Ще півроку тому 35-річний Максим Бєлов був кулеметником в лавах Національної гвардії України. Спочатку служив як доброволець, потім став кадровим військовим. За словами Максима, до армії він потрапив майже випадково.

— Їздив у справах і був поблизу військкомату. Знайомий, з яким я мав зустрітися, запізнювався. Тому зайшов у військкомат, щоб дізнатися, чому не приходить повістка. Третя хвиля мобілізації, а мені нічого. А військові запитують — «Служити хочеш?» і за 20 хвилин підняли мою справу, а через півтора тижня навчання відправили в АТО.

Нещодавно невисокий та худорлявий Максим почав працювати у салоні краси на Замості. Він став майстром з татуажу. Не дивлячись на специфіку професії, він не вважає її суто жіночою. Хоча зізнається, що присутність чоловіка на процедурі викликає у клієнток неабияке здивування.

Утілив давню мрію

До військової служби Максим був будівельником, утеплював будови в кількох областях України. Та після демобілізації Максим зрозумів, що не зможе працювати як раніше.

— Через стан здоров’я така робота мені більше не під силу. До того ж, взимку сидиш без діла, — розказав Бєлов. — А коли я ще на фронті був, зі мною зв’язалися волонтери з центру «АКСІОС», запропонували пройти навчання в Києві на майстра перманентного макіяжу (татуаж - авт.). Я й погодився, бо колись давно вже працював у салоні краси, робив манікюр.

Максим разом із ще одним АТОвцем пройшов курси з татуажу. Там чоловік практикувався на моделях. Після навчання отримав сертифікат міжнародного зразка.

— На курсах у Києві було два хлопці та чотири дівчини. Усі були від нас, хлопців, у захваті. Він залишився у столиці працювати, а я повернувся до Вінниці. Мої клієнти трохи здивовані, що тут працює чоловік. Постійно розпитують, як тут я опинився, чому. Ну, чесно, люди... як жінка йде в армію, так і чоловік робить манікюр.

Ганебно для чоловіка пити

Після навчання друзі підшукали Максиму роботу в салоні краси «Art Hall», що на Замості. Тут в нього є кабінет, в якому є вся необхідна апаратура. Машинка для татуажу, одноразові голки, фарби, спонжики тощо. Про це АТОвець розповідає із захопленням.

Знову питаємо, чому ж після війни чоловік пішов на роботу в салон краси?

— Звична чи незвична професія для чоловіка — немає сенсу. Я маю вдома два дипломи ПТУ та один — транспортного коледжу. Добрі люди пропонували роботу за фахом: на рятувальну станцію, — розповів Максим. — Але мені то не до душі: ти у всьому відповідальний, зарплата маленька та як «сайгак скачеш». А робота в салоні краси — достойна альтернатива. І не бачу тут чогось такого, щоб було ганебно для чоловіка. Погано вдома сидіти, жалітися та знаходити спокій в чарці.

Одна зі співвласниць салону, Олена Ареф’єва сказала, що присутність чоловіків у салоні краси — цілком нормальне явище.

— На міжнародних виставках одними з найкращих майстрів є саме чоловіки. Це майстри з Німеччини, Франції, Італії. І в Україні також є висококваліфіковані чоловіки-майстри з макіяжу і татуажу. Просто наші люди до цього ще не звикли. Але нам подобається, як працює Максим, і ми тільки за, щоб він у нас залишився, — розказала Ареф'єва.

Боєць змінив своє життя, але в ньому можна легко вгадати військового: воєнна виправка, руки за спиною та іноді він відповідав на питання «Так точно».

— Це робота, яка дозволяє бути вільною людиною. Якщо я зберу нормальне портфоліо, то я зможу поїхати в Київ та через 2-3 дні почати там працювати, — сказав Максим. — А якщо буде загострення в АТО, я готовий повернутися у військо та захищати Україну. Тим паче, в мене там друга сім’я — мої побратими.

Робота для АТОвців

Із минулого року діє міська програма працевлаштування учасників АТО. Бійців, які звільнилися з армії, приймають на роботу в муніципальну поліцію. Тут вони зможуть отримати зарплату до 7000 гривень на місяць.

— За кілька місяців у 2017-2018 років прийняли на роботу 79 бійців з АТО. Вони працюють у відділі охорони, відділі оперативного реагування та контролю — це школи, ситуаційний центр та охорона громадського порядку, — розказав керівник комунального підприємства «Муніципальна поліція» Василь Гайовик. Він також розказав про умови роботи: співробітники отримують безкоштовно форменний одяг, проходять психологічну реабілітацію та стажування. А потім йдуть працювати у відповідний відділ.

— Графік роботи різний. Наприклад, охоронці в школах працюють п’ять днів - з 7.30 і до закриття школи в кінці навчального дня. У ситуаційному центрі цілодобове чергування — там хлопці працюють або в денну зміну, або в нічну. Та мають потім кілька вихідних днів. У відділі контролю за громадським порядком працюють вісім годин на день. Іноді доводиться виходити на роботу і в суботу, і в неділю, — сказав Гайовик.

Він додав, що в «Муніципальній поліції» є дев’ять вакантних місць. І вони радо приймуть учасників бойових дій. Довідки за телефоном (0432)50-89-90. Адреса: Вінниця, Скалецького, 29.

Вінницька обласна служба зайнятості також знаходить роботу для бійців. І минулого року 832 АТОвців отримали роботу завдяки фахівцям служби.

«Всього у 2017 році послугами служби зайнятості скористались 3637 демобілізованих військовослужбовців. З них 3484 - отримували допомогу по безробіттю, 832 – працевлаштовані, 47 - відкрили власну справу завдяки одноразовій виплаті допомоги з безробіття, 7 - працевлаштовані на нові робочі місця, за які здійснюється компенсація єдиного внеску роботодавцю, 174 - проходили професійне навчання, 191 – брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру», — написали у відповіді на запит журналісту.

Фахівці служби здійснюють соціальний супровід бійців, навіть після працевлаштування.

Як знайти роботу військовослужбовцям та учасникам АТО — телефон для консультацій: (0432) 55-17-96.

Читайте також: Як отримати соціальні пільги учаснику АТО