Вінничанка у проєкті «Зважені та щасливі»: боротьба з вагою, сурогатне материнство і шлях до себе

• Історія Надії Варчук — не лише про схуднення. Це шлях до того, щоб навчитися жити для себе і приймати своє тіло.
• Вінничанка зважилася на зміни, коли зайва вага вже заважала ходити.
• На проєкт «Зважені та щасливі» вона прийшла, маючи 143 кілограми та мрію позбутися 70-ти.
• Як уже змінилося життя Надії та які нові цілі вона ставить перед собою?

За схудненням учасників телепроєкту «Зважені та щасливі» на СТБ щороку спостерігають тисячі українців, і нарешті шанувальники програми дочекалися прем’єри нового сезону. Перша серія вийшла на телеекрани 28 вересня. Серед учасників — вінничанка Надія Варчук, яка прийшла на проєкт, щоб змінити своє життя, довести собі, що немає нічого неможливого, і знайти гармонію із власним тілом та здоров’ям.

Ведучим нового сезону став Данієль Салем — український військовий, телеведучий та актор, який у 2022 році приєднався до лав Збройних сил України і служить у складі розвідувально-диверсійного підрозділу «12 друзів Оушена» під позивним «Сойєр». Він прагне допомогти учасникам проєкту пройти непростий шлях змін та навчитися піклуватися про своє здоров’я.

Тренерами сезону стали Марина Боржемська та Олексій Новіков. Марина — відома українська фітнес-тренерка, яка надихає учасників навіть тоді, коли здається, що сил більше немає. Олексій — найсильніша людина планети, світовий рекордсмен у дедліфті (потягнув 550 кілограмів), його сила духу і досвід стають безцінними для тих, хто прагне змінити своє життя. Консультантом з харчування учасників є зіркова дієтологиня Світлана Фус, яка вже давно зарекомендувала себе як експерт у галузі здорового харчування.

Журналістка «20 хвилин» поспілкувалася з учасницею реаліті «Зважені та щасливі» з Вінниці, Надією Варчук, щоб дізнатися про її життєвий шлях, мотивацію та враження від участі.

У проєкт Надія прийшла з вагою 143 кілограмів. Вона заміжня і разом із чоловіком Олександром виховує доньку Марію. До участі в проєкті працювала нянею, однак після повернення додому вирішила змінити роботу, адже зрозуміла, що хоче більше часу приділяти своїй дитині.

Раніше, постійно перебуваючи на роботі з чужими дітьми, вона відчувала, що Марія дуже потребує її уваги та підтримки. Зараз Надія працює не кожного дня у студії свята. Це дає їй змогу краще поєднувати роботу і сім’ю.

Участь у телепроєкті стала для Надії, як вона каже, моментом переосмислення життя. Закритий простір для тренувань, обмежений доступ до телефону та постійні випробування допомогли їй глибше подивитися на себе і на своє життя, усвідомити справжні пріоритети та зрозуміти, що шлях до змін — це не лише про фізичну трансформацію, а й про внутрішнє переосмислення.

Саме ця внутрішня мотивація та підтримка родини дали Надії сили розпочати складний, але важливий шлях до здоров’я.

«Я постійно думала про всіх, крім себе»

Надія розповідає, що до проєкту її життя було зовсім іншим.

— Я працювала нянею вдень, але це не була основа моя робота. Були й інші види заробітку, я шукала себе. — каже жінка. — Взагалі не лишалося часу на себе. Піклувалася про інших, хотіла приділяти увагу всім, а про власні потреби майже не думала.

Що стосується освіти, то Надія навчалася у Вінниці, закінчила школу №35.

— Після дев’ятого класу я вступила до 19-го училища на спеціальність «швачка». Так склалися обставини, що я залишилася сама і ніхто не міг підказати, куди йти. Мамин брат із жінкою порадили мені піти вчитися в училище. Моя мама теж була швачкою, тож спершу я обрала цей фах, але з часом зрозуміла, що це не моє. Робота швачкою — сидяча, вона потребує терпіння та зосередженості, а мені завжди хотілося більш динамічного життя. Тому поступово я почала шукати себе в інших професіях, — розповідає Надія.

