«Я звикнув до смерті», — військовий медик Федір Мельник про службу на фронті
- До 24 лютого Федір був психологом, який допомагав іншим людям розібратися у собі. Після 24 — відчув, що не може бути осторонь війська, і пішов на фронт.
- Поспілкувалися з вінничанином про службу, моральну витримку на війні та мрії, які мають здійснитися, після перемоги України.
«Навіть у війні є свої плюси — вона змінює свідомість багатьох людей на краще», — говорить Федір Мельник.
Військовому 43 роки, за фахом він лікар-хірург. Але впродовж останніх кількох років до повномасштабної війни він працював психологом. Чоловік консультував людей, займався духовними практиками, а також організовував дитячі табори.
— Я займався вихованням підлітків, створював табори становлення чоловіків та жінок. Це все ми робили у Карпатах… Ніби про інший світ розповідаю, — пригадує він життя до 24 лютого.
Однією з причин, чому вінничанин й пішов з роботи лікарем-хірургом стали складні та неприємні емоції, які так чи інакше доводиться часто переживати на цій роботі.
— У мене дуже розвинена емпатія, — пояснює чоловік. Однак повномасштабне вторгнення все змінило, й Федір повернувся до свого фаху, тепер вже, застосовуючи його на фронті.
— Як тільки почалася війна, я відчув, що не можу бути осторонь цих подій. Я пішов у військкомат, де мені сказали, що до шпиталю поки не потрібні лікарі. Прийшов ще раз — знову відмова, — розповідає Федір.
Потім, у якийсь день, до нього дзвонять і питають:
— Хочете служити?
— Хочу.
Далі — звична процедура. Спершу чоловіка відправили на підготовчі курси. А після — він потрапив у медичну роту однієї з бригад на посаду ординатора. Як каже вінничанин, це фахівець на кшталт сімейного лікаря.
— Наразі десь понад місяць я очолюю лікувальне відділення медичної роти. Це все, що можу розповідати, — говорить Федір Мельник. — Складно переходити з бізнесу в державну структуру, бо тут сильно відчувається ще вплив радянщини. Я сподіваюся, що це зміниться.
Раніше вінничан служив на Півдні, а тепер їх перевели на Схід. Каже, тут складніше. І фізично, і морально.
— Дуже багато роботи. І як лікаря, і як менеджера. Наприклад, в один із днів, ми заходимо у приймальний кабінет до хворих о 09.00 ранку, і виходимо о 17.00. Ні поїсти, ні в туалет сходити. Дуже важко, — розповідає він. — Я звик до смерті. Перші місяці роботи я працював у статпункті, і бачив дуже багато поранених бійців, які на руках помирали. Ми зробили все, що можна. Але… Це дуже важко.
— Як вдаєтеся морально триматися на фронті, коли трапляються такі складні ситуації?, — питає журналістка.
— Хто вам сказав, що я тримаюся?, — жартує військовий. — Ні, насправді тримаюся. Звичайно, бувають моральні вибухи. Наприклад, вчора без причини нагримав на перехожого, за що мені соромно. Але таке буває, коли важкі дні.
У чоловіка є 1,5-річна донька. Військовий розповідає, що фото малечі, спілкування з дружиною та батьками — це те, що морально тримає його на війні.
— Допомагає підтримка рідних та волонтерська підтримка, — каже Федір.
Позивний у вінничанина — Шива. Чоловік пояснює, що у міфології це войовничий Бог, який руйнує світ.
— Мабуть, моя супермета, чому я пішов у психологію, це змінення світу. Я бачу Україну більш дорослою і відповідальною. А для того, щоб країна подорослішала, треба зруйнувати те, що є. Зараз, на жаль, так трапляється, — каже чоловік. — А вже на цій основі ми будемо будувати іншу країну. Навіть у війні є плюс — вона змінює свідомість багатьох людей на краще. Це теж дуже добре.
Щодо планів після перемоги України, то, за словами чоловіка, він не буде оригінальний. Найперше, що хоче зробити — обійняти дружину з дитиною та батьків.
— Коли я їду додому у відпустку, то планів у мене завжди безліч. За всіма скучаєш, зі всіма зустрітися хочеться. Хочеться й поїсти чогось смачненького, й сходити в кафе. Дуже хочеться такого цивільного життя на трохи, — розповідає Федір. — Але, коли приїжджаю додому, то часу не вистачає зовсім. Я чоловік, у якого є дружина з дитиною та літні батьки. Поки я на фронті, у них накопичуються питання, які може вирішити лише чоловік. Тому, коли приїжджаю додому, я починаю їх вирішувати. Звісно, ми вириваємося кудись піти. Але цього часу дуже обмаль.
За словами вінничанина, у відпустці час від часу в нього з'являються флешбеки війни. Наприклад, побутові звуки можуть нагадувати йому звуки військової техніки чи літаків. Каже, у такі моменти одразу включаються вже вимушено відшліфовані рефлекси.
— Я думаю, що війна закінчиться перемогою. Війна триває не тільки на фронті, це й політика, й комунікації з іншими країнами. Я думаю, що буде важко після війни, — каже військовослужбовець.
По-перше, говорить, в економічному плані. По-друге, з фронту прийде дуже багато людей з постравматичним синдромом. Каже, це насамперед будуть військові, які провели довгий час на війні.
— На фронті менше брехні, більш чесні відносини. Військові з цим світоглядом прийдуть назад у цивільне життя, де корупціонери потребують хабар чи в школі на штори гроші збиратимуть. І почнуться питання. Це буде криза, але ця криза необхідна для дорослішання країни. Для нашого шляху в Європу.
Військовий вірить, що наша держава вже відчутно змінилася, і ці зміни закладаються в генотип нашої країни.
— Україна зміниться на європейську державу. На державу, в якій поважають закон. На державу, в якій ти відповідальний за те, що ти робиш, — підсумовує Федір Мельник.
Світлини зі сторінки військового у Facebook.
Читайте також:
Герой України Кaraya вижив після катапультування: пілот розповідає про сім'ю та смерть брата
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
