«Сучасні діти не хочуть просто дивитися на картинки»: як вихователька з Вінниці змінює дошкільну освіту
- Вихователька вінницького дитсадка перемогла у спеціальній номінації «Дошкілля» національної премії Global Teacher Prize Ukraine 2026 та отримала 500 тисяч гривень на реалізацію своєї освітньої мрії.
- Ми поговорили з нею про шлях у професію, сучасні методи виховання, екомайстерню для дітей і те, як зацікавити дошкільнят навчанням через гру, творчість та власні дослідження.
Віра Бережок працює у вінницькому дитсадку №21. Її шлях до педагогіки почався не з дитячої мрії про виховательську професію і навіть не з педагогічної освіти. Спочатку вона навчалася на перукарку, однак після отримання диплома зіткнулася з проблемами зі здоров’ям, через які не могла продовжувати працювати за фахом.
— Мені тоді було 18 років. Поки я лікувалася, мені через знайомих запропонували попрацювати помічницею вихователя. Я погодилася, бо все одно була без роботи, — згадує Віра.
Спочатку її обов’язки були зовсім не педагогічними: вона мила посуд і допомагала працівникам садочка. Проте вже в перші дні помітила, що діти тягнуться до неї. Щоранку, поки Віра працювала на окремій кухні, дошкільнята приходили розповісти їй свої історії. Ці розмови поступово змінили її уявлення про майбутнє.
— Так минули майже два тижні, і я зрозуміла, що не хочу звідси йти. Мені класно, я у своїй тарілці. Мені подобалася атмосфера, подобалися діти, — продовжує вихователька.
Приблизно за пів року вона зрозуміла, що хоче не просто працювати поруч із дітьми, а безпосередньо займатися їхнім розвитком. Віра вступила до педагогічного коледжу, продовжуючи працювати помічницею вихователя. На другому курсі її перевели на посаду виховательки.
Так випадкове працевлаштування перетворилося на професію, у якій вона працює вже 14 років. За цей час Віра Бережок стала педагогинею вищої категорії, а її робота вийшла далеко за межі звичних занять у дитсадку.
Не просто слухати, а досліджувати
За роки роботи вихователька помітила, як змінилася поведінка дітей і підходи до дошкільної освіти. Вона згадує свою першу групу, у якій було 37 дітей: тоді малюки могли сидіти на стільчиках і слухати пояснення виховательки. Тепер у її групі 18 дітей, але надовго втримати їхню увагу лише розповідями значно складніше.
— Сучасні діти не хочуть слухати сухі пояснення чи просто дивитися на картинки. Вони хочуть рухатися, усього торкатися, досліджувати, — пояснює Віра.
На її думку, завдання вихователя — не змушувати дітей постійно сидіти на місці, а знаходити способи зацікавити їх і спрямувати їхню активність. Тому в роботі вона використовує вільну гру: спостерігає за дітьми, допомагає розвивати їхні ідеї, але водночас навчає правил поведінки та взаємодії з іншими.
Для цього педагогиня застосовує різні освітні підходи. Зокрема, нейроігри, що допомагають одночасно розвивати мислення й мовлення, а також елементи арттерапії, як ось малювання руками, коли діти можуть працювати не лише на папері, а й безпосередньо на столі, який потім миють.
Віра пояснює, що емоційний стан дошкільнят також потребує уваги, особливо в нинішніх умовах, коли діти переживають стрес. Тому вихователь має шукати заняття, які допомагають їм заспокоїтися та відновитися.
Водночас педагогиня переконана: сучасні технології самі по собі не роблять освіту кращою. Важливіше, чи готовий вихователь шукати нові рішення, виходити за межі звичних підходів і змінювати власну роботу відповідно до потреб дітей.
