Автомобіль поліції охорони скалічив велосипедиста в Жмеринці. Ні допомоги, ні вибачень від людей у формі

Вісім днів минуло відтоді, як поліцейські на машині наїхали на пенсіонера. За весь цей час навіть не вибачилися, і їхнє начальство не підказало, що це ж по-людськи так зробити

• На велосипедиста поліцейські наїхали 30 січня 2024 року — чоловік прямував по головній, автомобіль виїхав з другорядної.
• Результат наїзду — перелом лівої ноги чоловіка на двоколісному транспортному засобі.
• Лікуватися непросто, коли пенсія 1990 гривень. Покалічений відчуває не тільки фізичний біль — болить душа за черствість і байдужість людей у формі.

Олександру Качеруку 63 роки. Його дочка звернулася в редакцію і він розповів, як поліцейські наїхали на нього службовою машиною. Про те, що наїзд здійснили працівники поліції охорони, ми уточнили у прес-службі обласної поліції.

Чоловік говорив схвильованим голосом. Каже, минуло уже вісім днів після того. Він висловлює побоювання, що справу можуть, як він каже, зам’яти, і його ще й зроблять винним у тому, що сталося.

— Побачили, що я пенсіонер, з таким можна що хочеш робити...

Найбільше вразили такі його слова:

— Хіба це по-людськи — ні вибачитися, ні допомогти, і це називається поліція, яка нібито нас захищає, — говорить чоловік. — Та вони води не запропонували мені, коли я лежав на землі, поки приїхала швидка. Якби були людьми, то прийшли б у лікарню чи додому, хоча б запитали, як себе почуваю, вибачилися… Ет, про що я говорю! Раніше міліціонерів називали мусорами, такими вони й залишилася. Люди для них — ніхто і ніщо. Це я відчув на собі.

Олександр попросив дізнатися у керівництва поліції, що вони думають з цього приводу. Спершу розповів, що сталося у той ранок, 30 січня нинішнього року.

Є знак при виїзді на головну

Вранці 30 січня він їхав на велосипеді по вулиці Шевченка у сторону залізничного вокзалу. Запитую, чому зимою на велосипеді? Каже, у нього хворі ноги. Ходити важко, ходить помалу, виручає велосипед.

— Вони вилетіли машиною з вулиці від приміщення суду, — продовжує розповідь. — Там є знак, який вимагає зупинки.

Уточнюю у співрозмовника, звідки йому все відомо — про головну вулицю, про другорядну, про знак.

— Я все життя пропрацював шофером, — каже пан Олександр. — Їздив на грузових автомобілях. Я Жмеринку знаю, як свої п’ять пальців. Знаю не тільки, де які знаки, а й де яка ямка на дорозі.

За його словами, поліцейська машина наїхала на нього спереду. Тому водій не міг не бачити велосипедиста. Уточню, що наїзд здійснили ще до п’ятої ранку, отож, їхали, мабуть, при світлі фар?

— Я опинився під колесом машини, але вони поїхали далі і зупинилися не одразу, тобто від’їхали від місця наїзду, а це теж порушення правил, — розповідає потерпілий чоловік. — Потім підійшли до мене, я стогнав, просив викликати швидку і прокурора, поліцію.

Коли приїхала бригада швидкої, чоловіка помістили у салон. Він каже, що медики одразу засукали йому рукав і стали брати кров з вени. Стверджує, що не пояснили, для чого це роблять. Все мовчки робили. Пізніше він дізнався, що такий аналіз потрібен, аби перевірити, чи не був чоловік під впливом алкоголю.

Що було далі на місці наїзду, чоловік не знає. Його повезли в лікарню. Зате він знає, хто був очевидцем.

— Це все сталося біля магазину АТБ, — продовжує пан Олександр. — Виявляється, охоронник все бачив. Як я про це дізнався? Випадково. Сусідка в той день була в магазині. Коли розраховувалася на касі, люди говорили про те, що сталося ранком. То охоронник сказав касирці, що чоловік невинен. Він був на головній. А поліцейські вилетіли від суду і наїхали на нього. Це мені сусідка розповіла.

Позичив 300 гривень на таксі

У лікарні постраждалому діагностували перелом ноги. Наклали гіпс. Залишатися у лікарняному закладі він не захотів. Каже, вдома навіть стіни допомагають одужувати.

