«Я тиждень святкувала звільнення». Що таке мобінг та як з цим боротися? Пояснюють фахівці

Мобінг – це агресивне переслідування одного з членів колективу іншою людиною або групою людей. Цькування може статися в будь-якому колективі: у школі, на роботі, в спортивній команді та навіть у родині. За словами лікарки-психіатра Вікторії Сегеди, кожен другий українець зазнав мобінгу в тій чи іншій формі. Це свідчить про те, що в Україні абсолютно нерозвинута культура корпоративного спілкування в будь-якій сфері. Тим часом це явище розповсюджене в усіх країнах світу.

В матеріалі ми розглянемо види та причини мобінгу, законодавчі процеси та можливість захистити власні права.

Власний досвід

Вінничанка Олександра (ім’я змінене на прохання героїні – авт.) зазнавала психологічного тиску на роботі. Дівчині 28 років, зараз вона працює в сфері краси і цілком задоволена своїм життям. А ще кілька років тому вона впритул зіткнулася з мобінгом, коли працювала адміністратором у приватній фірмі.

— Для мене робота тоді перетворилася на каторгу. Я постійно потерпала від критичних висловлювань з боку керівництва. Кожен мій крок контролювали і дуже часто стояли над головою: перевіряли, що і як я роблю. В процесі я слухала недоречні жарти та зауваження стосовно мого зовнішнього вигляду. Керівництву не подобався мій макіяж та манікюр — було або занадто яскраво, або дуже «бліденько», тоді мене запитували чи я часом не хворенька. Ще мені доручали виконувати абсолютно непрофільну роботу —типу винести сміття чи вимити підлогу в офісі, при цьому акцент робили на словах: «якщо, звісно, ви впораєтеся з таким завданням» або «Чому це викликає такий спротив? Ви ж за щось маєте отримувати гроші чи ні?».

Олександра згадує, що деякі колеги насміхалися і через її прописку. Дівчина переїхала у Вінницю з району і часто чула в свою адресу, що «людину з села вигнати можна, а село з людини – ні».

— Спочатку я думала, що це зі мною щось не так. Мене критикували за мою роботу, за моє походження та зовнішній вигляд. Якось я захворіла і пробула на лікарняному понад тиждень. Потім мені регулярно нагадували, що «я відпочиваю, поки інші виконують за мене роботу» і запитували, коли в мене буде чергове запалення хитрощів.

Дівчина намагалася бути більш привітною та продуктивною, щоб не викликати до себе підвищеного інтересу з боку колег. Однак всі її спроби пристосуватися до колективу не завершилися успіхом. Врешті Олександра звільнилася.

— Мені було страшно це робити, бо на роботі я мала стабільність. Проблем чи затримок із зарплатнею не було жодного разу і це єдине, що мене там тримало. Я певний час навіть ходила до психолога – пішла через одну проблему, а в результаті обговорювала на сеансах виключно роботу та поведінку колег. Це підштовхнуло мене до того, щоб покінчити з цим. Ще тиждень після звільнення я святкувала цю подію, — каже Олександра. 

Як проявлється мобінг?

Психіатр Вікторія Сегеда розповідає, що мобінг здебільшого буває двох видів: вертикальний та горизонтальний.

— Вертикальний мобінг ще називають «босингом»,  це коли начальник проявляє вороже ставлення до підлеглих. Горизонтальний мобінг — це коли група колег організовує справжній терор відносно певної людини. Іноді буває так, що ці два види мобінгу присутні одночасно — «сендвіч-мобінг, тобто тиск з обох боків, — пояснює лікарка.

Мобінг можна відчути на собі як економічний тиск – коли свідомо занижують зарплату чи позбавляють премії, нерівномірно розподіляють завдання між працівниками, урізають можливості для кар’єрного зросту.

Психологічний тиск проявляється через погрози, висміювання, наклепи, ворожу атмосферу, насмішки та недоречні зауваження, вигуки та неприємні прізвиська, відверті приниження та дезінформація.

Зокрема, мобінг передбачає створення ізольованого середовища.

— Наприклад, когось з працівників просто ігнорують. Людину не запрошують на якісь загальні зустрічі: чаювання, перерву, перекури, — зазначає Вікторія Сегеда. —Може бути присутній навіть кібермобінг, коли в соцмережах колеги виставляють компрометуючі чи просто дивні фотографії. Загалом, це може проявлятися у будь—якій формі залежно від фантазії людини.

