Булінг є, але не документується. Що радять в ювенальній поліції батькам і дітям?

Керівниця дитячої поліції Людмила Кузнєцова працює зі школярами (фото прес-служби поліції)

— Якщо говорити в цілому по області, то ситуації критичної немає, — говорить керівниця відділу ювенальної превенції обласного главку Нацполіції Людмила Кузнєцова. — Такого, що час від часу надходять звернення про булінг до поліції (систематичні цькування діток), в нас, на щастя, немає.

— Але ж ми розуміємо, що таке явище існує?

— В тому той проблема, — говорить співрозмовниця. — Законодавчого визначення поняття булінгу немає. Ми знаємо, що це таке, які види булінгу є. Але відповідальності саме за булінг немає. Є за хуліганство, за нецензурну лайку, за тілесні ушкодження. Передбачена кримінальна і адміністративна відповідальність за визначений перелік правопорушень чи злочинів. Тому, якщо надходить звернення до поліції «над дитиною знущаються», не можливо його зареєструвати, як булінг. Юридично кваліфікують конфлікти згідно вимог діючого законодавства. Конкретно: було побиття дитини або хуліганські дії. Тому й статистично фіксувати, що це був саме булінг, ми не можемо. 

— Аналізуєте усі дитячі злочини і звертаєте увагу на ті випадки, що були, наприклад, на території навчального закладу?

— Так, я прослідковую. От глянемо статистику за 10 місяців. Що ми бачимо по злочинах відносно дітей і тих, що вчинили діти. Є 296 кримінальних правопорушень дітей за 10 місяців. Із них, наприклад, є тяжкі тілесні ушкодження, зґвалтування, найбільше — крадіжок. Навіть в школах крадіжки бувають, і вони могли бути складовою булінгу: діти знущалися-знущалися над хлопчиком чи дівчинкою, кидали телефон, а потім ще й вкрали.

— Так само хуліганства дітей можна вважати складовою булінгу. Скільки їх зареєстрували з початку року?

— 16 випадків. Не сумніваюся, що є серед них наслідки булінгу, цього систематичного цькування. Грабежів мало, всього 2% — 11 фактів. 

Уроки про булінг

— Ваші підлеглі проводять в школах акції, профілактичні зайняття. Про булінг говорять?

— Так, це питання в нас якраз актуальне, тому що вцілому в державі воно набуває розголосу. Ми бачимо кричущі випадки в інших регіонах. Дійсно є, і на відео знімають самі діти. Але в нас таких випадків небуло. Тим не менше, всі співробітники, які в мене є, 50 чоловік по області, ці питання піднімають постійно, коли з’являються в навчальному закладі. Це одна із тем їхніх бесід з дітьми. Маємо профілактичні відео. Показуємо, що спонукає дітей до того, яким чином з цим боротися. Ще наголошуємо на тому, що самі діти можуть між собою можуть булінг поборони. Не обов’язково чекати допомоги від дорослих, вчителів.

— Це як впоратись дітям самотужки?

— Є один агресор, який бере із собою так би мовити співучасників, підбурює інших дітей. Достатньо виступити колективу навпаки, проти цього агресора, і все — далі не буде підтримки і припиниться знущання. Я це всім діткам розказую, пояснюю. Це перевірено.

Рекомендації батькам

— Якщо батьки з’ясували, що в класі чи групі їхньої дитини, є булінг. Що робити?

— Помилкова практика, коли батьки бояться піти лишній раз до школи і якісь свої бачення висловити. Абсолютно неправильно. Навпаки, треба іти до школи. І це в першу чергу. Але наголошую: батьки не мають жодного права спілкуватися з булером, агресором, який вчинив відносно їхньої дитини якісь дії.

— Треба говорити з керівництвом навчального закладу чи батьками агресора?