—Я попросив медиків, щоб швидка підвезла мене додому, — говорить пан Олександр. — Проживаю у Жмеринці. Мені кажуть: не можемо, бо якщо надійде виклик, машина буде потрібна хворому. А я що здоровий? Не допомогло навіть моє нагадування, що у свій час я працював шофером у лікарні. Виходить така ситуація: тільки що допомагали, накладали гіпс, давали ліки, а далі — все, більше не можна допомагати. Чому таке ставлення до людини?

На словах всі говорять, що роблять все заради людей, а доходить до діла… Це ж хтось підписав той документ, який забороняє постраждалого пацієнта доправити автомобілем швидкої додому після надання йому допомоги. Але той, хто це зробив, вважає, що він теж піклується про людей.

А може, такого документа нема? Можливо, це у Жмеринській лікарні просто вирішили відмовити пацієнту. Але факт очевидний — людину у гіпсі після надання допомоги додому не підвезли.

Він навіть просив чоловіка, з яким раніше працював. Той нині шофером на швидкій. Нічого не допомогло. У того є начальство, а воно заборонило.

— Добре, що побачив знайомого, той позичив 300 гривень, щоб я викликав таксі, — говорить пан Олександр. — Так добрався додому. А тепер уявіть, як мені з гіпсом доїжджати до медиків на перевірку. Спочатку треба поїхати до сімейного лікаря, звідти у лікарню. Де я наберу стільки грошей на таксі, якщо у мене пенсія 1990 гривень? А ще ж на ліки треба грошей!

Начальника на місці нема, заступника теж

Журналіст вирішив поцікавитися у начальника поліції охорони області Олександра Бабишина, чи відома йому ситуація з наїздом підлеглих на пенсіонера у Жмеринці.

Зателефонував черговому. Той не назвав себе, на моє прохання зробити це, відповів, що звати його Роман.  Мабуть, у Романа є ще й прізвище. Очевидно, у поліції охорони не прийнято про це говорити.

Отож черговий на ім’я Роман відповів, що начальника на місці нема, заступник теж відсутній. Повідомити їхні контакти не має права. Журналіст попросив, щоб зателефонували, коли з’являться на роботі. Детально розповів, з якого приводу телефоную.

Розмова відбувалася приблизно о першій годині дня 9 лютого. На час, коли пишуться ці рядки, ніхто з поліції охорони не озвався на прохання журналіста.

Втім, про увагу до людей двох підлеглих пана Бабишина вже й так зрозуміло — за вісім днів після наїзду на людину вони жодного разу не провідали і не вибачилися перед пенсіонером, якому завдали фізичну і моральну травму.

Зверніть увагу: ніхто з їхнього керівництва не підказав їм це зробити. Для кого ж тоді гучний лозунг «Поліція — з народом!»?

Приїжджав слідчий ДБР

В один з днів після того, що сталося з Олександром Качеруком, до нього приїжджав чоловік, який назвав себе слідчим ДБР. Сказав, що це він розслідує кримінальне провадження. Повідомив номер кримінального провадження.

Що вони там вирішать з розслідуванням, чоловік не знає. Бо після того йому нічого не повідомляли.

Пан Олександр звернув увагу на автомобіль, яким приїжджав слідчий, і про себе подумав: якщо у ДБР такий крутий службовий транспорт, то непогано держава їх забезпечила. Втім, можливо, це власне авто слідчого, значить, теж добре йому платять.

Запитую, про яке авто йде мова. «Машина така велика, як моя хата, через вікно баичв, а в марках я не дуже розбираюся, на грузових їздив...».

Це тільки для пенсіонерів у держави нема грошей — Олександру Качеруку, який все життя сидів за кермом, нарахували 1990 гривень пенсії. Принаймні таку цифру він назвав під час розмови.

У кого є можливість підтримати постраждалого чоловіка коштами на лікування, повідомляємо номер картки банку: 5168 7451 9147 7436 

До речі, поліцейські, які покалічили чоловіка, можуть подати приклад — першими переказати кошти на банківську картку. 

Оновлено 13 лютого:

На четвертий день автор цієї публікації нарешті отримав відповідь на свій запит про коментар. Вона досить розлога, тому виклав її в окремому матеріалі. Отож версію поліції охорони читайте тут:

• У поліції охорони стверджують, що наїзду на велосипедиста не було. Продовження справи, яку розслідує ДБР

Читайте також:

Студент-медик з Індії Капіл повернувся з фронту: «Складу іспити і — знов до зброї»

Військовий з Тульчинської громади отримав нагрудний знак «Сталевий хрест»

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.