Не дивлячись на те, що на календарі літо, а погода залишає бажати кращого, ми, вже традиційно, підготували для вас свіжого чтива на цілий місяць.

У липневій добірці дізнаємося про життя людей, які вимушені жити між двома світами – у «сірій зоні». Познайомимося з дружиною-українкою видатного художника Пікассо. Поринемо в мистецтво разом із Вінсентом Ван Гогом. Вивчимо всього і потроху на сторінках книжки американського письменника Білла Брайсона. Та помандруємо просторами українського Криму разом з корінним населенням півострова.

«Стіна»

(Андрій Цаплієнко)

Цього автора ми знаємо, насамперед, за його військові репортажі. І вочевидь, в книжці прихована частинка персонального досвіду відомого журналіста. Та все ж таки – це антиутопія. І цікавий прецедент для української літератури: це як мінімум другий випадок (після «Рівне/Ровно» Олександра Ірванця), коли мова про поділ двох світів – західного і пострадянського. Умовна «стіна» на сторінках книжки проходить між більш прогресивною українською і менш прогресивною російською територією.

Політична кон’юнктура в цьому виданні є другорядною складовою сюжету. На першому плані – «сіра зона» – дике поле – що стоїть між двома світами. Автор акцентується на людях, які живуть в постапокаліптичному, післявоєнному, антиутопійному світі з відчуттям помежів’я. Саме вони стали заручниками двох світів і саме там, у дикому полі, більш за все відчутні людські страждання.

«Ольга, дружина Пікассо»

(Тетяна Сидоренко)

Це чи не перший художньо-біографічний текст про дружину відомого художника Пабло Пікассо, Ольгу Хохлову, балерину родом з Ніжина. Задля розуміння, як з української імперської провінції могла вирости така неординарна особистість, оповідь її історії починається саме з рідного для неї міста.

У героїні роману подвійна ідентичність: з одного боку – російська-імперська, у принципі, як і у всіх, хто тоді виривався в мистецькі кола, а з іншого – вона вкорінена саме в українськість. Ну і прізвище в неї, звичайно, символічне.

Історія подається в форматі есхатологічного інтерв'ю. Тобто передчуття кінця в розмові Ольги і Пабло з нібито умовним кореспондентом, який намагається зрозуміти, що сталося між двома яскравими особистостями, які прожили разом у шлюбі 18 років. І власне, чому шлюб, який укладено акурат у часи великих переломів – 1917-18 рр. – не зміг існувати і далі.

«Зоряна ніч Ван Гога»

(Майкл Бьорд)

Великою мірою – це дитяча енциклопедія. Але вона надзвичайно художня і колекційна: з розкішного паперу, з прекрасними ілюстраціями і розповідями про мистецтво, починаючи від наскельних малюнків, через античність, середньовіччя і аж до сьогодення.

Це далеко не перша книжка, що розповідає про мистецтво, але з-поміж інших, вона вирізняється естетичною формою подачі і відчуттям чогось особливого, коли береш її до рук. Зрештою, вона розрахована як на вже сформованих дітей, що проявляють цікавість до мистецтва, так і на тих, хто ще не до кінця розуміє, що воно таке, то мистецтво і навіщо, власне, відвідувати ті музеї, галереї та виставки.

Книжка побудована за принципом огляду однієї картини. Але через неї розкривається і стиль художника, і епоха в якій він жив, і ті зміни, які він вніс у мистецтво, історію і загалом у життя багатьох з нас.

«Коротка історія майже всього на світі»

(Білл Брайсон)

А це видання з розряду того, що має знати кожен не тільки про мистецтво, але й про історію, геологію, хімію… З переліку численних книжок з популяризації наук, ця особлива тим, що вона системна і не дарма вона так іронічно себе називає: «Коротка історія майже всього на світі». Бо в ній дійсно зведені дослідження з палеонтології, археології, антропології, космології, фізики, атомної, ядерної і всякої-всякої-всякої.

Що цікаво, у книжці відсутні будь-які ілюстрації. Та й написана вона досить розлогими розділами, через що може здатися схожою на «складну матерію» у сприйнятті. Але оповідний талант Брайсона дозволяє зрозуміти зв’язки всього з усім. Себто того, що ми вважаємо історією людства, як такого.

Безумовно книжок на кшталт цієї багато. Але саме ця дає хороший науковий плацдарм для міркувань над антропологічними і соціальними явищами, в яких ми самі знаходимося і які, великою мірою, визначають вектор нашого життя.

«Дике літо в Криму»

(Зірка Мензатюк)

Тепла, літня, дитяча і відмінно підходить для читання на морському узбережжі. А ще ця книжка дуже символічна, адже в ній розповідається історія українських школярів, які поїхали відпочивати в український Крим.

Важливу роль в сюжеті відіграє знайомство тих самих школярів з кримськими татарами. Також дітьми. І власне те, що герої розпочинають пошуки артефактів пов’язаних з 1944-м – роком, коли проходила депортація корінного населення півострова. Фактично – це спосіб пояснити читачам, що таке Крим для України і яка в нього історія.  

А взагалі – це щира і цікава розповідь про дружбу, мужність та вірність пам’яті своїх предків.

Якщо раптом пропустили:

• Малярчук and Флорида: ТОП-5 книг, які варто прочитати в червні