Проблема — вирішення. Як уникнути штрафу в 34 тисячі і більше, за порушення правил карантину по 44–3 статті

Альона РЯБОКОНЬ

Щоб перевірити наявність COVID — сертифікату, тесту ПЛР чи довідки про перенесену хворобу, поліції потрібно дотримуватись лише одного правила.
І саме це правило може грати на руку порушнику карантину, якщо мова про громадянина.
Власникам ж бізнесу штрафи не страшні, якщо вони мають гарних працівників, або звертаються до добрих суддів.

Поки що Вінниця знаходиться в червоній зоні з відповідними карантинними обмеженнями. До новорічних свят ситуація має стабілізуватись. Хоча, крім кольору, для вінничан мало що зміниться. Тому що уряд вніс зміни до постанови № 1236. Тепер навіть у «жовтій» зоні кафе, ресторани, спортзали, заклади культури та громадські установи можуть працювати лише за умови вакцинації від коронавірусу всього персоналу хоча б однією дозою вакцини чи наявності негативного ПЛР — тесту чи сертифіката про одужання. Це ж правило стосується і відвідувачів цих закладів.

Крім того в закладах мають не просто запитувати про наявність COVID — сертифікату, але обов’язково зчитувати його QR-код у «Дії».
Штраф власникам закладів за неналежну перевірку сертифікату становить від 34 до 170 тисяч грн. Для громадян — 17 та 34 тисячі грн.
Отримати адмінпротокол за статтею 44–3 «Порушення правил щодо карантину людей» та відповідний штраф може будь хто.
Розглянемо з адвокатом Ярославом Мартинюком три ситуації. Як це може бути, і що з цим робити.

Ситуація 1

Я, ідейний анти вакцинатор, прийшов у кафе чи кінотеатр. Мене запитали про щеплення. Сказав — усе ок. Мене не перевірили. Я всередині дивлюсь фільм, чи обідаю. Раптом рейд — що мені буде?

— Потрібно відштовхуватись від статті 44 — 3 адмінкодексу, «Порушення правил щодо карантину людей», — розповідає адвокат. — Стаття говорить, що адмінпротоколи за порушення правил можуть складатися на громадян і на посадових осіб. Тобто тут має місце розділення відповідальних суб’єктів. Громадянин — це людина, яка без щеплення йде в заклад, де діють карантинні обмеження. І вона порушує правила щодо карантину людей. Порушив — отримай протокол і бігом у суд пояснюй про чіпування та хвилі від вишок.

Або сиди вдома, або ходи на АЗС у банки, чи у ветаптеки, там карантинних обмежень немає.

Зараз багато розмов про медичну таємницю та порушення конституційних прав людини, коли в неї вимагають сертифікат, чи тест, чи довідку. Насправді поліція має право вимагати й перевіряти все вище перераховане. Але лише в приміщенні закладів де діють карантинні обмеження. На вулиці чи закладах, де ці обмеження не діють, таких прав у поліції немає.

— А якщо людина втече з приміщення, де діють карантинні обмеження на вулицю? Або скаже: «мій телефон в автівці, пішли я там покажу сертифікат»? Вийшла людина на вулицю, усе, вона вже не порушник, і має право нічого не показувати?

— Якщо знайдеться такий принципіальний поліцейський, може скласти протокол навіть так, — говорить Ярослав Мартинюк. - Але тепер йому потрібно буде все це грамотно аргументувати. Найти свідків, які б підтвердили, що ця людина дійсно перебувала в приміщенні, де діють карантинні обмеження. І що ця людина в приміщені відмовилася показувати сертифікат.
Тобто потрібно дотримуватись процедури: витребувати відео з камер спостереження, чи додати до протоколу відео з нагрудної камери, яка в нього може бути. Але якою буде подальша доля цього адмінпротоколу — покаже суд.
Тут громадянин може «погратися». Прийти в суд, сказати: «Ваша честь, я взагалі нікого не чіпав, повз проходив, у кафе не заходив, і не знаю, чого цей формений негідник до мене причепився».