— Не можна з дитиною з’ясовувати стосунки в жодному випадку. Обов’язково треба іти в адміністрацію школи. Офіційно маємо право написати заяву на директора школи, а паралельно — заява в поліцію. Можна також написати в службу у справах дітей. У всі ті інстанції, які займаються захистом прав дітей. Всіх можна поінформувати, що такий випадок є.

— Мало хто наважиться на офіційні звинувачення, бо ж «дитині там далі вчитися»…

— Звичайно, що кожний начальний заклад завжди дбає за свою репутацію. Є такий негласний рейтинг між школами про кількість правопорушень на території. В кого найменше — це добре. Через це одразу починається така робота з батьками: «от ви розумієте, та-та-та…». Це все зрозуміло, але ми маємо захищати свою дитину — кожний батько чи мати має це робити. Хто ж іще це зробить? Тому, звичайно, в першу чергу звертаємося в школу, де є психологи, педагоги-вихователі, соціальні педагоги. Там багато таких людей, які мали би цю ситуацію не допустити...

Освіта проти розголосу

— Нажаль, така позиція зараз в освіти, що «ми тільки навчаємо». Ні. Є закон про освіту, є дуже багато нормативних документів, які передбачають: з моменту, коли дитина переступила поріг навчального закладу, вся відповідальність за навчання, за виховання, за безпечне перебування дитини в школі лягає на адміністрацію. І тому за всі негативні прояви, які є на території школи, в першу чергу несуть відповідальність вчителі, директор.

— Практика освітян така: викликати всіх до директора і розбиратися. Це допомагає вирішити конфлікт і зняти проблему, як гадаєте? 

— Практика показує, що часто сторони конфлікту в кабінеті директора не заходять спільної мови, і все одно є звернення в поліцію. Не завжди, звичайно, так трапляється, але досить часто. В такому випадку втрачається час. Могли ж бути тілесні ушкодження, які треба було б зафіксувати. Без знятих побоїв важко буде довести, якщо покази сторін суперечать. Збір доказів і свідчень буде повніший одразу після випадку, а не через якийсь час, коли можливо взяти тільки покази сторін. Так само свідків треба по-гарячому опитати. Дізнатися, можливо, хтось знімав відео. Коли проходить час, то все це втрачається, тай в школі робота проводиться відповідна.

Якщо ваша дитина булер

— Якщо батьки підозрюють, що їхня дитина булінгом займається? Гроші почалися з’являтися, наприклад, чи хтось пожалівся? Як тут діяти?

— Тут теж не зайвим буде навідатися до школи, почути думку вчителя. Зазвичай, вчителі швидко реагують на дитину, яка порушує спокій, і інформують батьків. Переважно так батьки і дізнаються, саме від навчального закладу. Що робити з такою дитиною вдома? Тут вже треба шукати причини в сім’ї, бо дитина-булер — ця насправді жертва. Цькування інших — це його реакція на щось. Щоб дитина на таке пішла, мала бути на те якась причина.

— І цю причину шукати треба батькам у своїй поведінці?

— Авжеж. Або було рукоприкладство, або дитину не чують, або не підтримують, з нею не спілкуються на теми, які їй важливі. Через це вона знаходить, як себе реалізувати, як свою значимість показати в дитячому колективі. Фактично він робить те, чого вдома не може зробити. Тут важко буде батькам самим впоратися. В такому випадку робота педагогів також має бути, ювенальна поліція може підключитися і провести роз’яснювальну роботу.

— За вчинки булера покарають врешті батьків, правильно?

— Так, бо в першу чергу за дії дитини несуть відповідальність батьки. На законодавчому рівні. Адміністративний протокол про неналежне виховання буде складений.



Читайте також:

Причини і наслідки дитячих втеч. Підняли штрафи за помилки у вихованні (ІНФОГРАФІКА)

«Калічать в коледжі регулярно». Вінничанин розказав про булінг в м'ясо-молочному

Екіпажі під умовною назвою «Поліна» заступили на чергування. На кого полюють?
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.