Світло, пальне та понад п'ять мільйонів із бюджету. Чи готові вінницькі школи до зимових блекаутів

Світло, пальне та понад п'ять мільйонів із бюджету. Чи готові вінницькі школи до зимових блекаутів
  • Вінницькі школи вже не перший рік проходять опалювальний сезон в умовах можливих відключень світла.
  • Ретельна підготовка до зимових блекаутів не є винятком і зараз.

Щоб дізнатися, наскільки школи Вінниці готові працювати під час можливих знеструмлень, журналістка «20 хвилин» звернулася до департаменту освіти міської ради. Ми запитали, скільки шкіл мають генератори, як їх забезпечують пальним, чи купували цього року нове обладнання та які алгоритми передбачені на випадок тривалої кризи.

Водночас генератор не означає, що школа автоматично працюватиме у звичайному режимі за будь-якого блекауту. Міністерство освіти і науки наприкінці вересня оприлюднило окремі рекомендації для шкіл на випадок тривалого знеструмлення. Днями Міністерство освіти і науки оприлюднило чіткі рекомендації для шкіл на випадок тривалого знеструмлення, розділивши сценарії від кількох годин до понад трьох діб.

Усі 44 комунальні школи мають генератори

У Вінницькій громаді працюють 44 комунальні заклади загальної середньої освіти. Загалом у комунальних та приватних школах громади навчаються понад 45 тисяч дітей.

На запит редакції у міськраді повідомили, що генераторами забезпечені всі комунальні заклади Вінниці. На їхню роботу у 2026 році передбачили п'ять мільйонів 565 тисяч гривень.

Найбільша частина цієї суми піде на пальне. Це 4 мільйони 366,4 тисячі гривень. Ще 757,3 тисячі гривень заклали в бюджеті на сервісне обслуговування генераторів.

442 тисячі гривень мають спрямувати на облаштування майданчиків для резервних джерел живлення та електромонтажні роботи з підключення генераторів.

Загалом на функціонування міських закладів загальної середньої освіти у 2026 році з бюджету громади передбачили 512,3 мільйона гривень.

Частину потужних генераторів місто отримало від партнерів

Підготовка шкіл до роботи без електроенергії почалася раніше. Ще у травні 2025-го Вінниця отримала від німецького міста-партнера Мюнстера 10 потужних генераторів для шкіл та дитсадків. Серед них три генератори потужністю 90 кВт, два по 80 кВт та п’ять по 62 кВт.

Тоді заступниця директора департаменту освіти Вінницької міськради Ірина Божок зазначала, що це обладнання дозволяє закладам не лише продовжувати навчання, а й забезпечувати дітей гарячим харчуванням. Під час тривалого відключення від електроенергії також критично залежать водопостачання, опалення, харчоблоки та зв'язок.

При цьому додаткового обладнання саме для роботи під час відключень школи цього року не закуповували — ставка зроблена на вже наявну інфраструктуру та створені запаси пального.

МОН визначило п'ять рівнів блекауту

26 вересня Міністерство освіти і науки оприлюднило нові рекомендації для шкіл щодо роботи під час тривалих відключень електроенергії та інших кризових ситуацій.
26 вересня Міністерство освіти і науки оприлюднило нові рекомендації для шкіл щодо роботи в умовах кризових ситуацій. Документ передбачає п'ять рівнів реагування:

  1. До двох годин без світла: школа продовжує роботу з локальними обмеженнями.
  2. Від двох до шести годин: рекомендується скорочувати уроки та живити лише критично важливі системи.
  3. Від шести до 24 годин: очно працюють лише енергонезалежні заклади. Інші можуть переходити на дистанційне або асинхронне навчання.
  4. Від доби до трьох діб: навчання радять організовувати на базі освітніх хабів та енергостійких закладів.
  5. Понад 72 години: засновник затверджує тимчасову мережу освітніх хабів, за якими закріплюють учнів.

При цьому МОН залишає за школами автономію. Рішення приймаються з урахуванням безпекової ситуації та технічних умов конкретного закладу, а не за жорстким загальним правилом. 

До слова, раніше ми розповідали, що кілька шкіл в місті вже запровадили навчання онлайн через ремонтні роботи:

Що рекомендують робити, якщо світло зникне надовго

МОН радить школам заздалегідь перевірити, чи мають учні доступ до цифрових платформ, зокрема «Мрії», Google Classroom, Moodle або Microsoft Teams.

