Зробила гінекологічну операцію — отримала опік ІІІ ступеня і келоїд на пів руки. У клініці тепер мовчанка

• Лікарі вінницького медичного центру більше року і по-хорошому пробували вирішити проблему пацієнтки Юлії Карповець, яка виникла в неї після операції.
• Але та все ніяк не вирішувалася, тому зараз по цій справі є кримінальне провадження.
• Щоправда, тепер між операцією і «проблемою», на думку медиків, немає нічого спільного.

О дев’ятій ранку Юлія Карповець прийшла в «Меділюкс» на планову гінекологічну операцію. О другій вже була вдома, лягла спати, бо ще перебувала під дією знеболювального. О шостій вечора прокинулася від пекучого болю на правому плечі, де побачила глибоку рану завбільшки з волоського горіха.

Одразу подзвонила своєму гінекологу Анні Волинець, вислала фото, запитала: «Що це?».
Та відповіла: «Вибач! Це ж, блін, як для своїх. Ще сказала, це моя дєвочка, щоб пройшло все добре...». І пообіцяла донести все до керівництва медичного центру.

— Це було 30 березня 2024 року, субота. В понеділок перетелефонувала Анна Волинець і сказала, що мене очікує на огляд пластичний хірург медичного центру Вячеслав Доленко, — розповідає жінка. — Оглянув мене, сказав, що це опік, і його потрібно висікати, за 8–10 місяців мене вилікують і жодних негативних наслідків для здоров’я не буде.

Наступного дня, 2 квітня, Юлія поїхала в опікове відділення Пироговки, її там оглянули і визначили — контактний опік металом третього ступеня. Того ж дня вона зустрілася з медичним директором «Меділюкс» Сергієм Яцюком.

— В усній формі ми домовилися, що я не розголошую цю ситуацію, не звертаюся до правоохоронних органів, а натомість: «Ми зробимо все, щоб ви якнайшвидше про це забули», — переказує жінка.

Першу пластичну операцію Юлії зробили 5 квітня 2024 року. Забрали дуже багато тканини на плечі, і рука стала деформованою.

— Коли вийшла з наркозу і все це побачила, в мене була істерика, — розповідає Юлія.

— Лікарі заспокоювали, казали, що будуть ще пластичні операції, все вирівняється, мені Доленко навіть показував тату, які можна буде зробити на місці операції.

Йшов час, шрам потроху заживав, і почав формуватися рубець. На той момент вона не знала, що цей рубець келоїдний. Думала так заживає, лікарі казали потрібно зачекати, що все це можна буде процедурами і лазерною шліфовкою згладити.

— Але наче вдавали, що роблять все можливе. Тому що рубець почав ширитися все більше і більше. Потім зробили ще одну операцію в листопаді 2024, — каже Юля. — А далі круговерть зі зняття швів, перев'язок. Так минув рік. А потім тиша. Зараз пройшло майже три роки і на сьогодні я маю болючий келоїдний рубець довжиною 10.5 см та шириною 2.5 см, який продовжує розростатися.

Комунікація зійшла нанівець

— Спілкування з закладом якось не складалося. Я вважала, якщо виникла проблема, і я пішла на зустріч у її вирішенні, то постійні перенесені зустрічі — це несерйозно, — розповідає Юлія. — Але в мене купа переписок з лікарями, які можна узагальнити типовими: «А коли до вас можна?». І відповідь: «В мене немає часу. В мене проблеми».

Жінка вважає, якщо вже домовилися все виправити, але раптом це стало неможливим зробити силами власних лікарів, потрібно було залучити інших спеціалістів. На жаль, до лікування не було залучено навіть комбустіолога, лікаря який займається рубцями.

Тому вона зателефонувати до співвласника клініки Олександра Татаріна, запитала, чи знає він, що сталося в лікарні. Той відповів: «Я думав з вами питання закрите».

Призначили зустріч на 3 грудня 2025 року. На ній були присутні Олександр Татарін, Сергій Юрець, Олесь Місюрко (лікар, який робив пацієнтці гінекологічну операцію), Вячеслав Доленко (хірург, який робив пацієнтці дві пластичні операції) і директорка медичного центру Олена Грищук. Обговорювали шляхи вирішення питань: зменшення больового синдрому в пацієнтки, огляд пластичного хірурга зі Львова.

— На зустрічі озвучували терміни, зокрема, що консультації я мала отримати до 15 грудня 2025 року. Але до мене ніхто так і не дзвонив, я теж більше не стала, і вже пів року спілкуюся з медичним центром через адвоката, — розповідає Юлія. — Хоча на нашій останній зустрічі мені натякнули, що в правовому полі я нічого не доведу.

