У минулу суботу, 2 вересня, на полі у Сабарові розпочалося будівництво цвинтаря. Тоді, з 5-ої ранку відтіснили людей з поля десятки правоохоронців.

У цей час робітники поставили огорожу, а священик Київського патріархату освятив місце кладовища і встановили хрест. На цьому, ніби-то, закінчилася боротьба за сабарівське поле біля очисних споруд.

«Перемир'я в нас немає»

Тим не менш, протестувальники ще чергують на краю поля. Сьогодні, 8 вересня, у наметовому містечку сиділо вісім людей. Розпитуємо, що зараз тут роблять люди.

— Перемир'я в нас немає. Вони закрилися парканом, риють землю, якійсь доріжки роблять. Поставили хреста і прив'язали до нього собак. Інколи ходимо навколо території, а в середину ніхто не пускає. Сидимо тут, чергуємо і вдень, і вночі, — відповідає жінка, що представилася Людмилою Митрофанівною.

Як розказали сабарівчани, у минулу суботу багато людей пішло з поля. Розчарувалися.

— Страшно було. Того ранку (2 вересня - авт.) небо закрило чорними хмарами. На поле «висипало» цих хлопців в повній амуніції. Наче Гітлер наступав! Більшість людей пішли спустошеними. А от вчора (7 вересня - авт.) зібралися на полі та вирішили, що потрібно далі боротися, — казала пані Людмила.

— Кажуть, що тут платять гроші людям, які протестують, — питає журналіст

— Якщо нам платять гроші, то нехай вони їх на смерть собі тримають! Тут люди самі приносять гроші: на адвоката, на їжу. А щоб нам платили ще гроші... А хто має платити? У нас спонсорів немає, — емоційно відповідають активісти.

Людмила Митрофанівна додає, що тепер її аж тягне на поле біля очисних споруд.

— Усе сюди привозять самі сабарівчани: дрова, харчі, лавки, у кого що є лишнє вдома. Ми сплотилися — нас сюди тягне. От зранку я була у Вінниці і весь час думала: як на полі? Чи там часом не перемогли нас? Рвалася сюди, і не тільки я одна.

Перше поховання буде цього року

Йдемо до будмайданчику, де робітники з «Шляхбуду» роблять новий цвинтар. Навколо огорожі стоїть багато силовиків. Деякі з них при повній амуніції — у бронежилетах, із зброєю. Журналісти нарахували до 50 чоловік.

Зверху всю територію оглядають два охоронці, що чергують на імпровізованій башті з піддонів. Секції огорожі міцно скріпили одна з одною і обтягнули колючим дротом.

Через шпарини в паркані видно, що за ним багато техніки: вантажівки, екскаватори, трактори. Біля входу на будмайданчик чергують одразу шість охоронців, які навідріз відмовилися пускати в середину.

Через ворота видно, що в машини згрібають землю та скидають її в купи, позаду цвинтаря. Робітники вже залили фундамент під будівлю та займаються облаштуванням секторів майбутнього кладовища.

— Зараз знімають шар родючого грунту. Його використовуватимуть для потреб міста, наприклад, для клумб, озеленення тощо. Вже облаштували зовнішнє освітлення по периметру. Перше поховання планується цього року. Як тільки працівники зроблять кілька секторів для могил та будівлю для адміністрації цвинтаря і прийому відвідувачів, — розказав по телефону директор міського департаменту комунального господарства Володимир Ніценко.

Що буде далі?

Повертаємося назад до наметового містечка протестувальників. Люди, переважно похилого віку, сидять на лавах та гріються біля багаття. Одна з жінок розповіла історію, яка сталася нещодавно.

— Пішли обхід зробити, пройтися навколо цього паркану. А вони побачили, що ми піднімаємося. Нас десь було більше ста. І цей Синявський чи Синєвський, я не знаю, як його правильно звати, аж прилетів до паркану! Почав вишукувати силовиків. А ми їм: «Хлопці, добрий вечір!» та пішли собі далі. Мабуть, думали, що ми знову паркани будемо валити, — каже жінка, що не захотіла представлятися.

Питаємо, чого хочуть домогтися протестувальники. Особливо тоді, коли вже розпочали будівництво кладовища і запланували перше поховання.

— Не дамо їм далі розширятися. Можливо, чогось і доб'ємося. Вони блокують наші судові іски, не можемо ніяк добитися, щоб виконавці призупинили роботи, — каже Людмила Митрофанівна.

— Знайома людина буде подавати заявку на те, щоб зробили екологічну експертизу. Бо нам все кажуть, що «дозволи є». А ніхто їх не показує!  Будемо чекати на суди. Пройти всі інстанції. Усе одно ми не зупинемося, — додає інша жінка.

Нагадаємо, що в кінці серпня на Сабарові була сутичка між активістами та представниками міської влади.