У Вінниці влаштували творчий вечір пам’яті Лесі Українки «Я буду крізь сльози сміятися»

Євгеній МИХАЙЛІВ

На базі вінницького підприємства влаштували літературно-музичний концерт «Я буду крізь сльози сміятися».
Він був присвячений річниці від Дня народження видатної поетеси Лесі Українки.
Виявляється, її творчістю цікавляться представники всіх поколінь — від молоді до пенсіонерів.

Пригадували музичні твори і слухали сучасні пісні на слова Лесі Українки. Приміром, романси «Сім струн», «Хотіла б я піснею стати», «Рання весна» тощо. Незряча співачка Ольга Гурська прочитала вірш «Конвалія», написаний шрифтом Брайля. Учасники концерту декламували й твори знаменитої поетеси напам’ять. Зокрема, Оксана Перепелична — «Колискову», Наталя Слюсарчук – «Без надії сподіватися» тощо.

— Через важку долю Лесі Українки багато-хто порівнює її із нинішнім життям під час війни мешканців нашої країни. Бо ми також боремося за високі ідеали, за незалежність. Окрім того, зверну увагу на великий оптимізм видатної поетеси. Її твори переважно оптимістичні і ліричні — про весну, кохання, — сказала керівник колективу художньої самодіяльності підприємства незрячих Наталя Слюсарчук.

Відео дня

Довідка

Леся Українка народилася 25 лютого 1871 лютого у Новограді-Волинському. Померла 1 серпня 1913 року у Сурамі. Українська письменниця, перекладачка та культурна діячка, співзасновниця літературного гуртка «Плеяда» та групи «Українська соціал-демократія».

Писала в жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики, розвинула жанр драматичної поеми в українській літературі. Працювала в галузі фольклористики (наспівала 220 народних мелодій) і активно долучалася до процесів українського жіночого руху та національного відродження.

Серед мистецької спадщини — збірки поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поеми «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), драми-поеми «Кассандра» (1901—1907), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911), «Камінний господар» (1912), «Бояриня» (1913).