35 років тому путч у москві «поховав» срср: як слідчий з Вінниці допитував охоронця Горбачова
- Згадуємо про державний переворот у москві, який стався 35 років тому 19 серпня 1991-го, а також про те, як заколот московської верхівки пришвидшив проголошення незалежності України.
- Один з тих, хто розслідував справу ГКЧП, був слідчий прокуратури з Вінниці Михайло Кулиняк.
- Журналіст «20 хвилин» згадує розмову з ним, під час якої дізнався більше подробиць про московський заколот.
Тридцять п’ять років тому, 19 серпня 1991-го, на центральному каналі телебачення тодішнього срср звучала музика Чайковського «Лебедине озеро». Під її супровід на сцені виступала балетна група. Періодично повідомляли про створення Державного комітету з надзвичайного стану (російською ГКЧП).
Так у москві почався державний переворот.
Заколот у москві і проголошення незалежності України
ГКЧП організували восьмеро високопосадовців, серед яких були тодішній керівник кдб і міністр оборони. Вони оголосили, що президент срср Горбачов не може виконувати свої обов’язки, тому беруть владу в свої руки. У москву ввели війська і танки, оточили телецентр, всі канали відключили від ефіру і перекомутували на першу програму центрального телебачення. Було повідомлено про оголошення надзвичайного стану в країні, про заборону політичних партій і ГО, мітингів і страйків.
Але переворот провалився уже 21 серпня. «Гекачепістів» заарештували і засудили.
Верховна Рада України терміново зібралася на позачергову сесію, схвалила постанову і прийняла Акт про незалежність. Сталося це 24 серпня 1991 року.
ГКЧП показало українській політичній еліті, точніше, її значній частині, що залишатися в срср небезпечно, та й неможливо. Проголошення незалежності нашої держави «підштовхнуло» розпад тодішньої тоталітарної держави, якою був срср.
Далі детальніше розповімо, як і слідчий Вінницької обласної прокуратури Михайло Кулиняк став одним з тих, хто розслідував ГКЧП.
Допит тривав шість годин
Михайло Кулиняк у 1991-му працював старшим слідчим обласної прокуратури. Водночас брав участь у розслідуванні найгучнішої корупційної справи в срср.
Йшлося про хабарництво керівників Узбекистану, махінаціях з бавовною, при писках і отримання великих сум грошей. Частину з них переправляли у москву. Фігурантом «бавовняної справи» став, зокрема, зять генсека цк кпрс Брежнєва. Загалом 500 слідчих розплутували бавовняний клубок. І серед них Михайло Кулиняк, який проявив себе професіоналом.
Коли виникла необхідність розслідувати іншу важливу справу — державний переворот, Кулиняка знову викликали у москву. На цей раз йому доручили встановити, як здійснювалася під час ГКЧП охорона президента. Розслідування тривало протягом чотирьох місяців. За цей час слідчий з Вінниці допитав 40 осіб, які були безпосередньо причетні до здійснення охорони тодішнього глави союзу. Серед них був комендант кремля на прізвище Башкін. Але першим на допит викликав особистого охоронця Горбачова полковника кдб Володимира Медвєдєва. Раніше він здійснював охорону Брежнєва. Високий на зріст, міцної статури, завжди зосереджений — таким запам’ятався цей чоловік з екранів телебачення і газетних знімків.
Спершу розмова з начальником охорони, як кажуть, не клеїлася, на всі питання полковник відповідав однаково, мовляв, це державна таємниця, тому нічого не може розповісти. Кулиняк згадував, як йому вдалося розговорити охоронця Горбачова.
Бачив, що той хвилюється. Запропонував зателефонувати додому, поговорити з сім’єю. А той, дивлячись в очі слідчому, запитав: «Ви мене затримаєте?». Кулиняк відповів, що для затримання нема підстав. Адже Медвєдєв не причетний до заколоту. Після цього полковник став відвертішим. Попросив дозволу вийти на вулицю. Сказав, що в автомобілі на нього чекає дружина. Повернувшись у кабінет, став більш охочим до відповіді на питання слідчого. Кулиняк казав, що допит тривав шість годин.
Слідчого цікавила інформація про ізоляцію Горбачова. Під час путчу у москві президент перебував на відпочинку у Форосі в Криму.
Делегація заколотників прибула без попередження
Делегація путчистів прибула у Форос на зустріч з Горбачовим. Переконували, щоб той запровадив надзвичайне становище в країні. Але президент не піддався на їхні умовляння.
На дачу у Форос вони прибули без попередження. Першим зустрівся з Медвєдєвим начальник зовнішньої охорони кдб генерал Юрій Плеханов. Сказав повідомити Горбачову, що до нього приїхала делегація з москви. Якщо той раптом відмовиться зустрічатися, то треба буде сказати, що приїжджі дуже хочуть зустрітися. Медвєдєв сказав про це Горбачову. Той відповів, що нікого не запрошував і нікого не чекає. Але прийняв приблизно. Щоправда, чекати їм довелося хвилин 20.
Медвєдєв розповів, що зустріч відбувалася у кабінеті Горбачова на другому поверсі головного дачного будинку. Охоронець не був у кабінеті, однак фрагменти розмови було чути навіть через зачинені двері. Особливо емоційно говорив генерал Варенніков. Горбачова переконували підписати документ про введення в країні надзвичайного стану. Казали, що тільки так можна врятувати країну. Інакше союзу не стане.
