«Я – не рейдер, це банк – шахрай!». Як вінницький бізнесмен виграв суд у банку «Дністер»

«Банк хотів зробити мене лохом. Але сьогодні у лохів грошей немає. Я не буду вішатися і не буду палитися – я цивілізовано, через суд, забрав заборговані мені мої ж гроші. Банк програв, та я не за приміщення судився – повернув свої три мільйони…».

Про лохів Ігор Олександрович Скоромний (засновник компанії "Яско") підмітив точно – багатих лохів «розвели» раніше. Це факт, як і те, що вінницький бізнесмен повернув свій депозитний вклад… банківським приміщенням.
«Не фотографуйте мене, будь ласка. Я вас дуже прошу, знаєте, які у нас люди».
І одразу показав витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видане 27 жовтня 2009 року Вінницьким міським бюро технічної інвентаризації: «Адреса об’єкта: Вінниця, вул. Пушкіна, буд. 10, прим. 49. Підстава виникнення права власності – свідоцтво про передачу майна стягуване в рахунок погашення боргу. Форма власності – приватна». Отак власник заправок став ще й власником приміщення філії банку «Дністер».     
Математика банку
А схема, до речі, нескладна. Нею цікавляться тепер не лише вкладники, а й банкіри.
По суті: у квітні у Ігоря Олександровича закінчувався договір із банком щодо депозитного вкладу у доларах. У гривнях це близько трьох мільйонів. Банк гроші повернути не може – криза. До того ж керуючий банку «Дністер» у лютому загинув – застрелився (чи застрелили) у готелі, а це значить, що багато питань до банку і мало грошей.
Ігор Олександрович поїхав особисто у головний офіс «Дністра» до Львова. Тимчасово керуючий теж не обнадіяв, тільки пообіцяв, що у разі банкрутства банку, може гарантувати 150 тис. грн – із фонду гарантування коштів. І то – це коли у держави будуть кошти. Але коли тобі заборгували мільйони…
Бізнесмен звертається у Ленінський суд, і на приміщення банку накладають арешт на рухоме і нерухоме майно з метою забезпечення позову. Банку апеляція не допомогла – вкладник трьох мільйонів переміг. І приміщення виставляють на торги.
Експертиза оцінила його майже у три мільйони. На перших торгах ніхто не купує. На других – теж. А це значить, що третіх не буде і приміщення автоматично передається позивачу – за борг. БТІ реєструє нового власника офісного приміщення у центрі Вінниці – 336 кв. метрів…
Банкіри «Дністра» шоковані. Особливо, коли новий власник найняв державну охорону, яка відтепер охороняє його власне приміщення.  
- І що я зробив не так? - не розуміє Ігор Олександрович. - Я був би згоден, щоб мені повернули гроші. Це всім доводив у суді – не судіться зі мною, я вам нічого не винен, віддайте моє! Тепер вони мене називають рейдером. Та не я рейдер, це банк шахрай! Тепер кажуть, що задешево оцінили приміщення, але то не я оцінював, а незалежна експертиза. Власне, перед другими торгами, як і передбачає процедура, ціну повинні були зменшити на 30%. Однак банк заперечував і погодилися на зменшенні на 1%, тобто банк визнав суму.
Тепер банк запропонував орендувати приміщення – 15 грн/квадратний метр. Однак оплачувати охорону - 25 грн/година, вони не хочуть. Але й навіть без вартості охорони вони вже не хочуть укладати договір про оренду – усе відтягують…
До кінця грудня банк або має виселитися, або ж орендувати у мене приміщення. Чудово розумію, що зараз почнуться обвинувачення на мою адресу, уже приплітають прізвища правоохоронців… От тільки не я порушував закон, на відміну від банка «Дністер» - заборгованість по депозитним вкладам становить близько півмільярда гривень, прокуратура Львова порушила кримінальну справу за шахрайство і фіктивне підприємництво - стосовно фінансових операцій із векселями на 20 мільйонів гривень.
Вінницька філія - не перша серед «бомжів»
- Чи знаєте тих, хто ще судиться з банком?
- Десять вкладників сьогодні ще судяться із банком, то всі вони, по-вашому, мають відношення? Це їхні питання. Так, у Вінниці мені банк заборгував найбільше – це я підтверджую. Але я не перший, хто таким чином забрав свій борг. Так само вкладник виселив київську філію, івано-франківську, наскільки мені відомо, у Львові орендують забране у них приміщення. А для Вінниці - це сенсація, бо мене хотіли зробити лохом, а я виграв суд і забрав свій борг…   
Чи переселиться на Пушкіна офіс фірми Ігоря Олександровича? Каже, ще не вирішив, що з ним робити. Його тільки приміщення.
- Столи, комп’ютери їхні мені не потрібні – це їхнє майно, яке я тепер за свої кошти охороняю. Чому я ще повинен їх пускати? Я - бізнесмен, у мене були вільні кошти, я мав право прокласти їх в банк на депозит. Чому тепер повинен від цього страждати? До речі, раніше я теж клав на депозит у цьому ж банку і тоді кошти забрав…
Вкладати гроші в українські банки - ніби в карти грати. Частіше у дурня. Як правило, виграє банк. Різниця із грою в карти - повернення боргу. Банк повертає рідко, зате «розводить» часто. У кого менше грошей - таких більше, автоматично стають лохами. А такі, як Ігор Олександрович, стають «героям нашого часу» - такого повороту «Дністер» від нього не чекав. «Фахівці» стверджують, що, зазвичай, діє принцип за таблицею ділення. Бізнесмен нею не скористався, тому банкіри заговорили про рейдерську атаку. Лохом бути ж неприємно…
Початок історії з взяттям під варту Вінницької філії банку "Дністер" можна прочитати тут https://vn.20minut.ua/Groshi/vinnichanin-areshtuvav-mayno-banku-162888.html

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.