Від ідеї на папері до екомайстерні
Один із головних напрямків роботи Віри Бережок — екологічне виховання. Вона прагне, щоб діти не просто чули про необхідність берегти природу, а розуміли це через власний досвід. Так виникла ідея екомайстерні RE-ART, у якій дошкільнята знайомляться з переробкою матеріалів і створенням нових речей.
До реалізації задуму педагогиня прийшла поступово. Спочатку вона шукала способи зацікавити дітей екологічною тематикою, а згодом зрозуміла, що звичних занять уже недостатньо. Хотілося дати малечі можливість самостійно пройти весь шлях: від сортування відходів до виготовлення нового предмета.
— Ми вчимо дітей любити природу не на словах, а на власному досліді, — говорить Віра.
У майстерні діти сортують пластикові пляшки, а під наглядом педагогині їх переробляють на матеріал для 3D-друку. Потім із нього виготовляють екоіграшки та корисні речі. Так дошкільнята бачать, що використаний пластик не обов’язково стає сміттям, а може отримати нове життя.
Однак спочатку ця майстерня існувала лише в уяві та на папері. Для її створення потрібне було обладнання, зокрема 3D-принтер, придбати яке власним коштом було непросто. Можливість з’явилася завдяки конкурсу «Ековектор», який, за словами виховательки, проводили міський департамент освіти спільно з департаментом екології. Віра разом із директоркою закладу подала проєкт, захистила його та отримала фінансування на реалізацію.
Згодом педагогиня розробила ще одну ідею — мобільну «Лабораторію в рюкзаку». Вона виникла, зокрема, через часті повітряні тривоги, які змушують змінювати звичний перебіг занять. Діти й раніше досліджували навколишній світ за допомогою луп і мікроскопів, але вихователька хотіла розширити ці можливості та придбати додаткове обладнання. Цей задум також вдалося втілити завдяки участі в конкурсі та отриманню фінансування.
«Директорка повірила в мене раніше, ніж я сама»
Про Global Teacher Prize Ukraine Віра знала й раніше, однак не стежила за премією постійно і не планувала подаватися на конкурс. Усе змінилося, коли директорка дитсадка надіслала в робочий чат оголошення про прийом заявок. Віра прочитала умови, а потім вирішила порадитися з керівницею.
— Я можу сказати, що моя директорка повірила в мене раніше, ніж я сама в себе. Вона сказала просто одну фразу: “Спробуйте”. І все, — згадує педагогиня.
Анкета виявилася об’ємною, а відповідати на запитання спочатку було непросто. Вихователька не одразу знаходила потрібні слова, тому відклала роботу, а згодом повернулася до неї з іншим підходом: вирішила писати так, як розповідала б про свою роботу подрузі чи колезі.
— Я написала це просто від душі, — каже Віра.
Згодом вона отримала повідомлення, що увійшла до топ-25 учасників. Наступним етапом стала відеовізитівка, у якій потрібно було розповісти про свою діяльність і показати роботу з дітьми. Вихователька залишилася задоволена результатом і згодом помітила, що саме це відео запам’яталося людям, які стежили за конкурсом.
3 жовтня 2026 року, під час ювілейної, десятої церемонії Global Teacher Prize Ukraine, Віру Бережок оголосили переможницею спеціальної номінації «Дошкілля». Вона отримала 500 тисяч гривень від ЮНІСЕФ на реалізацію своєї освітньої мрії.
Для виховательки ця перемога стала передусім визнанням праці людей, які працюють із наймолодшими дітьми. Вона наголошує, що дошкільна освіта довгий час залишалася в тіні, а поява окремої номінації на премії дала можливість більше говорити про роботу вихователів.
— Для простого вихователя це визнання. Його почули, побачили, — говорить Віра.
Вона зізнається, що досі не до кінця усвідомила, що сталося. Після оголошення результатів її вітали колеги й батьки вихованців. А ще довелося виконати обіцянку, яку вона дала своїй групі: якщо переможе, то влаштує дітям дискотеку в садочку. Віра розповіла про це навіть у фінальній промові зі сцени. Після повернення додому обіцянку виконали — у групі справді влаштували свято.
