«Ексгумація все покаже»: у Вінниці шукатимуть поховання німецьких військовослужбовців
- У п’ятницю, 27 серпня, розпочнуться пошуково-ексгумаційні роботи відразу на трьох ділянках міста, аби знайти старе німецьке кладовище часів Другої світової війни.
- Замовником цих дослідницьких робіт стала Народна спілка Німеччини по догляду за військовими могилами в Україні.
- Де саме шукатимуть поховання, скільки вояків можуть виявити, що робитимуть зі знайденими рештками й у чому полягають головні труднощі — шукайте відповіді на ці питання далі у матеріалі.
Уже завтра, 27 серпня, у нашому місті мають розпочатись пошукові роботи на території німецького кладовища періоду Другої світової війни. Про це повідомили учасники майбутнього ексгумаційного дослідження під час пресконференції.
Пошуки відбуватимуться відразу на трьох локаціях, схематичне позначення яких можна побачити на карті 1943 року.
Так, червоний квадратик позначає ділянку біля церкви Воскресіння Господнього (вулиця Хмельницьке шосе, 5 — прим. авт.), червоний прямокутник — околицю Центрального парку культури й відпочинку імені Леонтовича, а невеликий червоний овал окреслює ділянку недалеко від нічого клубу «Курсаль».
Власне, на думку істориків німецький цвинтар розміщувався саме біля церкви Воскресіння Господнього, тому цю ділянку досліджуватимуть першою.
Як повідомляють дослідники, поховання німецьких військових тут почались вже з весни 1942 року. Підтвердженням цього можуть бути світлини, презентовані Центром історії Вінниці:
— Перші поховання тут були на початку 1942 року. А православний цвинтар перестав існувати у 1970-х роках, — зауважив директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен. — Матеріал, який у нас наявний, не дозволяє зробити нам певних висновків. І ми вдячні, що буде досліджено не тільки німецькі захоронення, а й ділянки колишнього православного цвинтаря.
Що ж стосується двох інших локацій, то з ним все трохи складніше. У парку можуть бути стихійні поховання, зроблені в останні дні окупації міста (тобто у березні 1944-го), а рештки біля клубу знайшли випадково зовсім нещодавно.
Про це, нагадаємо, ми писали у матеріалі:
Зазначимо, що замовником робіт є Народна спілка Німеччини по догляду за військовими могилами в Україні, а виконавцем — спеціалізоване приватне підприємство «Пам’ять і слава».
— Перш за все, я дуже вдячний керівництву міста Вінниці за те, що вони підтримали нас у роботі у місті, — говорить керівник представництва Народної спілки Німеччини по догляду за військовими могилами в Україні Володимир Іоселіані. — Народна спілка Німеччини по догляду за військовими похованнями була заснована у 1919 році після Першої світової війни. Ви бачите, що організація функціонує понад 100 років і метою нашої діяльності є примирення над могилами, робота заради миру.
За його словами, спілка виконує три головні завдання.
— Перше завдання нашої організації полягає у пошуку поховань солдатів, а також у догляді за цими могилами. Друге завдання полягає у супроводженні родичів загиблих німецьких солдатів тут, в Україні, щоб вони могли приїхати й віддати останню шану своїм предкам, — перераховує Володимир Іоселіані. — А третім важливим завданням є організація зустрічей молодих людей з Німеччини й України, щоб вони могли зустрічатись на цвинтарях загиблих воїнів і щоб вони розуміли, що ж таке війна.
Керівник представництва спілки додає, що працюють вони відповідно до угоди між урядом України та урядом Німеччини, яку підписали президенти наших країн.
— В Україні ми працюємо з 1996 року й займаємось доглядом за збірними кладовищами, які були засновані представництвом, — каже Іоселіані. — Ми маємо дуже багато німецьких кладовищ, які розкидані по всій Україні. Та до цього часу ми вже перепоховали більше як 150 тисяч німецьких солдатів… Ще раз хочу подякувати керівництву міста Вінниці, що вони дали нам можливість також ексгумувати велике німецьке кладовище, яке знаходиться тут.
Наголосимо, що якщо дослідникам вдасться знайти рештки вояків, то далі обов’язково буде їхнє перепоховання.
Детальніше про майбутню пошукову роботу розповідає керівник дослідницької групи Олександр Назаров. За словами чоловіка, поки їм не вдалось точно прив’язати межі кладовища, яке видно на старій карті до сучасної мапи міста, яка за цей час суттєво змінилась.
— До того ж на схемі кладовище знаходиться під певних кутом, зараз його дуже важко на місцевості локалізувати, — продовжує пояснювати складнощі роботи Олександр Назаров. — Вчора й сьогодні ми разом зі службами міста займались виявленням комунікацій, які саме проходять на тій території (щоб під час робіт не пошкодити їх — прим. авт.). У ході цих узгоджень ми виявили, що по території кладовища, найімовірніше, зовсім нещодавно проклали кабель, а це нам ускладнило ситуацію ще більше. У нас і так була невелика територія, вільна від забудови, а тепер і вона зменшилась.
Саме через те, що поки немає чіткого розуміння меж кладовища, не можна й говорити, яку точно кількість решток тіл вдасться віднайти.
— Це може бути нуль, якщо все забетоновано чи якщо на них лежать комунікації, які ми не в змозі перенести, а може бути й кількасот (похованих німецьких військовослужбовців — прим. авт.), — продовжує пояснювати керівник групи. — Щобільше, ця територія, яка зазначена як кладовище замала для майже двох тисяч вояків. А це може означати, що це ще не все кладовище. Бо й у німецьких джерелах фігурує не тільки ліва сторона траси, але й права.
При цьому Генеральний директор спеціалізованого приватного підприємства «Пам’ять і слава» Родіон Гамзаєв додає, що шукати поховання будуть методом шурфування й обов’язково дбатимуть про збереження зовнішнього вигляду території у межах пошуків. Про результати ж робіт дослідники обіцяють інформувати містян.
— Ми підтримуємо цей проєкт і розуміємо, як важливо берегти пам’ять. Особливо важливою ця пам’ять є для молоді, для нащадків. І чим більше ми говоримо про те, що війна — це біда, тим більше привертаємо увагу молоді, що все потрібно вирішувати мирним шляхом, — зазначила під час пресконференції заступниця міського голови Галина Якубович. — Ми хочемо, щоб до могил загиблих, як наших у Німеччині, так і німецьких у Вінниці, було толерантне відношення.
Вона додає, що збереженням як українських військових поховань і догляд за ними у Німеччині, так перепохованням і вивченням німецьких поховань, які є в Україні фінансово займається Федеративна Республіка Німеччини у рамках вже згаданої угоди між нашими країнами.
— Це показує, що ми пам’ятаємо страшні події, що ми й далі будемо показувати молоді, що війна — це жах, це смерті, це долі людей ще й досі невивчені, — зазначила Галина Якубович.
У матеріалі використані фото авторки й Центру історії Вінниці
Читайте також:
«Усі мої твори про Поділля». Що відомо про письменника Михайла Стельмаха
Добірка від 20minut.ua: ТОП-10 українських фільмів за час незалежності
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
Ден Ден
Ден Ден
Ден Ден
Жора