Минулий рік, 2018-й, був проголошений роком просвітницького проекту в Україні «Я маю право». І торік почали готувати календар, де вказані пам’ятні дати з правами людини. Його видали у 2019 році. І один з примірників показала журналістам мама правозахисника Мюда Гехман.

Жінка розповіла і про ідею цього календаря, яку продумав Дмитро.

— У 2009 році Діма був на міжнародній конференції правозахисників у Лондоні. Там подарували календар з відомими правозахисниками з усього світу, — казала Мюда Мойсеївна. — На його сторінках було всього три людини з колишнього СРСР: Андрій Сахаров, Семен Глузман та Дмитро Гройсман. Фото Діми надрукували на сторінці, де вказаний травень. Його день народження — 15 травня.

За словами Гехман, удома в Україні, Дмитро запропонував надрукувати схожий календар, але не з фото правозахисників, а з головними постулатами прав людини: право на життя, на свободу, на рівність тощо.

Цю ідею реалізували через десять років. Під знаменними датами — вислови із виступів, лекцій, публікацій Дмитра Гройсмана, наведені трьома мовами. Вони ілюстровані маловідомими фото із життя правозахисника.

«Права людини непорушні» — засвідчує календар вустами відомого вінничанина, що цитує глобальну Декларацію прав людини, прийняту в 1948 році. А деякі слова Дмитра, надруковані в календарі, звучать наче пророцтво:

«Мне представляется, что ненависть и презрение к власть предержащим настолько сильны, что мирный договор вряд ли возможен. Поэтому, скорее всего, нас ждут немирные перемены, в ходе которых, достаточно вероятно, Украина не сможет удержаться в своих нынешних границах» — казав правозахисник ще в 2012 році.

Такою цитатою проілюстрували трагічну дату в історії України — 20 лютого 2014 рік — масові розстріли на Майдані в Києві, день жалоби героїв Небесної сотні.

Але більшість його слів стосуються захисту прав людини:

«Я всегда солидарен с людьми, которых несправедливо преследуют. Если завтра будут уничтожать сомалийцев, я выйду и скажу, что я сомалиец» — цитата до Дня боротьби за ліквідацію расової дискримінації.

«Колись держава дала кримським татарам 24 години, щоб забратися зі своєї землі. Чи зможе сьогодні Україна допомогти одному зі своїх корінних народів повернутися на Батьківщину? Будемо вірити, що зможе!» — цитата до Міжнародного дня корінних народів світу.

«Ми, правозахисники, ведемо війну з бандою, яка знущається з громадян України. А на війні, як на війні. Тому втрати не можуть нас зупинити» — цитата до міжнародного дня боротьби з безкарністю знущань над журналістами, 2 листопада.

Головний мотив всього календаря — це любов до людей, яку сповідував в своїх виступах Дмитро Гройсман — «Люди, я люблю вас тому, що мені немає більше кого любити, і хочу, щоб усі ми були краще».

Мати Дмитра Гройсмана Мюда Гехман вдячна всім, хто долучився до розробки календаря. Над дизайном працювали вихованці Палацу дітей та юнацтва імені Ратушної, Микола Матвійчук та Павел Тасер, під керівництвом вчителя-методиста Григорія Непомнящого. Дороблювала дизайн Олена Семічаснова.

Збором інформації займалися обласне об'єднання «Вічний пам'ятник» та співробітники бібліотеки імені Тімірязєва.

Довідка

Дмитро Леонідович Гройсман народився 15 травня 1972 року у Вінниці. За першою освітою — патологоанатом, за другою — юрист. У 1993 році став засновником вінницького осередку «Amnesty International», у 1998 році створив Вінницьку правозахисну групу.

Гройсман рятував багатьох людей від міліцейських, прокурорських тортур, каральної психіатрії, приниження за національність, гоніння біженців, хворих на СНІД.

За ініціативи правозахисника створені групи громадського контролю за СІЗО та в’язницями. Він записав сотні відеоінтерв’ю, співпрацюючи з фондом американського режисера Стівена Спілберга «Пережившие ШОА».

У 2009 році Дмитро Гройсман увійшов до списку «Топ-100 найвпливовіших українців» за версією журналу «Кореспондент» в номінації захисника засуджених і жертв міліцейського свавілля.

На правозахисника, у грудні 2010-го, відкрили кримінальну справу, яку згодом назвуть «порносправою». У живому журналі, який, ніби-то, належав Дмитру Гройсману були викладені його фото та статуетка чоловіка зі збудженим фалосом. Ця статуетка знаходилася на предметі, що схожа на брошуру, з написом «Конституція України».

Дмитра звинувачували за статтями «Наруга над державними символами України» і «Поширення порнографії». Суди тривали з 2010 до 2013 року, і на 72-му засіданні Гройсмана визнали невинуватим та закрили справу.

Але людина не дожила до виправдального вироку буквально кілька днів. Останню його промову читала від першої особи адвокат захисту.

Чоловік помер 5 серпня 2013 року. За офіційною версією — від серцевого нападу. 7 серпня того ж року відбулась церемонія прощання із Дмитром у патологоанатомічному театрі Вінницької обласної клінічної лікарні імені Пирогова, після чого його поховали на центральному кладовищі «Підлісне» у Вінниці.

Читайте також:

• Биография Дмитрия Гройсмана, написанная его другом
• Стало відомо хто і чому переслідував Дмитра Гройсмана
• Колонка Дмитра Гройсмана в RIA: «Гарячий тиждень»