Ситуація 2

Я працівник закладу, не дуже відповідальний, пустив людину не перевіривши сертифікат. Прийшла поліція — що мені за це буде?

— Посадові особи — це суб’єкти господарювання тобто ФОПи, директори фірм, власники закладу, — говорить адвокат. — Якщо мова про халатного працівника, який допустив нещеплену людину — за його дії відповідає власник закладу чи директор. Якщо поліція складає адмінпротокол на працівника, а такі випадки є коли адмінпротоколи складають на менеджера, адміністратора, продавця… у судах ці справи сипляться.
Суди не притягують до відповідальності за статтею 44 — 3 працівників. Там кажуть: «Посадова особа це хто? Це директор або власник. А склали протокол на кого? На працівника, який працює на власника, і не може бути суб’єктом за цією статтею». Тому такі провадження закриваються.

Як каже юрист, буває таке що наприклад приходить людина в кафе. Адміністратор запитує: «У вас є сертифікат, тест чи довідка?». Відвідувач каже: «Є». Адміністратор каже: «Покажіть». Відвідувач відповідає: «Не хочу». Усе. На цьому діалог закінчується.
Адміністрація закладу в цьому випадку має лише одне право — відмовити такому відвідувачі в послугах. Тому що вимагати показати сертифікат, чи тест, чи довідку має право лише поліція. А от відмова показати сертифікат і все інше поліції, це є основою для складання протоколу, навіть якщо потім виясниться, що в людини цей сертифікат є.

Ситуація 3

Я господар закладу, сказав своїм працівникам стежити за виконанням інструкції з карантину. Але мене мої працівники не люблять. Пустили всіх, прийшла поліція. Що мені за це буде?

— Навіть якщо є інструкція підписана директором, і вона на видному місці висить у закладі, нічого гарного для власника не передбачається, — розповідає Ярослав Мартинюк. — Якщо працівник не виконує інструкції, це порушення трудової дисципліни. І такий працівник підлягає покаранню. Карати його може директор. Про недолугих та злих працівників можна розповідати в суді, але вірогідніше всього, це не приймуть до уваги.

Хоча можуть бути різні ситуації, тому що в нас суди доволі непередбачувані. А судова практика різниться від суду до суду і від судді до судді. Тож усе залежить від того, як конкретний суддя буде сприймати пояснення.

Але якщо закрити очі на пояснення й дивитись на статтю закона, то відповідальність усе одно, незалежно від халатності працівника, несе власник чи директор.

Наприклад, у постанові кабміну написано: дозволяється робота закладу, якщо 100 % персоналу та 100 % відвідувачів мають Ковід сертифікати, або негативні тести ПЛР, або довідку, що перехворіли. Тобто, якщо хоча б один із працівників немає вище перерахованого документу — на роботодавця накладають штраф.

Якщо 100 % працівників закладу мають сертифікати, але допускають у заклад нещеплених відвідувачів — роботодавець отримує протокол і штраф.

Поки нормативний акт не скасований — він законний

За словами Ярослава Мартинюка, у нашій країні діє така презумпція: є закон, або є постанова кабміну, і доки ця постанова не оскаржена в судовому порядку вона вважається законною.

— Навіть якщо це суперечить конституції, правам людини, етичним нормам, здоровому глузду, але це не скасовано судом, не визнано судом незаконним — його потрібно виконувати, — говорить адвокат. — Якщо пошукати можна знайти справи, де громадяни пробували в судовому порядку оскаржити постанову кабміну про встановлення карантинних обмежень. Але рішень по цих справах немає, тому що ніхто не бере на себе відповідальності сказати, що це є незаконним чи неконституційним.

Читайте також:

«Озброєні» не лише протоколами, або Як поліція слідкуватиме за правилами «червоної зони»

Проблема — вирішення: Як на рівному місці отримати штраф 17 тисяч та позбутись прав на рік по 130-тій

Подякуй журналістці гривнею