— Перед проєктом я вже була мамою 9-річної доньки, дружиною, працювала нянею і завжди отримувала хороші відгуки від роботодавців. Але всередині мені чогось бракувало. Можливо, через зайву вагу я не відчувала себе впевненою і повністю реалізованою, — продовжує співрозмовниця.

Участь у «Зважених та щасливих» стала поштовхом до змін.

— Коли повернулася додому, зрозуміла, що треба схуднути, бо навіть під час пошуку роботи зайва вага іноді ставала на заваді, — каже Надія. — Пригадую, мені пропонували роботу в Києві, і роботодавиця запитала, чи зможу я підніматися на другий поверх. Уявляєте? Це ж не 22-й поверх, а лише другий. Моя вага на той момент була близько 147 кг, і я запевнила, що впораюся. Та все ж вона відмовила мені. Я думаю, що саме через зайву вагу. Цей випадок остаточно переконав мене, що треба змінювати своє життя, починаючи з тіла.

Це був свідомий вибір і крок уперед

Журналістка запитала Надію про один із пунктів її біографії: про досвід сурогатного материнства.

— Так, я була двічі сурогатною мамою, — каже Надія. — Перший раз я пішла на це у 2018 році, а другий у 2020-му.

Надія пояснює, що рішення було зваженим і продиктоване життєвими обставинами:

— У мене колись були дуже складні умови життя, були кредити. Тоді довелося піти у програму сурогатного материнства. Перший раз я йшла, бо потрібні були гроші. Другий — мене попросили, і я погодилася без сумнівів. Я вже знала, як усе проходить, і розуміла, що можу допомогти комусь і водночас заробити.

Жінка додає, що на той час суспільство не сприймало таких рішень, і осуду було багато. Проте Надія зберігала спокій.

— Це був мій вибір і моє життя, — каже жінка. — Мені байдуже, що там пишуть у коментарях і що думають оточуючі. Головне — я знала, заради чого йду на це.

Фінансова сторона була важливою. Надія розповідає, що оплата відбувалася двома частинами:

— Першу частину коштів я витратила на найнеобхідніше — вдома тоді у нас не було нічого: ні пральної машини, ні холодильника, ні меблів. Спочатку мені виплатили близько 150 тисяч гривень, і за кілька днів я змогла облаштувати побут. Другу частину коштів отримала пізніше, і я змогла закрити борги.

Жінка зауважує, що фізичні наслідки сурогатного материнства у кожного різні, але вона потрапила до тієї невеликої групи, у якій вагітність вплинула на гормональний баланс.

— Я ні про що не шкодую, — підсумовує Надія. — Це був свідомий вибір, який допоміг мені матеріально.

«Боротьба з вагою — це історія всього мого життя»

— У школі моя вага постійно коливалася. Я пам’ятаю, як мене дражнили через зайву вагу, і я буквально доводила себе до голодування, нічого не їла, аби схуднути, — пригадує співрозмовниця. — У 9 класі я важила 53–55 кілограмів — виглядала дуже худою, кістки, обтягнуті шкірою. І я розуміла, що це теж не моє тіло. Це було негарно і ненормально, але тоді мені здавалося, що це вихід.

З часом вага почала повертатися — і поверталася у великих об’ємах. Надія скидала, вона знову приходила. Коли у 2015 році вона завагітніла донькою, то, навпаки, каже, виглядала дуже гарно і живіт був акуратний.

— Пам’ятаю, дивлюся на фото й думаю: «Я тоді виглядала дійсно добре, гарна вагітна», — розповідає вінничанка. — Вага почала стрімко рости після участі у програмі сурогатного материнства. Пам’ятаю, після пологів мені давали спеціальні таблетки, щоб припинилося молоко, бо я не годувала дітей. Це теж додало зайвих кілограмів. З часом до гормонів додалася ще й їжа. І я не перекладаю вину на когось іншого — це моя відповідальність. Я сама довела себе до критичної ваги, до такого стану. Коли прийшла на проєкт — моя вага була 143–147 кілограмів. Це найбільше, що я важила у житті. Ніколи раніше такої цифри не бачила.

