Вінниця завмерла у скорботі: в останню путь проводжають азовця Юрія «Жужика» Поліщука

Юрій «Жужик» Поліщук добровольцем став на захист Батьківщини цьогоріч. На посаді гранатометника воював у лавах 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. Виконував бойові завдання на східному напрямку. Загинув воїн 26 жовтня поблизу села Леонідівка Бахмутського району Донецької області. Йому було 25 років.

За словами командира роти, Юрій проявив себе як сміливий, вправний та самовідданий військовослужбовець. У тому трагічному бою він пліч-о-пліч із побратимами стримував навалу ворожої бронетехніки. Втім, на жаль, сили були нерівними. Удома на Юрія чекали батьки, сестра, двійко племінників та кохана дівчина, з якою мріяв побратися після війни.

«Про те, що Юрій подав документи на службу за контрактом ми дізналися постфактум. Лише після того, як здав усі нормативи та був зарахований, повідомив, що йде в “Азов” і це не обговорюється, — розповідає мати полеглого воїна Інна. — Надзвичайно радів, коли отримав заповітні шеврони, парадний — відразу передав мені. Сказав, бережи допоки не повернусь із Перемогою.»

Народився Юрій Поліщук 21 серпня 1999 року у Вінниці. Навчався у 29-й загальноосвітній середній школі, де брав активну участь у спортивному та культурному житті. Йому легко давалася й наука, зокрема мав непересічні математичні здібності та свого часу виборов першість на міській олімпіаді. Після випуску здобув освіту у Вінницькому національному аграрному університеті за спеціальністю «Інженер електроенергетики, електротехніки та електромеханіки». Та разом із батьком працював на одному з приватних підприємств міста.

«Юрій мріяв побудувати будиночок, щоб на його галявині могли вільно бавитись дітки, а також його улюбленець — котик «Жужик», за яким дуже сумував на війні та навіть узяв собі відповідний позивний, — каже мати. — Втім, реалізацію всіх своїх задумів син залишив до після Перемоги, бо першочерговим своїм обов’язком вважав — захист України».

Церемонія прощання із Юрієм Поліщуком сьогодні.

• Об 11.00 за адресою: вул. С. Зулінського, 7-А.
• О 12.00 панахиду за воїном відслужать у церкві Покрови Пресвятої Богородиці (вул. Київська).
• Згодом вінничани також зможуть долучитися до ходи, маршрут якої пролягатиме, зокрема біля рідної школи Героя.
• Чин поховання Захисника відбудеться о 13.00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Схиляємо голови та щиро вклоняємось рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Героям!

Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «‎Героям Слава!»‎. Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися! 

Також ми часто пишемо про волонтерів та організації, які допомагають армії та постраждалим від війни. Всі історії зібрали у рубриці «Герої тилу». Почитати їх ви можете за посиланням.

Читайте також:

У Вінниці працює п’ять когенераційних установок, які забезпечують містян теплом та гарячою водою

Вінничанин з одеситом тікали за кордон, однак на перешкоді стала дротяна огорожа

Фермер Тульчинської громади самовільно захопив понад 200 гектарів землі