«Він передчував свою смерть»: Вінничани провели в останню путь Георгія Голубова
- Вінниця попрощалася із ще одним Героєм.
- Сьогодні поховали Георгія Голубова, який загинув 4 жовтня під час виконання військового завдання.
— Він був, як танк, завжди йшов уперед, і те, що він пішов добровольцем на війну, цілком закономірно, — каже Артем, друг дитинства полеглого воїна. — Він завжди самостійно обирав свою долю, і таке його рішення було передбачуваним. Але, хай там як, з його загибеллю померла і частина мене.
Артем розповів, що товаришували вони з Георгієм все життя: в школі, на спорті, коли займались баскетболом, й в різних таборах, куди друзі часто їздили.
На поховання Георгія Голубова прийшли однокласники, друзі дитинства, колеги та всі рідні. Вони дякували матері за сина, а бабусі за онука. Мати трималася стійко, бабуся ж не могла так приховати свого горя.
Георгій був єдиним сином, і свою родину ще не встиг створити.
Проте, як розповів Артем, мужній Воїн любив подорожувати, особливо любив море. Відомо, що ходив на транспортних цивільних суднах, опановуючи навички штурмана. Крім того, навчався в Одеській Національній морській академії, яку успішно закінчив.
Полеглий Герой не мав дітей, але мав наречену Віолету. Дівчина ціле поховання простояла біля труни свого коханого. Вона трималася, як і мати Георгія, стійко, але запухлі очі видавали її біль.
Віолета розповіла, що виразною рисою чоловіка було бажання завжди «докопатися до суті».
— Рідко можна зустріти людей, які при виникненні якогось непорозуміння шукають причину, чому так сталося і з чого усе розпочалось. Я мало людей знаю, які б настільки займалися самоаналізом, як це робив він, — говорить дівчина. — Жора завжди був за справедливість. Він навіть, коли бачив наше постійне беззаконня, то все одно не зраджував своїм принципам і продовжував усе робити за правилами. Такою є і я. Напевне, це нас і об'єднувало.
Як каже кохана полеглого Воїна, він навіть дорогу завжди лише за правилами переходив.
Родичі та товариші Захисника також згадують його як людину, яка завжди боролася за справедливість. «Він завжди хотів кращого, і нас до цього спонукав», — діляться спогадами про полеглого друга товариші Георгія.
— Він любив жити, — сказав один чоловік під час поховання військового.
Віолета пояснила, що ще однією відмінною рисою Георгія серед інших було вміння «завжди знаходити причину посміхатися».
Георгій Голубов був сапером у 128-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді. Воював у Бахмуті, а загинув на Запорізькому напрямку — під селом Копані Пологівського району. На момент загибелі йому було 35 років.
— Але він передчував свою смерть, — каже Віолета. — Він написав мені, що йде на тяжке бойове завдання і сказав, що кохає мене. Це було не типове повідомлення.
І справді, у цьому важкому бою з ворогом Георгій поліг. Але поліг як Герой, не зрадивши своїм принципам і борючись за справедливість, яку так любив. Такий благородний подвиг полеглого Захисника є підтвердженням слів усіх близьких.
Поховали Георгія Голубова на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Редакція RIA/20 хвилин висловлює співчуття рідним та близьким Героя! Вічна пам'ять і слава!
Читайте також:
На Донеччині загинув воїн з Писарівки Петро Герейло
Піщанська громада у жалобі: на Донеччині загинув воїн Віталій Бурлак
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
