В армії ти не людина, а бойова одиниця. Або як вінницький медик на навчання резерву їздив
- НАТОвські стандарти, умови для військових та гарні обіцянки комісарів в результаті виявились наметами з дефіцитом: форми, білизни, і навіть води.
- Що це було? Чому таке ставлення до людей? Досі не розуміє фельдшер швидкої Вячеслав Стаднік, який днями повернувся з навчань резервістів.
- До військової підготовки на полігоні у медика претензій немає, а от людських умов бракує.
— Почалося все з того, що на роботі повідомили, потрібно з’явитися в військкомат, так як мене залучають на збори резервістів, — розповідає Вячеслав Стаднік. — В свій найближчий вихідний, я прибув до військового комісаріату. Там дізнався, що на полігоні Широкий Лан (у Миколаївській області) будуть проходити навчання 56 бригади, і їм конче потрібний медик.
На запитання Вячеслава чи може він відмовитись, тому що бавитись в військових не має бажання (йому свого часу вистачило навчального центру Десни), медику повідомили що це буде розцінюватися як ухилення від військової служби.
— А зі слів комісара це кримінальна відповідальність та штраф 11600 грн, — говорить Вячеслав.
До того ж комісар пояснив що: «це ж всього на 15 днів, і нам потрібен медик, а в тебе за плечима підготовка з тактичної медицини, служба в зоні АТО, тим більше що на ШирЛані умови вже НАТОвські, новенькі чисті казарми, гаряча вода, пральні машини. Просто вибір впав на тебе, там дійсно потрібен кваліфікований медик».
Ну раз такі справи Вячеслав згодився, тим більше що в свій час пішов служити добровольцем.
Військові не хворіють, і не їдять
— В день виїзду з Вінниці (нас в міському комісаріаті зібралось чоловік 10), військовий комісар повідомив що медичну комісію замість нас вже пройшли, та ніби то навіть здали тести на коронавірус у всіх результат негативний, — розповідає медик. — На запитання, де саме ніби то проходило тестування, він сказав що в МКЛ№ 1. Тобто ми маємо підробку медичної документації зі сторони військового комісаріату та лікарні? Далі нас привезли до обласного військкомату. Там дооформлювали документи, і всіх хлопців, їхні особисті речі, ну просто як бандитів обшмонали ВСП-шники.
Як каже Вячеслав Стаднік, виїхали резервісти через кілька годин, зупинки були обабіч дороги, щоб ні в якому разі хлопці не могли придбати алкогольні напої, але також і води, їжі. А між іншим деякі були з віддалених районів області, і з дому виїхали ще вранці.
— О 5.30 ми нарешті приїхали на Широкий Лан, де нас 4 автобуси вишикували, і знову вже прискіпливіше обшманали ВСП-шники, вони шукали не лише алкоголь, але й ножі та сокири, які звісно забрали (мені тоді було смішно, навіщо хлопці брали з собою сокири), — розповідає медик. — Потім нас всіх насправді тестували на корону. І диво — у чотирьох хлопців виявився позитивний тест на Ковід 19.
Хочете НАТОвські умови — треба підписати контракт
— Далі нас перевдягли, я здивувався, чому одним дають нову форму, іншим частину нової і частину старої, декому взагалі лахміття, а комусь чогось не вистачає, — говорить Вячеслав. — Але то не страшно, це ж лише на 15 діб.
Далі з’явився якийсь сержант і після 10 хвилин відбірного мату, почали нас кудись везти на камазі, до речі коли нас переодягали, було розподілення по підрозділах, тоді я вперше почув що медики їм нах…. не потрібні і мені написали олівцем в військовому квитку АДН (артилерійська бригада).
Як каже медик, коли всі нарешті вийшли з камазу, то побачили «стандарти Нато» для резервістів. Славнозвісні казарми теж були, дуже красиві, але десь на відстані 2 км по прямій, від наметів, в яких і мали мешкати хлопці.
— Далі було розподілення по наметам, нам дуже пощастило, в нашому було світло. Сказали отримати матраци, подушки, ковдри, та постільну білизну (в наявності були лише матраци та ковдри). Це вже було близько 13.00, деякі хлопці вже нервували і вимагали їжі, але ж це Армія, — говорить медик. — Мені в подальшому дуже часто приходили на згадку слова одного інструктора з Десни, — «ви не люди, ви бойові одиниці». Та славнозвісні рядки зі статуту: «солдат повинен стійко витримувати всі складності військової служби».
