Петлюра і тимчасова столиця: чому такий бренд Вінниці не продається?

- Поки що не представлений, не демонструється і не продається цей аспект нашої історії: Вінниця – тимчасова столиця, - вважає очільник Державного архіву Вінницької області Юрій Легун.

- Це міг бути бренд, який можна гарно подати. І це зараз актуально, тим паче, маємо Указ Президента про проголошення 2017 року Роком Української революції 1917 – 1921 років та Постанову Кабміну про святкування 100-річчя  Української революції,- додає Юрій. 

Кіностудія, контрабандне сало, пограбований банк…

"Наприкінці листопада - на початку грудня 1917 року влада не лише у Вінниці, але й на більшій частині Поділля належала українським національним силам....Додаткові труднощі для міської влади також створювала присутність у Вінниці окупаційних військ... Особливе обурення громадськості викликав наказ австрійського військового коменданта, в якому, серед іншого встановлювалася смертна кара за "будь-яке порушення спокою і порядку", псування громадських складів, магазинів, телеграфних і телефонних проводів, тощо..."

Збереглася скарга від 11 квітня 1918 року про те, що австрійцям без дозволу української влади було вивезено із Вінниці до Жмеринки кілька партій сала...

Коли 29 квітня в Україні гетьманом обрали Павла Скоропадського, у Вінниці цей переворот виявився у тому, що начальник міліції Іван Мартиновський випустив оголошення:
"Повідомляю мешканців міста Вінниці в тім, що вся влада на Україні належить Гетьману всієї України Павлу Скоропадському, котрого визнано військовим командуванням германським та австро-угорським, і виявивши готовність у випадку необхідності підтримувати тут владу своєю збройною силою  і суворо карати за непідкорення цій владі, в повнім єднанні з українською адміністрацією".
Гетьман Павло Скоропадський

Власне, про поліцію. Саме тоді вона зазнала значних змін - у червні була створена Державна варта, яка безпосередньо підпорядковувалася Міністерству внутрішніх справ, а не міському самоврядуванню. За новим законом, для служби у Державній варті встановлювався віковий ценз - 23 роки. Територія міста була розбита на 11 округів, до кожного з яких ще прикріплювались по 40 австрійських жандармів...

У період гетьманату у Вінниці існував свій кінематограф. Щоправда, на цей час у Вінниці залишилось лише три великі кінотеатри: "Експрес", "Патеграф" та "Ампір". Певне пожвавлення у життя місцевих любителів кіно вніс театральний діяч В.Й. Снарський. 13 жовтня 1918 року він відкрив у Вінниці власну кіностудію, тоді ж і були розпочаті зйомки міста та його околиць. Відзнята стрічка демонструвалася уже за п’ять днів. За жовтень є згадка про існування кінотеатру "Ехо". Останній проданий на 40 тис. крб. польському товариству "Спуйня"...

Вінниця з околицями стала першим краєм в Україні, звільненим від панування гетьманців. Ось чому саме сюди в кінці листопада 1918 року перебирається Директорія для подальшої боротьби за Київ...

Окрім людських жертв, від панування більшовиків Вінниця зазнала і важких матеріальних. Зокрема, 15 серпня 1919 року правління Подільського Союз банку повідомляло міністра народного господарства УНР про те, що більшовиками пограбовано Союзбанк у Вінниці на суму понад 3 млн. крб., а з відділенням в інших містах - на 5 млн. 224 тис. крб. Також більшовиками було забрано готівку з каси міського самоврядування, бухгалтерські документи, канцелярські майно, запас продуктів зі складів, тощо. При цьому вивезена більшовиками міська каса складала готівкою 259 964 крб. 82 коп...