Екополіс, у якому діти створюватимуть і досліджуватимуть
План майбутнього проєкту Віра Бережок мала ще тоді, коли заповнювала конкурсну анкету. Отримані 500 тисяч гривень вона хоче спрямувати на створення екополісу, який об’єднає її попередні напрацювання — екомайстерню RE-ART і лабораторію для досліджень.
У задумі є три основні напрямки. Перший — квартал ресайклінгу, де вихованці зможуть не лише переробляти пластик, а й працювати з іншими матеріалами. Педагогиня хоче розширити майстерню, зокрема навчити дітей давати нове життя старій тканині, перешивати її та виготовляти потрібні речі. Також вона планує повернутися до переробки паперу, якою займалася раніше: діти вже пробували виготовляти новий папір зі старого та додавати до нього пелюстки квітів.
Другий напрямок — мультимедійний квартал. Для нього потрібно буде придбати відповідне обладнання, зокрема мультимедійну дошку. Третій — лабораторія, де діти зможуть досліджувати навколишній світ за допомогою мікроскопів та іншого обладнання, а результати своїх спостережень надалі демонструватимуть у мультимедійному просторі.
Віра уточнює, що назва «екополіс» не означає, що в садочку з’являться три окремі кімнати, у яких одночасно відбуватимуться різні заняття. Простір і обладнання будуть мобільними, а організація роботи залежатиме від можливостей закладу та інтересів дітей у конкретний день.
Для виховательки важливо, щоб нові проєкти не перетворилися на набір обладнання заради самого обладнання. У центрі її задуму — можливість дати дошкільнятам більше свободи для досліджень, творчості та практичної роботи. Саме тому вона хоче об’єднати вже створене й розширити його можливості.
Що хотіла б змінити в дошкільній освіті
Попри перемогу на всеукраїнській премії та плани розвитку власних проєктів, вихователька говорить і про проблеми, з якими стикається у щоденній роботі. Насамперед вона хотіла б підвищення зарплат педагогів і зменшення обсягу документації, яку вони мають вести.
Особливо її непокоїть обов’язкове планування занять, яке не завжди відповідає тому, що відбувається в групі насправді. Вихователька може заздалегідь підготувати гру, але діти раптом захопляться іншою темою, почнуть ставити запитання чи придумають власну гру. І тоді педагогові доводиться обирати між заздалегідь написаним планом і живим інтересом дітей.
— До прикладу, згідно з планом я маю сьогодні грати з дітьми в дидактичну гру про овочі чи світлофор. Але я бачу, що діти захоплені якоюсь іншою темою, у них народилася гра. І виходить, я маю це все перервати й провести те, що в мене написано в плані, — пояснює Віра.
На її думку, планування має бути гнучкішим, щоб педагог міг реагувати на потреби дітей, а не лише виконувати формальні вимоги. Вона пропонує переглянути підхід до щоденних планів і знайти інший формат, який залишав би вихователям більше можливостей для роботи за інтересами групи.
Віра Бережок не називає себе людиною, яка від початку знала, як змінюватиме дошкільну освіту. Її професійний шлях склався несподівано, а багато ідей народжувалися вже в роботі: з потреб дітей, власних спостережень і бажання спробувати щось нове. Тепер після перемоги вона почала вести сторінку в Instagram, де ділиться думками й хоче мотивувати інших педагогів вірити у власні сили.
— Можна сказати, я мотивую інших педагогів вірити у себе, — говорить вихователька.
Фото для матеріалу надані Вірою Бережок
Читайте також:
Педагогиня з Гайсина отримала «Золоте серце». Понад 30 років працює у школі та допомагає військовим
«Хочу нарешті подбати про себе»: вінничанка з вагою 144 кг стала учасницею «Зважених та щасливих»
Подякуй журналісту гривнею
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