Спілкування тривало пів години, може, трохи довше. Як стало зрозуміло пізніше, розмова закінчилася безрезультатно для приїжджих. Горбачов не прийняв їхні умови.
А ось для охоронця президента Медвєдєва воно мало погані наслідки. Коли приїжджі збиралися в дорогу, до Медвєдєва підійшов генерал кдб Юрій Плеханов, він служив начальником зовнішньої охорони кдб і був начальником Медвєдєва. Сказав збиратися у москву. Попередив, що Горбачову не має про це говорити, бо все уже узгоджено. Побачивши вагання, взяв ручку і написав: «Медвєдєв В.Т. відряджається до москви у розпорядження кдб срср».
Записка, про яку йде мова, є у матеріалах справи. Схоже, саме тому охоронець хвилювався на допиті. Припускав, що його можуть звинуватити у невиконанні службових обов’язків. Бо ж у відповідальний момент залишив президента. Насправді він виконував наказ свого безпосереднього керівника.
Медвєдєв також розповів, як здійснювали у дні путчу охорону Горбачова. Охоронник вдень мали при собі пістолети, а вночі автомати. Стояли привході у будинок, з протилежної сторони, а також на поверсі. Тоді у Форосі на дачі президента охороняли приблизно 200 людей, і це без урахування моряків, прикордонників та місцевих з кдб і міліції. Вони знаходилися по периметру дачної ділянки.
Наказали здати зброю і посвідчення
У літаку, що прямував з Криму у москву, гінці відкоркували пляшку віскі, а закушували українським салом. Про це розповів слідчому Медвєдєв. після повернення йому наказали залишатися вдома. Він попросився провідати батьків, які проживали у підмосковному чехово. Допомагав батькам по господарству. Щодня до батьків навідувався рідний брат Медвєдєва. Він працював у школі-інтернаті на скромній посаді завгоспа.
Одного дня брат повідомив, що по телебаченню передали інформацію про повернення Горбачова у москву. Медвєдєв одразу зібрався і поїхав зустріти президента. Не здогадувався, що робить це даремно.
Кадри повернення Горбачова транслювали по телебаченню. Він сходив з трапа літака у легкій куртці без краватки, поруч була дружина, онука. Для нього подали автомобіль. Медвєдєв підійшов, сподіваючись на продовження служби. Коли він хотів сісти в авто, на звичне місце охоронця, заперечливо хитнув головою. Замість нього це зробив заступник Медвєдєва на прізвище Клімов. Це він залишився у Криму після повернення охоронця до москви у компанії «гекачепістів».
Наступного дня Медвєдєв отримав розпорядження: здати зброю і посвідчення.
Список усіх допитних привіз у Вінницю
Розмова слідчого з деким із служби охорони Горбачова відбувалася безпосередньо у кремлі. Такі зустрічі допомагав організувати новий охоронець Горбачова Олег Клімов. Він особисто привозив слідчого на територію кремля. Тоді Кулиняк довідався про окремі деталі побуту сімейства президента срср. Наприклад, за донькою Горбачових було закріплено авто, а водієм працював чоловік у званні підполковника кдб.
Слідчого цікавило також питання, чи відлучався президент за межі території дачі. Йому пояснили, що таке було тільки один раз. та й то з незвичною метою: возили собачку до ветлікаря у севастополь.
Михайло Кулиняк поза протоколом допиту поцікавився в охоронця двох керівників держави полковника Медвєдєва думкою про Брежнєва і Горбачова.
На його думку, Брежнєвим постійно маніпулювало оточення. Хоча сам він був непоганою людиною. І працювалося охоронцям легко, бо завчасно попереджував про плановані поїздки. Якось Медвєдєв потрапив до них додому. Каже, не відпустили, поки не пообідав.
Горбачов дещо зверхньо ставився до служби охорони. Ніколи не знали, коли надійде команда на виїзд і куди планується поїздка.
От би нині побачити танки біля кремля!
Прізвища усіх, кого допитував слідчий Михайло Кулиняк, зберігаються у блокноті з обкладинкою жовтогарячого кольору. Пам’ятаю, під час нашої розмови він жартома сказав з цього приводу: «Мав же я вдома відзвітувати, де знаходився чотири місяці».
На жаль, Михайла Кулиняка уже нема з нами. Автор публікації зателефонував його синові — Ігорю Кулиняку. Нині він на війні. Попросив надіслати фото батька. На знімку видно, що Кулиняк-старший закінчив роботу в обласній прокуратурі у званні підполковника юстиції. За успішне виконання розслідування справи ГКЧП наш слідчий отримав Подяку Генпрокуратури тодішнього срср.
Пам’ятаю, пан Михайло говорив, що розпад союзу уже ніщо не може стримати. Відчув це під час перебування у москві. Так воно й сталося.
От би нині ще раз побачити танки біля кремля! Війна б тоді закінчилася.
Читайте також:
Понад пів року суд в Іллінцях не може вирішити долю земель Трипілля в урочищі «Вапельня»
«Я здійснила свою давню мрію — переїхала у Вінницю»: що вразило нову жительку у нашому місті?
«Коли розкопали могили, живі упізнали сотні людей»: як у москві перебрехали вінницьку трагедію
Подякуй журналісту гривнею
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
