Вінницький рятувальник з 20-річним стажем розповів про виклики та нагороди

• За пожежною каскою і захисним костюмом ховається людина з великим серцем і відданою душею.
• Познайомтеся з Олександром Сокуром, працівником пожежно-рятувальної служби, який присвятив своє життя порятунку інших.

Олександр Сокур — майстер-сержант уже понад 20 років у рятувальній справі. Від самого початку своєї кар'єри Олександр був відданий справі порятунку людей. За роки служби він пройшов шлях від новачка до досвідченого фахівця, а зараз передає свої знання та навички молодому поколінню рятувальників. Про надзвичайника розповіли на сторінці Головного управління ДСНС України.

«Я завжди згадую свого наставника — командира відділення, а згодом і начальника караулу Юрія Івановича Луценка, який багато років був для мене та багатьох інших високопрофесійною й авторитетною людиною. Він не тільки прищепив мені любов до Служби, але й навчив бути відданим професії», — каже Олександр.

З того часу, як надзвичайник прийшов на Службу, багато що змінилося, зокрема, й матеріально-технічна база.

«Робота з новим обладнанням значно полегшила наші завдання. Тепер маємо не лише нові автівки, а й найсучасніше обладнання», — пояснює рятувальник.

Незважаючи на довгий досвід, є ситуації, які й досі не дають спокою Олександру. Особливо важко переживати випадки, коли врятувати людину не вдається.

«Хоч я й рятувальник, але серце маю не кам'яне. Кожен випадок, коли не вдалося врятувати людину — карбується у пам’яті та залишається зі мною на все життя», — розповідає він.

А ще він дякує долі, що за всі роки служби не мав чергувань, пов'язаних із дитячою смертністю чи травмами. Це для нього — певна благодать з небес.

Надзвичайник згадує й важкі часи для Служби, коли доводилося долати труднощі, але навіть тоді він не зламався і не покинув свою професію.

«Зрадити благородну професію — це все одно, що зрадити найдорожчу людину. Я не зможу цього зробити ніколи», — каже він.

Олександр Сокур ніколи не підраховував кількість пожеж, які йому вдалося загасити, чи людей, яких врятував. Для нього важливіше сам процес допомоги, а не публічне визнання.

Служба не лише подарувала Олександру професію, а й кохання. Його дружина Світлана працює диспетчером в оперативно-координаційному центрі, тож вони разом служать одній справі. Разом вони вже 12 років і виховують трьох дітей.

 

Читайте також:

Третій день шукають чоловіка з Чечельника. Він вийшов з дому та зник

На Жмеринщині у пожежі загинули 82-річний чоловік та 101-річна жінка

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.