Студент із Вінниці упав із 14 поверху висотки на Келецькій

"З віком все менше людей на цьому світі, з якими б хотілося зустрітися на тому..."
В Контакті він – Вовчик Куделя. Цю фразу він написав на своїй сторінці 14 лютого. А в обід 22 лютого змінив свій статус. Тепер там стоїть „Прости и Прощай!”.

Цих слів вже стерти нікому. Бо людини вже нема, а контакт лишився.

Знайшли розбите тіло хлопця під під’їздом будинку на Келецькій, 61 ввечері у вівторок, 22 лютого. На місці опергрупа встановила, що 20-річний юнак випав з технічного балкону 14 поверху висотки. В цьому будинку він не жив, але жив у одному з сусідніх. При ньому знайшли студентський квиток. На шиї у студента був іменний жетон.
Як він потрапив у замкнений кодовим замком під’їзд та усі інші обставини події зараз з’ясовує міліція. Попередньо вже сказали, що хлопець найімовірніше вистрибнув сам. На місці ознак злочину не знайшли.
Так сказали у відділі зв’язків з громадськістю обласної міліції. Розповіли, що на місце виїздив начальник Ленінського райвідділу Віктор Сидоренко. І він говорить, що підстав говорити про кримінал немає.

Вбивство чи самогубство?
Але у вузі, де вчився Володя, про нього, як про самогубцю, ніхто не говорить. Принаймні серед викладачів. За словами заступника директора Вінницького інституту економіки Тернопільської Академії народного господарства Валентини Лемешкової, мама юнака, коли повідомляла про похорон свого сина, сказала: його вбили.
На похорони Валентина Лемешкова хотіла піти, але захворіла. Встигла організувати усе. Каже, планувалося відспівування в церкві.
Від навчального закладу, всі як один, зголосилися йти на прощання зі співкурсником фінансисти інституту. Весь потік. Усі студенти написали заяви про це, і їх відпустили на кладовище.
А директор вузу Борис Погріщук згадав, як нещодавно Володя відмовився брати участь у студентському балу.
- Він сказав, що в нього траур, - каже директор інституту.
- Він мав там виступати, але сказав, що не прийде, бо втратив дуже рідну йому людину, - згадала його заступниця.
Тепер траур у інституті, куди юнак не ходив п’ять днів перед тим, як сталася біда. І в родині Куделі траур. Можна тільки уявляти собі теперішній стан батьків і всю величину їхньої трагедії. Поховати власну дитину - цього не побажаєш навіть ворогові. Тим більше, що й молитися за упокій душі, якщо вона заклеймована суїцидом, не можна.
Але батьки свого сина самогубцем не вважають. Про вбивство говорять у облдержадміністрації зі слів матері хлопця, що займає керівну посаду в управлінні культури та туризму. Лишається чекати офіційного вердикту правоохоронців і реакції родини на нього.

Слідів злочину не знайшли
На незаскленому балконі, який скоріше схожий на лоджію, інших слідів, крім відбитків кросівок хлопця, не було. Про це говорить 49-річний житель третього поверху висотки. Він першим із сусідів побачив, що під його вікнами працюють правоохоронці, і його покликали на упізнання.

- Я вийшов на свій балкон покурити і внизу побачив міліцію, - розповідає Павло Кузнярський, пенсіонер органів внутрішніх справ. – Мене почали розпитувати, чи нічого не бачив. Вказали на тіло на землі. Попросили спуститися упізнати людину. Але хлопець мені був незнайомий. У мене взяли пояснення.
На шиї юнака, як каже пенсіонер, був ланцюжок з жетоном. На ньому вибиті прізвище, ім’я, по-батькові, дата народження та група крові.
- Я тільки день народження запам’ятав, бо у мене теж в липні. Він 1990 року, тобто йому тільки 20, - каже Павло.
Потім колишній підполковник міліції повів опергрупу оглядати верхні поверхи. Каже, довго блудили заплутаними коридорами, поки знайшли саме той балкон, де лишилися людські сліди.

Міліцейський будинок
- Ми з дружиною потім обговорювали, як він міг знайти, як туди потрапити. Я тут більше чотирьох років живу, але не орієнтуюся в тих коридорах, - говорить Павло Кузнярський. – Він молодий хлопець, а цей будинок довгобуд був. Для працівників органів внутрішніх будувався. Можливо, хлопець раніше тут бував, коли ще люди не заселилися.
Верхні поверхи дому викуплені під офіс і пустують. Якщо на тих, де квартири, балкони засклені, то тут ні. В той вечір Павло водив міліціонерів із ліхтариком шукати місце. По слідах на снігу, який завіяло всередину, знайшли саме той.

- Він у кросівках був. І тут тільки від них сліди. Ось на поручні, бачите, відбитки двох його ніг, - без особливих емоцій показує Павло Кузнярський, бо працював у Державтоінспекції і бачив смерті людей. – Він, коли падав, зачепив „тарілку” на 11 поверсі. Через це, думаю, не упав на „козирок” вхідних дверей. вдарився об металевий поручень коло сходів. Руку відірвало разом з курткою. Кросівок відлетів метрів на двадцять.

Перила лишилися зігнутими, дерев’яний поручень відлетів. На місці, де приземлився юнак, досі видно сліди трагедії. А на 14-му – сліди його ніг на поручні, з якого він полетів униз.
Поки не з’ясувалося нічого протилежного, правоохоронці притримуються версії самогубства. Але ще збирають свідчення. Тоді й з’ясується, що могло примусити юнака, в якого було все життя попереду, обірвати його в один момент. Юначі переживання чи щось інше.
Читайте також:

Як у Вінниці студент стрибав з балкону, ніхто не бачив

У Вінницькій області п’ятеро людей за добу скоїли самогубство

Обставини смерті Володі Куделі у Вінниці вивчає слідче управління обласної міліції

Батьки загиблого студента Вови Куделі доводять, що їх син не самогубця

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google