на Максимовича, де їм призначили антибіотик. Тому що палички хоч маленькі і вийдуть, але можуть травмувати кишківник, а це може призвести до запалення.

— Кололи антибіотик тиждень, і в четвер зранку (за день до повторного візиту в Ветхаус, — авт.) дзвонить мені дитина і каже, що в Оливки якась гулька на нозі, — розповідає Ірина. — Я телефоную на Максимовича, мене запитують чи собака щось їла, якщо так, то аж ввечері можна зробити аналіз крові, а зранку вже до них.

Відео дня

Просто аналіз крові

У Ветхаусі Оливці мали зробити тільки аналіз крові. Та коли робили забір, Ірина попросила лікаря подивитися гульку на нозі. Ветеринар одразу запитала чи кололи тварині антибіотики, адже після них часто беруться такі абсцеси і їх потрібно вскривати. І є два шляхи — пункцією (витягувати рідину шприцом), або ставити дренаж.
Спочатку лікарка шприцем витягнула рідину з абсцесу, показала Ірині і сказала що її дуже багато, тому необхідно ставити дренаж і терміново — рідина швидко набирається знову. І робити це необхідно під анестезією, тому що розріз робиться глибоко, а це боляче.

— В Оливки проблеми з кишківником, там же є історія нашої хвороби, може не варто так навантажувати організм, — кажу я лікарці Ветхаусу.
— Собака їла, гралася, ходила в туалет, якщо так — все нормально, значить там все вже вийшло, — відповіли мені.

Але все стало складно

Перед дренажем, лікарі зробили собаці УЗД серця, щоб впевнитись чи можна робити анестезію. Порадили Ірині не турбуватись, бо вся маніпуляція займає 15 хвилин. І дійсно через 15 хвилин до Ірини вийшла лікарка, сказала собака прокидається, провела інструктаж щодо перев’язок, і пішла за Оливкою.

— Її довго не було, я почала хвилюватися, потім шукати, вийшла в коридорчик і почула розмову лікарів про низький тиск, про те що собака не просинається від анестезії, — розповідає Ірина. — А потім до нас вийшла ветеринар.

— Собака не прокидається, — каже нам лікарка

— Що це означає, — запитую я.

— Це означає що собака не прокидається після анестезії, — чую у відповідь. — А ще в неї сильна діарея з кров’ю, зранку таке було?

— Все нормально було, ніякої крові. Вона померла? — запитую у ветеринара

— Ні, просто не прокидається, — відповідають.

— Не вірю, — кажу лікарям.

Тоді Ірину завели в операційну, де на столі під крапельницями лежала Оливка, а головна лікарка клініки Олена Коломієць, почала пояснювати стан собаки. Що це може бути алергічна реакція, таке рідко але буває. Або запалення, а тут ще анестезія і тварині важко витримати.

— Мені дозволили побути з Оливкою, доки її давали крапельниці щоб підтримувати її тиск, — розповідає Ірина. — Казали: «Говоріть з нею, пробуйте пробуджувати». І вона намагалась стати на ніжки, я думала важко, але з наркозу вийде. Але тут з прямої кишки собаки починає текти кров, не діарея з кров’ю, а просто кров. На моїх очах це відбувалося тричі. Стан Оливки не змінювався і десь об одинадцятій ночі, лікарі запропонували нам іти додому, пообіцяли через годину перетелефонувати і розповісти що і як.

Потрібен донор терміново

— Десь хвилин через 15 як ми поїхали, дзвінок з клініки — в собаки велика кровотеча у шлунок, терміново потрібен донор, — говорить Ірина. — Я телефоную подрузі в неї велика собака. Через 20 хвилин донор був в клініці, і хоча на той момент біля нас було три лікаря — головний лікар Олена Коломієць, Олена Гопало — яка з самого початку займалася Оливкою, ставила дренаж, і асистент. Їм просто не вистачало рук, щоб одночасно брати кров в донора і реанімувати мою собаку.

Оливці пробували запустити серце, один раз, другий,…., але вона померла. Ірина побоювалась що чисто психологічно не витримає, тому не змогла принести мертву собаку тієї ночі додому. Прийшла за нею наступного ранку, хотіла просто забрати і поховати її. Довго чекала на лікаря, а потім…

— Цей абсцес потрібно було терміново вскривати?» — запитую я в лікарки.

— Ні, — відповідає та.

— Це можна було зробити під місцевою анестезією?

— Так.

— Я вас попереджала про хворий шлунок, кишківник?

— Так.

— Розумієте, що ви вбили мою собаку?

—….

Стікла кров’ю

Після операційного столу Ветхауса, Оливка потрапила на секційний стіл.