Після розселення в намети, ближче до вечора резервістам привезли воду та дрова, воду видавали під розпис з розрахунку 1.5 літра на добу, на людину. Видали всім по 5 пляшок, тобто на 5 діб. Ще кілька пляшок води резервісти отримали лише на дев’ятий день зі скандалом. В 56 бригаду заїхало 470 резервістів — 25 наметів. Після того як привезли дрова, дали одну бензопилу. І хлопці майже до темноти різали нею дрова, по черзі 25 намети.
Ось такі дрова привозять хлопцям для обігріву наметів
— От тоді я згадав сокири, які забрали ВСП-шники, адже дрова ми порізали, а рубати немає чим, а в буржуйку дровеняка грубіша за кулак не влазить, — говорить Вячеслав. — З часом розжилися сокирою, однією на всіх, тупою, але вона була. Наступного дня привезли дрова, дали бензопилу, цілого лейтенанта (як нам сказали відповідального за бензопилу), а бензину не дали, сказали немає (так було до кінця навчань: були дрова, бензопила, не було бензину). До речі вперше нам дали їжу аж ввечері, через добу після того, як ми виїхали з дому. Перших три дні годували резервістів наче свиней. Якоюсь незрозумілою кашею та чимось схожим на борщ, але дуже кислим. На четвертий день ми взнали що будемо обідати в новій їдальні (від наметів 2 км), а замкомбриг сказав що якщо хтось хоче жити в казармах то нехай підписує контракт, а ні — то так.
Там далеко світяться нові НАТОвські казарми
Ти солдат — дома будеш лікуватись
— На п’ятий день почалось моє навчання як артилериста (медики ж як вияснилось не потрібні). До речі навчання дійсно на вищому рівні, — говорить Вячеслав Стаднік. — Далі я захворів, з’явилася температура, кашель, ломота в м’язах, благо командир батареї АДН виявився адекватним, дозволив лікуватись і не приходити на шикування. В перші дні навіть давали ліки від кашлю, не регулярно, але давали. Ще через два дні до температури та кашлю додалась біль у вусі та горлі, ну і закінчились ліки.
Хлопці з намету допомогли Вячеславу дійти до казарм (самостійно було важко дістатись медпункту, паморочилась голова сили не було взагалі). Там медик попросив щоб йому зробили тест на корону, він виявився негативним. Але ліків ні від кашля, ні від горла, ні вушних крапель в медпункті не було. На запитання як лікуватись, і взагалі як тут люди лікуються, чоловіку сказали — «ви тримайтесь, скоро поїдете додому, а там будете лікуватися». Як альтернатива — йти в сусіднє село в аптеку, яка на вихідних не працює (а негласно з полігону можна було вийти лише в неділю).
— Там же біля медпункту я випадково почув, що дуже багато військових з позитивними тестами на корону, медики нещодавно завозили в місто на лікування (хлопці з сусідньої бригади, яка проживала з резервістами в наметах поруч, до речі там було багато резервістів з Вінниці), мабуть перед виїздом за їхні тести на ковід теж порішав военкомат.
До речі, хто хворіє і немає сили щоб піти до казарм поїсти, то це сугубо їхні проблеми. Добре що були так звані «Чіпки» де з їжі можна було купити вермішель швидкого приготування, смажені заморожені пиріжки, чіпси, зернята, воду, багети з начинкою. Після такого харчування, на 12-й день, до хвороби Вячеслава додалась постійна нудота.
— Коли нам залишилось там бути 3–4 дні, на Широкому Лані зосталась лише одна наша бригада 470 чоловік. — говорить медик. — Командування вирішило що нам вже не потрібно вмиватися, чистити зуби, і перестали возити технічну воду. Хоча коли її привозили, інколи від смаку, кольору та запаху вивертало. Але ж це Армія.
Таку технічну воду якось привезли хлопцям, щоб ті чистили зуби, вмивались, мили ноги.
У військовому комісаріаті стосовно умов перебування резервістів сказали наступне: «за умови має відповідати керівництво на місцях». А відносно медогляду і тестів: «є процедура, і її всі мають дотримуватись, тобто всі резервісти перед навчанням мають пройти медогляд і зробити тест на корону». Чому ж тоді сталась інша ситуація?
Читайте також:
Робота, що не пробачає помилок. Історія вінничанина, який працює вибухотехніком
Власні справи, які відкрили вінничани-атовці або їх дружини. Ось сім ветеранських бізнесів
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