Також рекомендують підготувати друковані матеріали на випадок, якщо одночасно зникнуть світло та інтернет, передбачити асинхронне навчання та за потреби розглядати шестиденний навчальний тиждень або дві зміни.

Окремо йдеться про укриття.

Якщо тривала повітряна тривога не дозволяє провести заняття у класах, навчання може продовжуватися в облаштованому укритті. Через обмежену місткість укриття тривалість уроків там може скорочуватися до 30 або 40 хвилин.

Пріоритет під час очного навчання в укриттях рекомендують надавати учням 1–4 класів. За наявності місць можна організовувати ротацію для інших класів, насамперед 5, 9 та 10.

А під час тривалих відключень електроенергії пріоритет для очного навчання МОН рекомендує надавати початковій школі, а також учням 5, 9 та 11 класів. Для інших можуть застосовувати змінний графік, асинхронне навчання та короткі консультації.

Вода і їжа теж мають бути із запасом

У нових рекомендаціях МОН є вимоги не лише до електрики. Школи мають сформувати запас питної та технічної води щонайменше на 48 годин безпечного перебування дітей та працівників.

Такий самий мінімальний період передбачили для запасу продуктів, зокрема тривалого зберігання. Якщо через відсутність електроенергії неможливо приготувати гарячу їжу, МОН допускає тимчасове використання заздалегідь сформованих наборів продуктів тривалого зберігання. Під час тривалих тривог школи також мають передбачити безпечну доставку або видачу їжі в укриттях.

На Вінниччині про автономність шкіл говорили ще влітку

Питання підготовки шкіл до роботи під час блекаутів обговорювали на рівні області ще в червні.
12 червня Вінницька ОВА проводила нараду з представниками районів та громад, де окремо розглядали автономну роботу закладів освіти в умовах блекауту та готовність шкіл до гарячого харчування учнів. Тоді йшлося про перевірку матеріально-технічних, фінансових, кадрових та організаційних можливостей закладів.

У серпні в ОВА повідомляли, що під час підготовки до нового навчального року одним із напрямів залишається енергетична стійкість закладів освіти. В області школи забезпечують генераторами, сонячними панелями та накопичувачами енергії. За даними ОВА, на підвищення енергостійкості до закладів освіти спрямували 1,2 мільярда гривень.

У червні область також передала 13 генераторів чотирьом громадам Вінниччини. Обладнання потужністю 6,5 кВт мали використовувати, зокрема, у закладах освіти, охорони здоров'я та соціального захисту.

Що буде у конкретній школі вирішуватимуть на місці

У Вінницькій міській раді повідомили, що педагогічні ради шкіл визначають порядок використання дистанційних технологій та затверджують локальний алгоритм переходу між формами навчання.

Також у кожному закладі розроблений алгоритм дій за сигналами «Увага всім» та «Повітряна тривога» і правила поведінки під час надзвичайних ситуацій воєнного характеру.

Окремо департамент освіти має план дій на випадок одночасної відсутності електропостачання та газопостачання при температурі повітря мінус 15 градусів.

Тобто для школи передбачений і складніший сценарій, коли проблема вже не лише у світлі, а й у можливості нормально опалювати приміщення.

Рішення про дистанційне навчання можуть приймати також у разі погіршення епідемічної або безпекової ситуації. У міськраді зазначають, що відповідні рішення приймають комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Для батьків це означає, що однакова ситуація зі світлом не обов'язково матиме однаковий результат для всіх шкіл. Якщо один заклад має можливість повноцінно підтримувати критичні системи генератором, інший може перейти на дистанційний формат.

МОН окремо рекомендує школам заздалегідь визначити єдиний канал зв'язку з батьками та учнями. Це може бути месенджер, електронний щоденник або навчальна платформа.

А як готується до блекаутів школа, де навчається ваша дитина? Розкажіть у коментарях, чи купували заклади або батьки додаткове автономне освітлення, павербанки чи інші резервні речі для укриттів.

 

Вас може зацікавити:

У Вінниці планують фабрику-кухню для 22 шкіл. Що відомо про проєкт за понад пів мільярда

Рейтинг українських вишів: які позиції посіли університети Вінниці

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google

keyboard_arrow_up