Дослідники визначають три причини виникнення мобінгу: особистісні, організаційні (коли керівник з якихось причин не може організувати трудовий колектив для виконання спільних завдань) і соціальні.

За словами Вікторії Сегеди, будь-який колектив — це маленький соціум.

— Наприклад, в країнах, які переживали війну, економічну стагнацію чи утиски, найчастіше зустрічається булінг та мобінг. Тобто, будь який колектив відображає стан нашого суспільства, — підкреслює лікарка.

Як розпізнати мобінг?

В Україні, коли в колективі відбуваються цькування, більшість людей сприймає це як належне. Вони піддаються тиску та агресії і навіть не усвідомлюють, що це насправді мобінг і в трудових відносинах цьому немає місця.

Лікарка-психіатр зазначає, що виявити мобінг не так вже й важко. В першу чергу, це може бути практика подвійних стандартів. Коли наприклад, людині кажуть одне, а вимагають чи питають про зовсім інше.

— В контексті мобінгу можна розглядати і ситуації, коли в колективі розповсюджуються наклепи або коли хтось налаштовує колег проти однієї людини. Або коли людину фізично ізолюють  - робоче місце може бути відсутнє або розташоване десь в кутку чи комірчині, подалі від соціуму. Часті зауваження без підґрунтя, наприклад, людина один раз запізнилася на роботу і на неї чіпляють ярлик, що вона це робить систематично, - розповідає Вікторія Сегеда.

Непоодинокі випадки, коли людині кажуть прямо або натякають, що їй варто звільнитися або перевестися в інше місце — це теж мобінг. Його мета — витравити людину з колективу.

Фази розвитку мобінгу

Коли в колективі є якісь невирішені конфлікти, люди зазвичай відчувають напруження та тривогу і ці почуття мають знайти якийсь вихід. Тоді люди, які схильні бути моберами —агресорами, шукають собі мішень, пояснює лікарка.

— Коли знаходять жертву, тоді починаються агресивні випади в її сторону. Спершу це може бути поодиноке невдоволення чи насмішки, які згодом перетікають в активну фазу. Тобто, цькування посилюються і стають більш систематичними. Це переходить в соціальну ізоляцію і всі сили йдуть на те, щоб людина відчувала себе аутсайдером. Зазвичай, в таких випадках жертви мобінгу втрачають своє робоче місце — не витримують тиску і звільняються.

Психологічні особливості жертви та агресора

На думку вчених, жертвами мобінгу найчастіше стають люди з  дефіцитом соціальних навичок.

— Труднощі у спілкуванні або підвищений запит до акуратності, людина може бути агресивною і це теж викликає зустрічну агресію. Жертвами стають переважно ті, хто не вміють себе захищати. В них низька самооцінка, вони сором’язливі. Цікаво, що жертвами мобінгу часто стають перфекціоністи. В них висока планка очікувань, вони хочуть показатися з гарною сторони, в народі їх називають «високочками». Одним словом, в кожному колективі знайдеться «біла ворона».

Лікарка зазначає, що деякі риси жертви притаманні й агресорам. Зокрема, мобери характеризуються заниженою чи завищеною самооцінкою, але при цьому вона не стабільна. До того ж такі люди абсолютно не здатні до саморефлексії чи самоаналізу. Відтак мобери не відчувають та не усвідомлюють, якої шкоди своїми діями чи словами завдають людям.

— В них є дисбаланс соціальних навичок. Наприклад, не розвинута емпатія, тобто, вони не здатні співпереживати іншим людям. За даними американських досліджень, 26% моберів мають розлад особистості. Це дуже цікавий момент, що їм вдається об’єднувати навколо себе групу людей і «травити» іншу людину. — говорить Вікторія Сегеда. — У моберів розвинений страх залишитися в гірших умовах, ніж жертва. Є бажання принизити та самоствердитися, показати владу. Ймовірно, людина так себе поводить, бо вважає, що завдяки цьому її будуть більше поважати та навіть боятися.

Є в колективі і спостерігачі – люди, які не втручаються у «зясування стосунків». Але вони так само переживають всі події та негативні емоції від побаченого.

— Вони можуть відчувати злість по відношенню до агресора та сором за те, що не допомагають жертві. Спостерігачі стресують через те, що змушені працювати в таких умовах і це дуже впливає на ефективність праці. Незважаючи на те, що спостерігач виконує пасивну роль, емоційно негласно людина погоджується з таким явищем, відкрито не виступаючи проти цього, — пояснює Вікторія Сегеда.  