Говоримо одне, пишемо інше

— В день похорон своєї мами я отримала лист з «Меділюксу» за підписом директорки центру Олени Грищук, — розповідає Юлія.

Це була відповідь на звернення пацієнтки щодо можливого заподіяння шкоди здоров’ю під час операції. Так от, на це звернення в медцентрі створили комісію.

Комісія перевірила медичну документацію: лабораторні та ультразвукові обстеження, медичну картку, картку анестезіолога, листок призначень, інформовану добровільну згоду пацієнта на операцію та знеболення. І зробила висновок, що операція була зроблена відповідно до встановлених медичних показань та з дотриманням клінічних рекомендацій.

Також в листі зазначено, що згідно з наявними медичними записами та поясненнями медпрацівників під час проведення оперативного втручання будь-яких ускладнень або пошкоджень шкіри зафіксовано не було. А впродовж 30 березня 2024 року під час перебування в медцентрі пацієнтка не скаржилася на пошкодження чи біль плеча, а звернулася з цим на третій день.

А ще проаналізувавши медичну документацію і пояснення лікарів, комісія встановила, що немає об’єктивних даних, які б підтверджували виникнення зазначеного пошкодження шкіри безпосередньо під час операції в мед центрі.

І висновок: Оскільки записів про опік в медцентрі ніхто не робив, заяв чи скарг від пацієнтки не було, то враховуючи час звернення та матеріали перевірки причинно-наслідковий зв’язок між операцією і опіком комісія не встановила.

Але ж лікарі знали про все

Вони бачили фото, відео, особисто, вибачалися в переписках і на зустрічах, обіцяли «все-все буде добре», в документах ніде не фіксували, бо ж по-людськи домовилися, по-хорошому... І навіть не порадили звернутися в опікове.

Юлія Карповець терпіла біль в суботу, в неділю, довірливо переписувалася зі своєю лікаркою і чекала на допомогу.

Зокрема, 31 березня 2024 року, Юля написала гінекологу Анні Волинець наступне:

— Привіт. Рана на плечі стала більшою, температура.

Та в свою чергу подзвонила, сказала, що чекає відповіді лікарів.

В понеділок 1 квітня 2024 року гінеколог пише Юлії:

— Привіт, чекаю відповіді хірурга, ше не віддзвонився, мабуть, на операції.

— А ти йому скинула фото?

— Скинула головному лікарю.

— Реакція блискавична, немає слів.

— Все, що можу роблю. Я тебе розумію….

В той день жінка все ж таки потрапляє в медичний центр, де її оглядає хірург. І знову ніхто не сказав пацієнтці про необхідність звернутися в опікове, а там вже почався некроз тканин.

— Це знайомі порадили поїхати в опікове відділення лікарні ім. Пірогова, а тепер мені цим апелюють як про відсутність причинно-наслідкових зв’язків, — говорить Юлія і додає, що не зрозуміло тоді на яких підставах в «Меділюкс» її робили дві безкоштовні пластичні операції.

Мирно не вийде

Вона постійно на знеболювальних, каже, що до фонового болю вже звикла, мучать сильні болі, які виникають на невелике навантаження, погоду…, не кажучи вже про спорт і активне життя. А ще: як жінка соромиться рубця на пів руки.

— Дуже шкодую, що тоді 2 квітня 2024 року, пішла на цю так би мовити «мирову», — говорить Юлія. — Думала, якщо вилікують біль, нічого не буду робити. Візуал вже як є, коли третій рік з цим живеш, звикаєш. Але воно ж болить, і вважаю, що це ненормально, коли людина приходить в приватний медичний центр, платить гроші, а виходить покаліченою.

Кримінальне провадження за статтею 140 Кримінального кодексу України (неналежне виконання професійних обов’язків медичних/ фармацевтичних працівників, — авт.) відкрили 15 квітня 2026 року, і поки що жодних зрушень.

— Зареєструвати кримінальне провадження вдалося з другої спробі, тому що поліція не знайшла складу злочину, — розповідає Юлія. — І зараз все стопориться. Як наслідок, я не можу продовжувати лікування. Була у Львові на консультації, мені сказали, що можна спробувати рубець висікти, він стане меншим. Ще потрібно пошити спеціальний рукав, щоб рубець не розростався і рік реабілітації. Але доки не проведена судово-медична експертиза, я не можу це робити.

Що зараз кажуть в клініці? Співвласник медцентру, стосовно даної ситуації зазначив що, по-перше, є лікарська таємниця, по-друге — кримінальна справа, тому жодних коментарів.

Читайте також:

У Вінниці відкрили запис на безкоштовний прийом кардіолога та УЗД. Хто може скористатися

У шкільних укриттях шукали радон. Чи є перевищення?

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google