Співачка VILNA: «Як для людей, яких ніхто не знав, ми показали неймовірний результат»

Співачка VILNA: «Як для людей, яких ніхто не знав, ми показали неймовірний результат»
  • Одним із фіналістів національного відбору на Євробачення став гурт VILNA. Журналіст RIA зустрівся з солісткою Іриною Василенко та поговорив про її дитинство у (не) депресивному місті та перший гурт із «піратською» назвою.
  • Про дивну адаптацію до столиці, телешоу «Х-Фактор» і речі, які у ньому потрібно заслужити. Про новий музичний проект VILNA і те, як він опинилися у фіналі національного відбору. І, звичайно ж, про Вінницю, у якій вона народилася і яка для неї завжди тепла.

Зовсім скоро, 24 лютого ми дізнаємось, хто представлятиме нашу країну на пісенному конкурсі Євробачення в Португалії. Вже відомі всі шість фіналістів: KADNAY, TAYANNA, The Erised, LAUD, MELOVIN та VILNA .

І якщо перші п'ять виконавців не мають ніякого відношення до нашого міста. То остання саме безпосереднє. VILNA, вона ж Ірина Василенко, уродженка невеличкого містечка Погребище, що в сімдесяти кілометрах від Вінниці:

Іра, ти родом з Погребища. І якось так вийшло, що у більшості новин, у яких згадується твоє місто, йдеться або про ДТП, або про самогубства, які там сталися. Пробач за це питання, але як ти зростала у такому депресивному місті?

Ні, я не вважаю, що Погребище депресивне місто. Принаймні, не більш депресивне, ніж будь-яке інше. Взагалі-то у ньому живуть приємні люди. А те, що про нього пишуть, тільки з негативних приводів, зовсім інша справа.

Просто у нас там мало культурних подій відбувається. Типу на 8 березня, якийсь концерт пройде і на Новий рік. Але ж про це у Вінниці не напишуть. Тому й виходить, що згадують його, тільки після резонансних подій. Які часто не дуже веселі.

Зі співами ти із пелюшок. Розкажи про своє дитинство і музику, яка була у ньому присутня.

Більшість моїх позашкільних занять були пов’язаними саме з музикою та співами: хор, музична школа, гра на бандурі, співи народних пісень в ансамблі. Тобто навіть у такому маленькому містечку можна було забезпечити всебічний розвиток дитини.

Потім у нас з’явився власний гурт – ВІА «Енсінк». Назву ми запозичили у кнопки з синтезатору Yamaha (сміється - авт.) Та після першого виступу нам сказали, що з такою назвою гурт вже існує. Причому всесвітньо відомий – ’N Sync.

Співи мене шалено захоплювали. Постійно хотілося десь виступати та якось проявляти себе. Тому я була скрізь, і нерідко мене це захоплювало більше за саме навчання (хоча я була хорошисткою і відмінницею). Через це мене часто не було на уроках. Багатьом викладачам таке відношення до навчання не подобалося. Деякі з них говорили про це прямо. Переконували, що так не має бути. Іноді занижувати оцінки.

Після школи ти вступила до столичного вишу. Як проходила твоя адаптація у мегаполісі?

Дуже дивно. Тому що маленьке містечко – це той випадок, коли ти не можеш пройти від точки «А» до точки «В» не побачивши знайомих і не сказавши зо три десятки разів «Добрий день!» А Київ був величезним та швидким. Це захоплювало.

У мене була мрія подорожувати, виступати, бачити щось цікаве навколо себе. Хотіла займатися чимось творчим. Але батьки переконали мене у тому, що творчою спеціальністю багато не заробиш: «Ото на гітарі своїй по підворіттях і будеш грати». А й справді, таких прикладів можна навести цілу купу.

Я прийняла ту жорстоку реальність і за сприяння батьків пішла на менеджмент міжнародного туризму. Думала, що там не так вже й погано: буду возити людей світом, сама багато чого побачу. Паралельно займалася музикою, шукала себе, писала тексти.

За фахом пропрацювала два чи три місяці і вирішила, що більше ніколи не буду цим займатися. Мої уявлення про туристичний бізнес не збігалися з реальністю навіть на 10%. Просто в інституті у нас не було практики. Інакше б я вже давно змінила напрямок своєї освіти.

В одному зі своїх інтерв’ю ти казала, що на «Х-Фактор» прийшла для реалізації себе, як виконавиці. Ти зайняла шосте місце. Це допомогло тобі у майбутньому?