На думку психіатра, об’єктом мобінгу на робочому місці може стати будь-хто.

Як людина переживає мобінг?

Відчувши на собі тиск з боку колективу чи керівництва, в першу чергу виникає сором.

— Людина сумнівається в своїй ідентичності, звідси думки «що зі мною не так?», з’являється тривога та безпорадність. Людина унаслідок цього може отримати порушення сну, гніватися та стресувати і їй все важче контролювати емоції. Сконцентрованість теж втрачається, з’являються порушення нервової системи, розлади травної системи, може навіть дійти до зловживання алкоголем чи наркотиками, — підкреслює Вікторія Сегеда.

За даними американських досліджень, 80% жертв мобінгу помічають підвищену тривожність, у 52% - панічні розлади, 49% - опиняються в стані депресії і ще 30% - отримують посттравматичний стресовий розлад. Вже навіть не кажучи про соматичні відчуття – головний біль, порушення сну, відчуття сорому та навіть параноїдальні думки.

— Шведський академік Лейман довів, що при постійних приниженнях на роботі людина почувається так само, як жертви війни чи люди, які відбували термін у в’язниці. У Швеції, яка вважається найщасливішою країною в світі, 15% самогубств виникають саме через мобінг на роботі, - розповідає психіатр.

Вона додає, що жертва мобінгу переживає своє становище, як якесь горе – приміром, втрату близької людини. Спершу заперечення та незгода, людині важко зізнатися, що з нею таке відбувається.

— Потім з’являється гнів та агресія, людина злиться на себе і на колектив. Згодом, торг, депресія та прийняття. Як не крути, цей стан тривати вічно не може і вихід з ситуації є. Людина або звільняється, або змінює ставлення до ситуації.

Методи захисту та протистояння

Психологиня Наталія Лукашенко радить не мовчати і відстоювати свої кордони, якщо раптом ви стали жертвою агресії. Вона пояснює, що зазвичай «нападки» бувають несподіваними і тоді жертва ніби завмирає.

— Агресору варто побачити таку реакцію і він одразу відчуває себе переможцем, тому не варто впадати в коматозний стан, зберігайте спокій. Йому цікаво, коли жертва реагує на слова чи дії. Це така собі гра на виживання, — пояснює Наталія Лукашенко. — Якщо у відповідь у жертви з’являться сльози на очах або роздратування, це лише підбадьорить мобера. Тому можна ігнорувати всі нападки. Не отримавши бажаного результату, агресор втрачає інтерес до жертви.

Психологиня також вказує на ще два цікавих та дієвих методи боротьби з мобінгом. Можна «викрити нападаючих» або розіграти спектакль, сповнений оптимізму.

— Коли вас ображають, не соромтеся у відповідь називати речі своїми іменами. Кажіть, що така поведінка з боку колег чи керівника називається мобінгом і ви розумієте, навіщо вони це роблять. Додайте, що із задоволенням будете спостерігати за їхніми діями, бо це вас лише розважає. Так само ввічливо та з посмішкою реагуйте на критику. Так і кажіть: «Дякую, я знаю про це. Дуже радію, що маю таких терплячих до недоліків колег. Ви найкращі з тих, з ким мені доводилося працювати». Якщо ці методи не спрацьовують і роль жертви вам не до душі, знайдіть інший колектив.

Юридичний аспект

В Україні протягом останніх років набули популярності судові спори про захист честі, гідності та ділової репутації. Найчастіше в судовому порядку розглядають позови публічних осіб та політичних діячів.

Адвокат юридичної компанії «Ваш захист» Євген Кокуца зазначає, якщо людина стала жертвою мобінгу, закон на її стороні. Виграти справу може і пересічний громадянин. Право на повагу до честі, гідності та недоторканність ділової репутації закріплено у статтях 297, 299 Цивільного кодексу України.

— Можна звернутися до суду або звернутися до поліції, щоб відсудити якусь компенсацію. При цьому потрібно мати докази цькування, вони можуть бути як письмові, так і відео- чи аудіозаписи. Наприклад, позивачу його керівництво «виписало»  догану в образливій формі, яка не зачіпає робочі питання, або запис телефонної розмови, де принижують честь та гідність підлеглого.  Мають значення на суді і покази свідків, — зазначає адвокат.

За його словами, суд може зобов’язати відповідача не повторювати подібні неправомірні діяння, стягнути з нього певну суму коштів. Однак контролювати поведінку винної сторони в подальшому суд не буде.

