Яйця на 42%, цукор на 18%: чому стрімко дорожчають продукти та чого чекати вінничанам взимку

Лариса ОЛІЙНИК

У Вінниці стрімко зростають ціни на базові продукти харчування, що змушує місцевих жителів дедалі більше заощаджувати на щоденних покупках.
Найбільше подорожчання торкнулося овочів борщового набору, молочної продукції та яєць через сезонні фактори та зростання витрат на виробництво.

Осінь 2026 року принесла вінничанам чергову хвилю занепокоєння щодо вартості життя, адже ціни на базові продукти харчування в Україні продовжують стабільно повзти вгору. За прогнозами економічних аналітиків, до весни 2027 року вартість деяких категорій товарів може зрости ще на 15-30%. Цей тренд зачіпає практично кожен елемент повсякденного раціону — від овочів борщового набору до м'яса та молочної продукції.

Що подорожчало у Вінниці?

У Вінниці за останні місяці найбільше зросли ціни на курячі яйця, цукор, соняшникову олію, хлібобулочні та молочні вироби, що відображає загальну тенденцію прискорення споживчої інфляції в Україні восени 2026 року.

За даними Головного управління статистики у Вінницькій області та моніторингу аналітичних платформ, змінилися цінники на такі категорії товарів:

Курячі яйця: стали лідером за темпами подорожчання. Лише за один місяць на початку осені ціни на яйця у Вінницькій області підскочили майже на 42%. Торгові марки (наприклад, «Ясенсвіт» чи «Квочка») додали в середньому 20–25 грн на кожному десятку. Восени через похолодання та коротший світловий день кури в приватних домашніх господарствах перестають активно нестися. Відповідно, пропозиція домашніх яєць на ринку різко падає, і попит переорієнтовується на промислову продукцію.
Цукор: якщо наприкінці літа спостерігалося невелике сезонне зниження вартості, то з настанням осені ціна на цукор у регіоні різко зросла — орієнтовно на 18% за місяць.
Соняшникова олія та жири: продовжують дорожчати через скорочення внутрішньої пропозиції сировини та збільшення витрат на переробку (+1,7%...2,1% щомісячно).
Хліб та хлібопродукти: зафіксовано стабільне зростання цін у середньому на 1,8% за місяць, що пов'язано із подорожчанням борошна та високими витратами пекарень на енергоносії. Середня вартість пшеничного хліба вищого ґатунку в торгових точках міста досягає близько 72.77 грн за кілограм.
Молочні продукти та сири: вартість пастеризованого молока, м'яких і твердих сирів зросла до 6.9% на тлі сезонного зниження надоїв.
М'ясопродукти: свинина, яловичина та м'ясо птиці дорожчають повільніше (у середньому на 1,7% за місяць), проте через високу базову вартість це суттєво відчувається на гаманцях вінничан. Середня ціна на яловичину в області коливається в межах 398 грн/кг, а на свинину — близько 229 грн/кг.

— Протягом вересня та початку жовтня 2026 року найбільше зросли в ціні сезонні тепличні овочі та продукти «борщового набору»,— розповіла завідувачка кафедри товарознавства Вінницького торговельно-економічного інституту Алла Тернова.— Це зумовлено сезонним завершенням збору врожаю з відкритого ґрунту, погодними факторами та збільшенням витрат на логістику й зберігання.

Згідно з актуальними даними аналітиків, ціни на основні категорії розподілилися так:

Ріпчаста цибуля: продемонструвала один із найрізкіших стрибків — гуртові ціни лише за тиждень зросли майже на 27% і становлять близько 14–17 грн/кг.
Тепличні овочі: стрімко дорожчають огірки (ціна піднялася до 45–70 грн/кг) та помідори (до 40–50 грн/кг) через скорочення пропозиції у 2–3 рази.
Інші овочі борщового набору: морква та столовий буряк додали в ціні й продаються за 13–16 грн/кг та 14–16 грн/кг відповідно. Діапазон цін на картоплю розширився до 10–16 грн/кг.
Фрукти: зафіксовано різке подорожчання груш (верхня межа досягла 90 грн/кг), персиків (до 120 грн/кг) та винограду (до 110 грн/кг)

Головні чинники зростання цін

Завідувачка кафедри товарознавства Вінницького торговельно-економічного інституту виділяє кілька ключових факторів, що штовхають ціни вгору:

Логістичні проблеми та руйнування інфраструктури: повномасштабна війна спричинила руйнування великої кількості розподільчих центрів та складів. Це ускладнює постачання товарів та збільшує терміни доставки до супермаркетів.
Вартість пального та енергоносіїв: зростання витрат на транспортування безпосередньо закладається у кінцеву вартість продуктів на полицях для споживачів.
Сезонність: традиційний зимовий фактор, коли внутрішній ринок стає більш залежним від дорожчої тепличної продукції або імпорту.
Зростанні вартості кормів.

— Попри негативні цінові тенденції, представники Мінагрополітики наголошують: дефіциту продовольства в країні немає. Україна продовжує виробляти достатньо сировини для забезпечення внутрішнього споживання, — говорить товарознавиця. — Держава наразі не впроваджує додаткових жорстких заходів цінового регулювання, вважаючи поточні ринкові коливання контрольованими та обґрунтованими. Проте українцям доводиться адаптувати свої бюджети до нової економічної реальності та ретельніше планувати щоденні закупівлі.

Читайте також:

Вітаміни на зиму та крафт від виробника: що по чому продавали на дводенному ярмарку в Тяжилові

Лісові проти промислових: науковці Торговельно-економічного інституту перевірили, в яких грибах нітратів більше

Подякуй журналістці гривнею