— Після огляду патологоанатом запросив нас, і показав що в Оливки на тілі є великий прокол, — розповідає Ірина. — І з внутрішньої сторони проколу гематома, близько 20 см, для шести кілограмової собаки це дуже велика гематома. І саме ця гематома спровокувала кровотечу.

Після розтину в Ірини Бондар є купа запитань до лікарів ветеринарів клініки. Зокрема про криваву діарею, яка з’явилася в Оливки на операційному столі, ще пів на восьму вечора.

— В п’ятницю о сьомій вечора ми приїхали на прийом, за півгодини нам зробили огляд, УЗД серця, пів восьмого почали робити дренаж і вже о восьмій годині мені сказали що собака не виходить з наркозу що в неї падає тиск і активна діарея з кров’ю, — говорить Ірина. — Я запитувала лікарів вони казали що діарея з кров’ю це показник того, що щось не так пішло на операційному столі. Весь цей час Оливка стікала кров’ю, але про донора мені сказали після одинадцятої ночі. Собаку спостерігали п’ять годин, бачили що в неї кровотеча — чому одразу не робили переливання крові, навіщо було дочекатися доки в неї всі органи знекровляться. А потім пробувати запускати серце. Що там вже було запускати?
А ще про дренаж. Маніпуляцію, яку можна було робити під місцевою анестезією, лікарі зробили під загальним наркозом, навіщо? І як можна оперувати тварин не маючи запасу крові про всяк випадок?

Ірина написала заяву в поліцію. Її не потрібна грошова компенсація і інша собака, яку пропонував власник клініки. Вона хоче щоб лікарку, яка займалась Оливкою в той вечір — звільнили.

В Ветхаусі кажуть — їм дуже шкода

З лікаркою Оленою Гопало, яка займалась Оливкою в той день, поговорити не вдалось. Зараз вона на лікарняному. За словами комерційного директора клініки вона зараз працює з психологом, тому що і так ситуація вкрай трагічна, і лікар дуже переживає. А ще додався хейт з інтернету.

Про те що відбувалося в клініці розповіла головній лікар Олена Коломієць, яка в той день була наглядачем ситуації. Так от за її словами: з Оливкою звернулись на аналізи і попросили подивитися на гульку що виникла на лапці.

— Лікар побачила там флюктуюче ущільнення, це означає що там є рідина, зробили пункцію — побачили гнійно-геморагічну рідину (гній з кров’ю), — говорить Олена Коломієць. — З власниками, і в усній, і в письмовій формі вирішили що потрібно дренувати, тому що на момент звернення власниця говорила про пасивність тварини. Дренування, робили під аналого седацією — це легке розслаблення, міорелаксація і знеболення. І вона проводилась внутрішньом’язово. Хочу наголосити, що це не глибока анестезія, не наркоз який застосовується на важкій операції, просто розслаблення, щоб тварина не відчувала болю. Зробили два розрізи поставили дренаж і ввели антидот для виходу з анестезії. Ми очікували виходу з анестезії десь до 15 хвилин, як за звичай і відбувається.

Чекали — тварина не просиналася

Лікарі перевірили основні життєві показники, на момент коли тварина мала прокинутися він перевищував очікуваний. Почали розбиратися чому так.

— В собаки був трішки знижений тиск, погана пульсація на стегновій артерії — що теж свідчило про зниження тиску ну і нормальної свідомості не було, — розповідає Олена Коломієць.

Лікарі запідозрили що це могло бути: шокова реакція, шок і зниження тиску на фоні анестезії, або на фоні септичного шоку. На УЗД перевірили основні симптоми анафілаксії і побачили наступне: стінка жовчного була потовщена і двоконтурна — у ветеринарів це означає, що у тварини виникла анафілаксія.

— Тобто це перший такий прапорець, ми це побачили і швидко почали вводити протишокові препарати (в собаки стояв венозний катетер) щоб вивести тварину з цього стану, — говорить головний лікар. — Побачили що собака трішки прийшла в себе, хоча періодично втрачала свідомість, але трішки показники покращились — температура, тиск і дихання стабільні.

За словами головного лікаря, після протишокової терапії, знову на УЗД продивились органи черевної порожнини.

— Вільної рідини не було, все було нормально і трішки до норми прийшов жовчний, — говорить лікарка. — Але тварина не просиналась.

Потім лікарі помітили що в тварини знижується температура, тому перевели її в бокс з підігрівом, постійно моніторили тиск — він був в нормі. Але собака не просиналася. Потім лікарів насторожило те, що тварина стала бліда, були бліді слизові оболонки, хоча до цього вони були більш менш рожеві, погіршилась свідомість. Хоча вся терапія яка мала би бути — була застосована, але реакції, яка мала б бути — не було.