На початку лютого цього року до Верховної Ради подали законопроект, який має на меті внести певні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Йдеться про закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та «Про колективні договори і угоди», шляхом надання визначення поняттю «мобінг», а також встановлення адміністративної відповідальності за систематичне застосування різних форм мобінгу до працівника. Таким чином, законопроект спрямований на захист усіх учасників трудових відносин від різних форм мобінгу і встановлення адміністративної відповідальноста за такі дії.

Зокрема, пропонують додати статтю, яка буде містити визначення поняття «мобінг», а саме: «мобінг – діяння учасників трудових відносин, які полягають у психологічному, фізичному, економічному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно працівника підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами або особами, які працюють за трудовим договором з фізичними особами стосовно інших учасників трудових відносин з метою приниження їх людської гідності за певними ознаками, створення стосовно них напруженої, ворожої, образливої атмосфери та/або примушування учасника трудових відносин до зміни місця роботи».

Окрім цього, передбачено внесення змін до антидискримінаційного та трудового законодавства у частині врегулювання питання протидії мобінгу.

Смертельна небезпека

Дослідникам давно відомо про негативні наслідки знущання на роботі для психічного здоров'я. Але лише нещодавно дослідження, проведені у скандинавських країнах, дозволили припустити, що мобінг має серйозний вплив і на фізичне здоров'я. Про це повідомляє видання ВВС. 

Дослідники Копенгагенського університету провели опитування серед майже 80 тисяч людей – жінок та чоловіків зі Швеції та Данії.

Вчені запитували у респондентів, чи стикалися вони з булінгом на роботі протягом 2020 року. Відповіді людей науковці порівнювали з медичними записами, зокрема, зверненнями до кардіолога протягом останніх чотирьох років.

Працівники, які зазнавали цькувань на робочому місці, ризик серцево-судинних захворювань збільшувався на 59%. Автори дослідження врахували такі важливі для здоров’я показники, як індекс маси тіла і залежність від паління.

Негативне ставлення колег та необґрунтована критика можуть погіршити не лише роботу серця.

У схожому дослідженні за участю шведів, данців та фінів науковці встановили, що булінг на роботі може бути пов'язаний із ризиком розвитку протягом наступних десяти років діабету 2 типу.

Цілком може бути, що людина вже мала певні психічні розлади, які сприяли тому, що з неї знущалися колеги, і також могли стати причиною майбутніх проблем із фізичним здоров'ям.

Дослідники, однак, вважають, що існує цілком правдоподібне пояснення того, як булінг може призводити до серйозних захворювань.

Цькування стає причиною хронічно підвищеного рівня гормонів стресу. Жертви булінгу також схильні до утворення шкідливих звичок, як-от "заїдання" стресу або зловживання алкоголем.

Як попередити мобінг в колективі?

Психологиня Наталія Лукашенко зазначає, що попередження та недопущення цькувань у колективі лежить на плечах керівництва. На її думку, щоби мінімізувати ймовірність появи мобінгу, варто пропрацювати корпоративну політику, та чітко прописати правила поведінки на роботі, які відповідають загальним цінностям компанії\фірми\підприємства.

— При підборі персоналу потрібно враховувати саме прописані цінності. А на загальних зборах, корпоративах, «мітингах» та навіть у соцмережах їх потрібно транслювати. Окрім того, можна брати приклад з європейських компаній, де дуже часто проводять психологічні тренінги, в тому числі, про булінг та шляхи його виявлення, — підкреслює Наталія Лукашенко.

Рекомендації від авторки

Щоб більше дізнатися про досвід людей, які стикнулися лоб в лоб з мобінгом, а також про те, як правильно вибудовувати особисті кордони, підібрала для вас невеликий, але цінний список  літератури.

1. «Крах. Моя невдача в стартап-бульбашці», Ден Лайонс
2. «Психологічне айкідо», Михайло Літвак
3. «Моббінг. Психологічний терор на робочому місці», А. Соловйов

А ось ще список цікавих та повчальних фільмів про булінг в колективах: «Керрі», «Опудало», «Піф-паф, ти мертвий», «Серце Америки», «13 причин, чому», «Перші ластівки».

Зокрема, рекомендую переглянути популярний комедійний серіал «Офіс». Там підіймаються теми гомофобії, дискримінації за різними ознаками та мобінгу. В якомусь сенсі його можна назвати дуже навіть повчальним, бо поведінка головних героїв в більшості випадків вчить глядачів, як поводитися НЕ треба.

Читайте також:

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.