«Якщо боєць служить у артилерії – має проблеми зі спиною» (соціальна реклама)

«Коваль» - уродженець Вінничини, лікар 59 ОШБр Бпс – про свій бойовий шлях

Трохи запанікував, коли 24 лютого 2022 року зателефонували з ТЦК. Жінка в сльози: «На кого ти мене залишаєш?». Але я медик, був задіяний під час АТО/ООС – логічно, що знадобився зі старту «повномасштабки».

У навчальному центрі я – терапевт, який перекваліфікувався у сімейні лікарі - опинився у квітні 2015 року. Після його закінчення нас розбили на групи і пропорційно розподілили по бригадах. Я потрапив у 57-му і вирушив на Донеччину – Костянтинівка. В той час було відносно спокійно. Гаряче тільки на лінії фронту, працювала виключно ближня артилерія. Приймав виключно хворих – не поранених. У серпні 2016 – демобілізувався.

Миколаївська область – туди направили на початку великої війни. Мав досвід евакуації. Забирали поранених і доставляли до шпиталів. Що запам’яталося: практично ніхто не стогнав. Легкопоранені могли кричати і панікувати. Тих, що зачепило серйозно, мовчки лежали і чекали знеболювального.

З 1 січня 2023 року приймаю виключно хворих 59-ї бригади. Війна точно не додає здоров’я. У відносно вікових бійців загострюються серцеві хвороби. Ті, кому в районі 30 років, скаржаться на застудні симптоми. Якщо боєць служить у артилерії – має проблеми зі спиною.

Історія, яка найбільше вразила – це про 45-річного чоловіка з Херсона. Під час окупації втратив будинок. Дружину окупанти вбили, попередньо зґвалтувавши. Проте зумів вирватися на підконтрольну території і одразу пішов воювати – жага помсти.

Завжди інструктую молодших колег, коли вони їдуть у відпустку: будьте готові, що в тилу вас не зрозуміють. Особливо – родичі та близькі. Бо вони найбільше хвилюються за вас. Усвідомлення, що ви робите героїчну справу, поступається місцем страху втрати. У побратима дружина народила і горлала йому в слухавку: «Тікай з тієї армії, дитині потрібен батько».

Щодня 20-30 людей мені скаржаться на проблеми зі здоров’ям. Це втомлює, але треба витримати. І не скаржитися самому на життя. Повне перезавантаження у мене відбувається, коли двічі на рік їжджу додому. Там є чим зайнятися – риболовля, бджолярство.

Росія не мислить себе без України. Бо втрачається міф про її імперську «велич». Але ворог не врахував, що українська нація встигла сформуватися. Маю досвід спілкування з людьми, старшими на 20 років – зараз їм під 70. «Радянський Союз який був великий, але розвалився» - кажуть. Відповідаю так: тільки резервістів було 20 мільйонів. 5 – у діючий армії. Зокрема, ви. Хоч хтось став на захист? Щасливий, що в Україні достатньо людей, які готові боротися за неї.

Сайт: 59oshbr.lobbyx.army