Власний досвід підказав ідею: жінка пропонує підвозити військових та їхніх рідних до вокзалу

Власний досвід підказав ідею: жінка пропонує підвозити військових та їхніх рідних до вокзалу
  • Коли о п'ятій ранку потрібно дістатися до вокзалу, а громадський транспорт ще не працює, а таксі знайти майже неможливо, допомога з цим може бути дуже цінною.
  • Саме тому переселенка з Маріуполя Аліса Ростовцева, яка нині живе в Агрономічному, запропонувала безкоштовно підвозити військових та членів їхніх родин до вокзалів, а за можливості — допомагати й в інших невідкладних ситуаціях.
  • Як виникла ця волонтерська ініціатива, що спонукнуло її допомагати незнайомим людям та як можна скористатися її допомогою? Дізналася журналістка «20 хвилин».

Все почалося з того, що журналістка «20 хвилин» побачила в одному з місцевих чатів повідомлення, у якому йшлося: якщо військовим або їхнім рідним буде складно дістатися до вокзалу, вони можуть звернутися по допомогу до авторки допису.

Нею виявилася переселенка з Маріуполя, яка нині живе в Агрономічному, — Аліса Ростовцева.

Поштовхом до цієї ініціативи став власний досвід: її чоловік вже давно служить. Нині він на Запорізькому напрямку. Як і багато дружин військових, сама вона неодноразово стикалася з тим, що о п'ятій ранку дістатися до вокзалу майже неможливо.

Тож Аліса опублікувала повідомлення в місцевих чатах Агрономічного, Медвежого Вушка, Селища та навколишніх сіл, у якому запропонувала безкоштовно підвозити або, можливо, забрати військовослужбовців та їхніх рідних з залізничного чи автовокзалу в ранкові години, коли громадський транспорт ще не працює, а викликати таксі практично неможливо.

Також вона готова, якщо матиме можливість, допомогти сім’ям військових у невідкладних ситуаціях — наприклад, відвезти мати і дитину до лікарні та зачекати під час прийому.

«Це не постійна послуга, а саме волонтерська допомога. Якщо я перебуваю в місті й маю змогу, то із задоволенням допоможу», — пояснює Аліса.

Ідея народилася з власного досвіду

Аліса — переселенка з Маріуполя. Зараз вона живе в Агрономічному разом із матір'ю та 90-річною бабусею. Як вже писали вище, то її чоловік уже тривалий час служить.

Фото: Аліса Ростовцева 

Саме постійні поїздки до чоловіка стали поштовхом до створення цієї ініціативи.

— Коли я їду до нього, наприклад, у Дніпро або Запоріжжя, маршрутки вирушають дуже рано, бо далеко їхати. А щоб дістатися до них, викликати таксі нереально. По-перше, о п'ятій ранку майже ніхто ще не працює через комендантську годину. А якщо якісь служби й є, то вони коштують як крило літака, — розповідає жінка.

За її словами, проблема особливо відчутна для жителів передмість.

— Я живу через дорогу від Вінниці. Одна сторона дороги — це вже адреса Вінниці, а інша — село Агрономічне. І все — одразу ціни вдвічі вищі. Крім того, що це дорого, хоча я готова заплатити, якщо їду до чоловіка, бо вже щаслива від самої можливості поїхати. Але ж викликати таксі неможливо. І шансів практично немає. У мене було таке, що я викликала машину ще звечора, оформила попереднє замовлення. А потім о п'ятій ранку мені пишуть: «Таксі немає». А мені через 20 хвилин, умовно, вже треба бути на вокзалі. Тобто все це — на власному досвіді, — ділиться волонтерка.

У розмові також додала розмірковування про випадки, коли у родини може бути автомобіль, але поїздка запланована на довгий час і залишати автівку десь у місті мало кому хочеться.

Саме тому вона вирішила допомагати іншим людям, які можуть опинитися в такій самій ситуації.

Не лише вокзал

Спочатку жінка планувала створити значно ширший волонтерський проєкт.

Каже, що особливо хотіла підтримати дружин військових та переселенок, які залишилися в новому місті без близьких людей.

— Людина, яка опиняється в місті, де в неї майже нікого немає... Наприклад, людина, яка довго живе в цьому місті, так чи інакше має коло спілкування: родичів, знайомих, подруг, шкільних подруг, колег і так далі. А якщо людина — переселенець, то дуже важко створити собі таке коло. А якщо ти ще й з дитиною, і раптом рідні десь в іншому місті або не можуть допомогти, то це дуже складно, — говорить Аліса.

Втім, згодом вона зрозуміла, що через роботу не зможе постійно бути доступною.

— Тому вирішила почати з меншого — із ранкових поїздок, — додає співрозмовниця.

Водночас вона не виключає, що за можливості допомагатиме й в інших термінових випадках.

Поки що звернень не було

Попри активне поширення оголошення в місцевих чатах, поки що ніхто не звернувся.

— Це лише початок ініціативи, я ще нікого не підвозила. Ще ніхто не скористався цією допомогою. Але, можливо, вийде комусь допомогти. Якщо це буде хоча б одна людина, для мене це вже буде важливо, — каже волонтерка. — Я так і писала, що це опція, яка може спрацювати, а може й не спрацювати. Але якщо ви не зателефонуєте, то ми не дізнаємося, чи могла б я допомогти.

Аліса наголошує, що не переслідує жодної фінансової мети.

Якщо згодом охочих стане багато, тоді, можливо, виникне потреба збирати кошти лише на пальне або навіть створити спільноту волонтерів. Проте зараз про це не йдеться.

— Я залюбки допомагала б, бо це дає мені привід встати вранці. Якщо почати ранок із доброї справи, то вже й день буде добрим, — наголошує жінка.

Як можна звернутися?

Допомога доступна насамперед для мешканців Агрономічного, Медвежого Вушка, Бохоників, Селища та сусідніх населених пунктів.

Ось карта сіл, з яких Аліса може допомогти дістатися:

Найкраще звертатися (дзвонити на телеграм) не в день виїзду, а раніше і до 21.00, щоб вона могла спланувати свій час. Якщо ситуація термінова, можна телефонувати й пізніше, однак вона попереджає, що не завжди матиме можливість відповісти.

З міркувань безпеки номер телефону публічно не розголошуємо. Зв'язатися з Алісою можна через її Instagram: https://www.instagram.com/my_motivati.on?igsh=d3AxOWpnMWh3bGtu.

Після звернення вона надасть контактний номер для подальшого спілкування, який ви зможете зберегти на майбутнє та заздалегідь звернутися по допомогу, якщо виникне така потреба.

 

 

Читайте також:

«Мій Торо продовжує бій»: у пам’ять про сина батько створив Благодійний фонд, кошти передає на фронт

«У військкомат не пустили, з поліції вигнали»: як учениці з псом Патроном зібрали для армії майже 200 тисяч

Подякуй журналісту гривнею icon Подякуй журналістці гривнею
...
Дар'я ДАЦКОВА - авторка цього матеріалу. Ви можете подякувати їй та надихнути на нові корисні матеріали
Закинути на Банку

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up