"В неділю український народ одержав ще одну побіду. Одержав її не на фронті, де ллється кров, де переможені або вмирають, або, остаючись жити, робляться  ще гіршими ворогами. Та побіда, про яку ми говоримо, не така. Вона належить до тих побід, котрі в серцях ворогів не побільшують ворожі почуття, а зменшують їх,  а може й цілком усувають... Побідою такої сили ми вважаємо перший концерт художньої капели, що відбувся 24 серпня..." - так писала "Шлях" у 1919 році...

За почином московських більшовиків їх місцеві однодумці організували у Вінниці 29 січня 1920 року перший на Поділлі комуністичний суботник...

А вже 5 травня у Вінниці перебував голова Директорії та Головний Отаман Армії УНР Симон Петлюра, залізничний вокзал, куди він прибув у супроводі міністрів та ад'ютантів, був прикрашений синьо-жовтими прапорами, квітами та зеленим віттям, хор школярів виконав національний гімн "Ще не вмерла Україна"... Два дні по тому Петлюра видає наказ про переїзд до Вінниці міністерств та центральних установ..."

Симон Петлюра приїхав до Вінниці з Юзефом Пілсудським. 1920 рік

Це лише кілька уривків із праці дослідників історії Вінниці, одним з яких є кандидат історичних наук, головний спеціаліст відділу інформації та використання документів Державного архіву Вінницької області Костянтин Завальнюк. Кілька років колективна праця про Вінницю 1917-1920 ніяк не могла побачити світ "із незалежних від авторів причин"...

«Під Замостям січова дивізія Марка Безручка зупинила наступ червоної кінноти Будьонного…»

 - Вінниця була столицею України, принаймні, двічі, - розповідає Костянтин Завальнюк. - Вперше це сталося у лютому-березні 1919 року, вдруге - в травні-червні 1920 року.

Коли наприкінці січня 19-го року Директорія була змушена залишити Київ під натиском більшовицьких сил, 2 лютого вже у Вінниці перебував уряд Української народної республіки. На той час Директорію очолював Володимир Винниченко, а саме у нашому місті сталася зміна політичного керівництва Директорією і 11 лютого 1919 року на чолі стає Симон Петлюра, який тоді ж пише заяву про вихід із рядів української соціал-демократичної робітничої партії. Такий крок, на думку істориків, був продиктований тим, щоб виступити консолідуючою силою в українському суспільстві, аби бути незалежним від будь-яких політичних впливів.  Директорія залишалася у Вінниці до 18 березня 19-го року, поки її знову витіснили більшовицькі війська.

- Як відбувався сам переїзд?

- Від'їзд урядових установ був спланований, і ця акція мала організований характер. У Вінниці урядові інституції розміщувались у кількох будинках. Насамперед, усім відомий готель "Україна" - "Савой" - це була наймодерновіша будівля у місті, а державна канцелярія - по вулиці Богдана Хмельницького, 12 (тепер - вул. Оводова). Тоді, до речі, не кожен готель України міг похвалитися електричним ліфтом і пічним оздобленням. Головний отаман Симон Петлюра розміщувався у будівлі, що нині займає обласне радіо, деякі інституції розташовувалися у Мурах... Міністерства розміщувались у готелях "Франсуа", "Бель-Вю", "Палас", "Контененталь", "Гранд Отель", будинкові окружного суду, жіночих гімназіях, римо-католицькому костьолі, комерційній школі, приватних помешканнях.

Робочий день у міністерствах тривав з 9 години ранку до 3 опівдні, проте досить часто засідання Кабміну проходили від 18 до 24, а то і до половини першої ночі. На утримання усіх 16 міністерств було виділено 200 млн. крб. До речі, серед тогочасних урядовців було немало вихідців з нашого краю.

- За кого були самі вінничани - за радикальних соціал-демократів (більшовиків) чи націоналістів?