— Зараз, коли я передивляюся свої фото з початку проєкту, то бачу, який шлях пройшла. І хоча це лише проміжний результат, люди роблять мені компліменти, кажуть, що вже видно, як я схудла. І це мотивує мене йти далі, — говорить учасниця проєкту.

Початок нового шляху

Зйомки нового сезону телепроєкту «Зважені та щасливі» розпочалися ще навесні. Фінал планують на грудень. За словами Надії, для кожного учасника шлях до омріяної ваги різний: хтось залишався на проєкті кілька тижнів, хтось — довше.

— Коли я повернулася додому після зйомок, мені було дійсно важко, адже весь процес вже повністю залежав від мене, — розповідає Надія.

Чому пішла на проєкт?

Надія пояснює, що до шоу вона дійшла, бо життя стало надто важким навіть у побутовому сенсі:

— Мені було дуже тяжко ходити. Я працювала, гуляла з дитиною, займалася справами, але ввечері, лягаючи спати, думала: «Хоч би завтра прокинутися». Ноги боліли, постійно були головні болі. Для мого зросту 165 см вага під 150 кілограмів — це дуже багато. Я взагалі не знаю, як ноги мене тримали.

Історія з проєктом почалася зовсім спонтанно.

— Якось я гортала Інстаграм і побачила, що відкрили прийом заявок на участь. Подумала: «Все, я подаю», — каже Надія. — Чоловік дивився на мене тоді здивовано, не вірив, що я серйозно. А я вже знала, що мушу спробувати. Заповнила анкету за пів години. І вже наступного дня мені подзвонили. Спершу було онлайн-інтерв’ю, потім медичне обстеження. І так я офіційно стала учасницею реаліті. Це був момент, коли всі сумніви зникли — я знала, що починається новий етап мого життя.

Про участь у проєкті

«Зважені та щасливі» принесли Надії чимало випробувань. Деякі конкурси здавалися неймовірно складними для людини з зайвою вагою.

— Іноді я думаю: а чи змогла б я таке пройти у звичайному житті? Напевно, ні. Занадто важко фізично, з моєю вагою тоді, — розповідає вона.

На проєкті всі учасники знаходились в закритому просторі, це допомагало дисципліні:

— У тебе є спортзал поруч, є час для себе 24/7. Їжу ми готували самостійно. Продуктами забезпечували, меню складала дієтолог Світлана Фус з урахуванням аналізів і стану здоров’я. Усі умови продумувались індивідуально, і це допомагало зосередитися на головному — на своєму тілі та здоров’ї. — розповідає Надія. — А вдома — чоловік, донька, ще два коти, зустрічі з друзями, побутові справи… Сили волі завжди бракувало, щоб знайти час для себе.

Але у закритому просторі «Зважених та щасливих» Надія відчула зовсім інше. Там був лише спорт, правильне харчування та підтримка тренерів. Ранкові тренування в залі приносили задоволення, а їжа перестала бути джерелом стресу. Навіть маленькі слабкості тепер не сприймалися як катастрофа.

— Раніше, напевно, через дитинство та брак грошей у сім’ї, приходила зарплата — і все, хочеться «сьогодні», бо завтра може не бути нічого. А зараз я легко ставлюся до цього. Йду на День народження до подруги, можу з’їсти шматок торта і знаю, що нічого страшного не станеться, — ділиться Надія.

Надія потрапила до тренера Марини Боржемської, яка стала для неї справжньою опорою на проєкті. Коли вона повернулася додому після зйомок, підтримка Марини не припинилася: вони продовжують займатися разом у спортзалі.

— Я дуже радію, що потрапила до Марини в команду і що ми тренуємося разом. Це неймовірно мотивує — я отримую шалений заряд енергії та натхнення, — розповідає Надія.

Заняття з тренером відбуваються за ініціативою Марини. Вона стежить за прогресом Надії та допомагає підготуватися до фіналу шоу, щоб результати були максимально гарними.

— Я з самого початку хотіла потрапити саме до Марини. Щодня вона надихає, підказує, мотивує — і це дійсно класно, — додає Надія.

