ТОП-5 причин піти в театр на прем’єру «Народний Малахій»

У понеділок, 27 березня, театрали та актори усього світу відзначали День театру. Вінниця не стала винятком. У цей день в театрі відбулася прем'єра одноіменної вистави за п'єсою Миколи Куліша «Народний Малахій». Трагіфарс, який зрежисований Тарасом Мазуром, став однією зі значних прем'єр останніх років. Вистава складається з двох дій, під час яких і смішно, і плакати хочеться.
 

Розповідається утопічна історія «висококультурного» сільського листоноші Малахія Стаканчика. Малахій, що перекладається як «посланець Божий», прагне зруйнувати бездуховне існування людства. Живучи у постреволюційний час, він уявив себе обраним світу цього, а за мету взяв — негайне реформування суспільства.

Але до чого прийде трагічний, комічний, величний та навіть жалюгідний персонаж Куліша у новаторській виставі? Як зміниться його світ під завісу? Що спільного між п'єсою столітньої давнини і сьогоднішнім днем? Отримати відповіді на ці питання можна лише подивившись виставу. Крім того, що «Народний Малахій» — це довгоочікувана прем'єра, ми зібрали п'ять інших причин, через які варто сходити на цей спектакль.
 

1. Вистава поставлена вперше

Незважаючи на те, що п'єса була написана у 1927 році, вінницький глядач побачить цю виставу вперше. Причин тому дві. Повна заборона радянською владою і складність у розумінні і постановці цієї п'єси.

Прем'єра відбулася у тому ж 1927 році, коли п'єсу поставив український режисер Лесь Курбас. Радянська влада розуміла, до чого може призвести революційно налаштоване населення, тому змушувала переробляти спектакль. А в 1929 — заборонила остаточно. Після цього «Народного Малахія» бачили тільки на спектаклях українських діаспор.

Ще одна причина, чому цю виставу на сцені театрів майже не зустрінеш, криється в труднощах постановки. Безпомилково зрозуміти, про що писав Куліш, дуже складно. Тому режисери не ризикують братися за інсценування цього твору. В основному ставлять сатиричну комедію Куліша — «Мина Мазайло». Можна із упевненістю сказати, що вінничанам випала нагода переглянути, хоч і не унікальну, але дуже рідкісну постановку.
 

Фото 1 з 11

Previous Next

1. 
2. 
3. 
4. 
5. 
6. 
7. 
8. 
9. 
10. 
11. 

Previous Next

2. Можливість пізнати Куліша

Після публікації фотографій із передпрем'єрного показу «Народного Малахія» в соцмережах, ажіотажу не було. Причина криється в незнанні творчості Миколи Куліша. І оскільки радянська влада вважала його п'єси ворожими для комуністичного режиму поглядами (згодом Куліш був розстріляний — авт.), його не тільки не було в шкільній програмі, він взагалі був малодоступним для більшої частини театралів. А більш молодому поколінню, яке вивчає в школі творчість драматурга, театр не особливо цікавий.
 

3. Найсильніший акторський склад

Говорячи про значну прем'єру, ми мали на увазі не лише її довгоочікуванність, але й великий акторський склад. У виставі задіяні 20 найкращих акторів, близько 40 різноманітних персонажів, і ніби спеціально народжений для ролі Малахія, народний артист України Валерій Прусс.

При задумі постановки, режисер не зміг знайти кращого актора на цю роль. У коментарі нам пояснили, що постановник підібрав акторський склад, який повністю влучив у персонажів. А кажучи про головного героя, мимоволі пригадується його переконливість, яка змушує повірити, що революція змінить все на краще.
 

4. Музичний супровід

Сидячи в глядацькій залі, можна побачити оркестр у «кишеньці» сцени. А протягом вистави насолоджуватися живою музикою, яка стала дійовою особою спектаклю.

У постановці задіяна струнна група оркестру: віолончель, контрабас, скрипка та рояль. Усього для глядача грає дев'ять музикантів, які виконують «Пасадобль», «Love Memory», «Сяйво» тощо, за мотивами творів литовського композитора Фаустаса Латенаса.
 

5. Актуальність вистави

Головна причина відвідати «Народного Малахія» — це небувала раніше актуальність. І у п'єсі Куліша, і у виставі Мазура, чітко уловлюються надії на революцію. У останньому випадку на Революцію Гідності, яка нещодавно стихла.

Вистава сповнена символізмами, і протягом двох дій глядачеві неодноразово показують свободу, ув'язнення, безвихідь. Усе те, що було актуальним майже сто років тому, і що так само актуально сьогодні.

Коли можна подивитись виставу?

Квітень: 7 (п'ятниця) 18.30; 14 (п'ятниця) 18.30; 19 (середа) 18.30; 27 (четвер) 18.30.

Також, віднедавна квитки на вистави можна купувати в режимі Online на сайті театру. Для цього перейдіть за посиланням та натисніть на розділ «Квиток ONLINE». Далі вибираєте потрібний вам спектакль, дату і місце.

Довідки за тел:  67-09-07; 56-20-36; 067-537-41-72; 067-430-69-46.
 

Фото 1 з 8

Previous Next

1. 
2. 
3. 
4. 
5. 
6. 
7. 
8. 

Previous Next

Читайте також:

• Найважливіші події з історії театру імені Садовського: був оперою, горів та відроджувався 
   
• ​​У театрі імені Садовського впровадили онлайн-продаж квитків 
   
• В театр за покликом серця: Таїсія Славінська реалізувала мрії та амбіції через режисуру 
   
• 54 роки на сцені: історія однієї акторки Вінницького театру 

 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.