— Близько одинадцятої вечора я знову передивилась УЗД, щоб глянути на жовчний, можливо потрібно було повторно ввести препарати, і помітила що там є вільна рідина, — розповідає Олена Коломієць. — Тобто навколо органів була рідина, якої в нормі взагалі не має бути, рідина була неоднорідна, що могло свідчити про кров. ЇЇ було небагато. Ми продовжили застосовувати підтримуючі препарати, контролювати температуру, через хвилин 10 перевірили — рідини було вже більше.

Лікарі терміново забрали собаку з боксу на стіл, і вирішили зробити пункцію. Провели цей тест під контролем УЗД — виявили кров. Власникам зателефонували, сказали, що в тварини внутрішня кровотеча — потрібно шукати донора. Вони його знайшли.

— А тим часом ми вводили кровоспинні препарати, внутрішньовено і підшкірно, але стан тварини не покращився, дуже швидко розвивалася кровотеча, — говорить головний лікар. — Шприц з кров’ю (діагностичну пункцію), я перевірила за хвилин 10 і побачила що не має згустка. Це означало, що кров не згортається.

Тоді лікарі повідомили власникам про можливий ДВЗ синдром — це коли розсіяно не згортається кров і відбуваються масивні кровотечі, які можуть бути зовнішніми, і внутрішніми.

Коли почалась війна Оливка поїхала до Польщі

— В нашому випадку це було паренхіматозна кровотеча, тобто з будь якого органу через пористі стінки могла випотівати кров. Цей синдром спільний, і для тварин, і для людей, і має стадії. На той момент в собаки вже була четверта стадія — летальна. На жаль, якихось механізмів, які б могли просто припинити цей синдром — немає — єдине це екстрене переливання кров, і то не завжди допомагає. Але на момент, коли власники привезли донора, тварина вже була в агональному стані. Тобто вже почалися реанімаційні заходи — непрямий масаж серця, інтубація, штучна вентиляція легень. Лише один раз тварина відповіла на реанімаційні заходи, але потім серце не вдалось запустити.

Лікарі підозрюють що ДВЗ-синдром міг виникнути на фоні септичного шоку, тобто якщо попала якась бактерія, гній в кров, з самого абсцесу, або на фоні застосування анестезії. Проте за словами лікаря, це була легка анестезія, і ці ж самі препарати в той же день використовувались для інших пацієнтів під час хірургії.

— Дуже прикро що так сталося, дуже шкода тварину і власників, — говорить Олена Коломієць. — Ми зробили все можливе щоб врятувати, але з такими станами боротися вкрай важко, потрібно мати в наявності кров, плазму і то це не завжди допомагає.

Нам дуже шкода

— Перш за все хочемо публічно принести щирі співчуття власникам тварині, — говорить Василь Полюхович, комерціний директор клініки Ветхаус. — Ми також дуже засмучені тим, що в нашому центрі загинула тварина. Жоден з наших лікарів не отримує задоволення від загибелі тварин, вони також сильно хвилюються. В них дуже часто трапляються професійне вигорання і вони йдуть в інші сфери.

Лікар Олена Гопало, яка лікувала Оливку зараз на лікарняному, вона працює з психологами. І користуючись нагодою, хочу подякувати всім нашим клієнтам, які приходили в центр, надсилали листи, просили контакти лікаря, щоб підтримати її. Тому що, крім її внутрішніх переживань, відбулась ще певна травля в інтернеті.

Мова про коменти під публікацією:

Потрібно знайти зв’язок

За словами адвоката Аліни Шеремет, покарати лікаря у даній ситуації можливо лише у порядку притягнення до адміністративної відповідальності, але треба доводити причинно-наслідковий зв’язок між діями лікаря та загибеллю тварини шляхом ветеринарної експертизи.

На сьогоднішній день дії лікаря-ветеринара, якщо він неналежним чином надав тварині ветеринарну допомогу можуть бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 107 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Як порушення вимог законодавства щодо забезпечення благополуччя тварин. Це тягне за собою покарання у вигляді штрафу від 340 до 850 грн.
Та за ч. 3 цієї ж статті — порушення вимог законодавства щодо виробництва, обігу та застосування ветеринарних препаратів, провадження ветеринарної практики, переміщення (обігу) тварин, побічних продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу та біологічних продуктів, захисту здоров’я та карантину тварин, а також рішень державних надзвичайних протиепізоотичних комісій, що тягне за собою покарання у вигляді штрафу від 1360 грн. до 2040 грн. щодо посадової особи.
Розглядає такі справи Держпродспоживслужба, яка уповноважена фіксувати адміністративні правопорушення у сфері ветеринарної практики, тобто складати протоколи про адміністративне правопорушення, тому звертатися треба до них.