Завдяки такій підтримці тренера заняття в сортзалі перестали бути рутинним обов’язком. Кожен похід у зал став для Надії джерелом радості, впевненості у власних силах та відчуття, що вона рухається у правильному напрямку.

«Раніше я навіть шнурки не могла зав’язати»

Жінка зізнається, що раніше навіть прості, повсякденні речі давалися їй із труднощами.

— До проєкту донька зав’язувала мені шнурки, бо я не могла нахилитися. Після повернення я сама це роблю, і це такий кайф. А на день народження чоловіка, який був 14 вересня, я вдягла підбори — вперше за п’ять років! — каже жінка.

Надія додає, що підтримка сім’ї була важливою складовою для її успішного схуднення. Чоловік завжди був поруч, підтримував.«Він говорив: ти молодець, впораєшся, тобі все вдасться». Це додавало мені сил і впевненості ще на проєкті.

І тепер Надія каже, що навіть зараз, коли є тільки проміжні результати, вже бачить зміни неозброєним оком.

— Мої рідні кажуть, що я гарно виглядаю. І це надихає продовжувати далі, — ділиться жінка.

Зміни стосуються не лише фізичної активності — харчування Надії теж кардинально змінилося. Раніше сніданок часто складався з бутербродів або фастфуду, обіди — швидкі перекуси. Тепер у меню зовсім інші страви: гречка, овочі, риба, творог з горішками, роли з авокадо, запечене м’ясо.

— Це зовсім інший рівень життя. Я кайфую від того, що можу готувати смачну і корисну їжу для себе та сім’ї, — зізнається вона.

Чоловік і донька активно беруть участь у новому способі життя: допомагають готувати, разом обирають продукти, підтримують, коли важко втримати режим.

— Мій чоловік навіть почав більше їсти овочів і зелені, хоча раніше такого не було. Ми разом змінюємося, — каже Надія. — Завдяки новому харчуванню і режиму життя зміни помітні не лише фізично, а й психологічно. Коли в родині всі на одній хвилі, стає легше дотримуватися правил і насолоджуватися процесом.

Мрії та плани, що надихають

Авторка не оминула питання про мрії Надії. Жінка зізнається, що їх чимало.

— Після схуднення хочу піднятися на гору, хоча б на Хом’як, відчути себе на висоті, — каже вона.

Особливої уваги заслуговує особисте життя.

— Чоловік уже двічі пропонував нам повінчатись, а я відмовляла через зайву вагу. Хотіла одягнути гарну сукню для цього, і зараз мрію, що в найближчому майбутньому зможу це зробити, — ділиться Надія.

Також у планах — святкування важливих сімейних моментів. Вона мріє прийти на випускний доньки після четвертого класу в красивій сукні на підборах, щоб дочка гордилася нею.

А ще одна важлива мрія — навчитися водити авто. Раніше це було неможливо: навіть коли сідала за кермо, живіт заважав, і було некомфортно.

— Тепер усе змінюється. Я хочу відчути свободу за кермом і реалізувати цю маленьку, але дуже важливу мрію, — каже жінка з посмішкою.

Мрії Надії — прості, але глибоко особисті. Вони надихають і показують: життя змінюється, коли ти готова докладати зусиль, і навіть маленькі кроки можуть вести до великих звершень.

Наприкінці Надія ділиться порадами з тими, хто також бореться із зайвою вагою.

— Вірте в себе, адже якщо ти сам в себе не віриш, ніхто не повірить. Переоцініть своє харчування, ставте себе на перше місце і піклуйтеся про себе, — радить вона.

За словами жінки, важливо не зупинятися, навіть якщо результати здаються невеликими.

— Навіть якщо ви скинули всього 1, 2 чи 3 кілограми — це вже велике досягнення. Продовжуйте рухатися вперед і не давайте собі слабину, — наголошує Надія.
 

Читайте також:

У Хмільницькій громаді вже почали давати тепло. А що у Вінниці?

Зупинки, павільйони, кіоски: у Вінниці триває генеральне прибирання. Що і навіщо демонтують?

«Їх викинули на холодний асфальт ще з пуповиною». Юлія Храброва виходила двох кошенят

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.