- Однозначно відповісти не можна. Найавторитетнішими спогадами є спогади відомого краєзнавця - засновника краєзнавчого музею Густав Брилінга. Вони зберігаються в архіві. Події того часу подані з точки зору рядового обивателя, адже він перебував ще у досить молодому віці. Звісно, акцентував увагу на часі змін влади,  на побутових негараздах, труднощах, воєнні труднощі спричинили до розрухи громадського життя. Окрім того, з того періоду збереглися нечисленні документи, періодика, а тоді виходив цілий ряд газет, адже Вінниця була столицею - це газети "Республіканські вісті", "Шлях"...

Хоча українське керівництво робило усе, аби нормалізувати життя у місті. Зокрема, у Вінниці було прийнято цілий ряд законів,  які мали покращити життя населення. В одному з пунктів Закону про освіту, приміром, зазначається, що в усіх вищих школах УНР обов'язкова лектура з української мови... Уряд УНР прийняв закон про восьмигодинний робочий день, налагоджувалися і зовнішньо-торговельні зв'язки. Але Кабміну УНР було відведено надто мало часу, щоб стабілізувати економічну установку і соціальну.

- Як Петлюра тікав?

- Уряд УНР змушені були залишити Вінницю, коли сюди почали наближатися червоні війська, відхід основних з сил стався 18 березня 1919 року. Цей період більшовицької влади ознаменувався політичними репресіями проти людей, які не поділяли їхньої ідеології. Коли українські війська вдруге визволили Вінницю 10 серпня 1919 року, то було знайдено численні масові захоронення жертв "червоного" терору. Нинішнє поховання у Центральному  парку і на цвинтарі за універмагом має свої сумнозвісні предтечі - за різними даними тоді у Вінниці було розстріляно до трьох тисяч свідомих громадян: представники інтелігенції, робітники і селяни. І була навіть створена комісія, яка займалася розкопками поховань. Були зняті численні фотографії, які підтверджували це. На жаль, у Вінниці їх немає, за моїми припущеннями, вони зберігаються в центральних архівах.

Та коли з'єдналися Українська, Надніпрянська і Галицька армії, то уряд повернувся у Вінницю, а сталося це 10 серпні 1919 року.

Ну, а вдруге Вінниця виступила столицею у травні-червні 20-го року. Вже під час польсько-радянської війни, коли поляки були союзниками Петлюри.

Відомо, що у 5 травня у Вінниці він провів переговори із маршалом Речі Посполитої Юзефом Пілсудським. Зокрема, йшлося про співпрацю України і Польщі, і маршал виголосив лозунг: "За вашу і нашу свободу!" Хоча ця співпраця десь на низовому рівні зовсім не так виглядала, як це мало бути. Польські війська виявилися нестійкими союзниками й досить часто вони оголяли фронт,  і якби не стійкість українських частин, то для самої Польщі ця війна закінчилася плачевно. Адже ми знаємо, що під Замостям саме українська січова дивізія під командуванням Марка Безручка зупинила наступ червоної кінноти Будьонного і цим самим врятувала не лише Польщу, але й всю західну Європу від загрози червоної революції.

А у лавах вояків УНР було чимало вінничан. Чисельність армії весь час змінювалася -  скорочувалася до двох-трьох тисяч, була і 150 тисяч, а за кращих часів УНР півтора мільйони солдат могла поставити під рушницю.

...Вдруге Вінниця була столицею десь неповних два місяці 1920 року. Знову таки тікали від більшовиків. Польське військо не втримало натисків кінноти Будьонного і почало стрімко витіснювати на захід, якби не українські тили, могла бути повна катастрофа для польської армії. 12 червня під натиском червоної армії впав Київ, а 19 червня - Вінниця. У таких умовах 7 червня керівництво УНР переїздить із Вінниці до Жмеринки. Попереду - нові бої, нові здобутки, нові жертви, підписання принизливих договорів та втрата незалежності. Аж до 1991 року...

Нагадаємо, що у Вінниці 14 жовтня відкриють перший в Україні пам'ятник Симону Петлюрі. Виглядає він от так: 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.