Якщо чесно я вже і не пам’ятаю, яке місце я там зайняла. Але пам’ятаю, що дуже хотіла прийти туди зі своїм гуртом Mysterya. Не вийшло, бо того року гурти ще не приймали.

Ірина Василенко на телешоу «Х-Фактор»

Прикро, що там мені жодного разу не дозволили заспівати авторських пісень. Я постійно про це просила. І отримувала відповідь, що це треба заслужити. Ну, вочевидь, не заслужила.

Але «Х-Фактор» все одно багато в чому змінив моє життя. Точніше його ритм. Завдяки цьому проекту мені відкрилося багато дверей.

Не так давно ви представили свій новий проект VILNA. У гурту тільки одна пісня «Forest song». Але і цього вистачило, щоб пройти у фінал національного відбору на Євробачення. Розкажи про цей проект?

Задум проекту з’явився ще у 2016-му. Але реалізовано його тільки в жовтні минулого року, коли ми почали роботу над цією піснею. Саунд-продюсери скинули свою музику, а я запропонувала текст і вокальну частину. Тобто те, як воно буде звучати.

Ми багато гралися з піснею: додавали щось, забирали, змінювали. У підсумку вона вийшла не дуже форматною. Хоча всі чогось вважають, що це формат. Я вже не раз чула, що пісня написана спеціально для Євробачення. Це не так. Просто влучне попадання.

Взагалі у нас не було на меті подаватися на конкурс. Нашим головним завданням було запустити проект VILNA. І «Forest song» вийшла би у будь-якому разі. Просто можливо це сталося би трохи пізніше.

На стадії запису демо, продюсер запропонував податися на Євробачення. А я ходила туди три роки поспіль і кожного разу чула «ви молодець, пісня гарна, чекайте дзвінка». Але ніхто не телефонував. Та цього разу все вийшло інакше.

Саме так. У підсумку ви обійшли кількох потужних учасників. Як то Сергій Бабкін чи гурт The Вйо. У тебе була шалена глядацька підтримка. А ще твій образ, він ніби із якоїсь казки.

Так, цього не можна було не помітити. І я вдячна тим, хто в нас вірив і підтримував. Ми справді дуже готувалися до кастингу. Особливу увагу приділили костюму. І дизайнерка, яка його робила, сказала, що у ньому я схожа на карпатську мольфарку. Хоча у ньому поєднано і багато чого іншого, як то символів чи знаків. Тобто мій образ – це те, що я відчуваю. Мені так комфортно. Сподіваюся, що у фіналі ми зможемо залишити цю концепцію.

Виступ VILNA у півфіналі нацвідбору на Євробачення

А оті чоловіки, які грали на ударних позаду мене, символізують духів захисників гір та лісу. От йдеш ти такий у лісі, як раптом починаєш чути сильний гул. То це саме вони тебе попереджають. – Не ламай гілочку! Не ставай на комаху! Бо ми на тебе дивимося. І якщо ти заблукаєш, ми допоможемо тобі вийти. – Вони ніби нічні вартові.

Люди нас зрозуміли і VILNA пройшли у фінал. Тепер мені потрібно зробити максимум залежне від себе, щоб показати у фіналі максимум залежне від себе. Звичайно, що є багато факторів на які я не можу вплинути. Але також я не можу собі не дозволити мріяти і не розраховувати на те, що зможу пройти далі. Бо якщо це станеться, ми більше не зможемо йти на максимум. У нас класна команда, і ми вже показали неймовірний результат, як для людей, яких ніхто не знав.

Не дивлячись на те, що вже багато років ти живеш у столиці, я хочу поговорити про Вінницю. Які спогади лишилися у тебе про це місто?

Найголовніше для мене те, що саме тут я народилася. Мама розповідала, що тоді якраз почався сезон опалювання, але на вулиці було неймовірно спекотно. Через це я обожнюю тепло і мерзну протягом усієї зими. Тому Вінниця асоціюється у мене з теплом. Та й виходить так, що у більшості випадків я буваю тут у теплу пору року.

Люди ходять навколо мене і кажуть: «Боже, яка жара. Боже, яка жара». А мені нормально, я кажу: «Боже, як добре. Боже, як добре».

Слідкуйте за новинами Вінниці у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Вінниці за сьогодні
11:01 Важливе за вчора. Найцікавіші новини 21 жовтня, які ви могли пропустити 10:37 Чаює в кабінеті з полковником? Активісти хочуть звільнення головного поліцейського контролера stars 10:13 Зникла 60-річна вінничанка Юлія Сікальська. Допоможіть у пошуку 09:04 Ковідний рекорд. В Україні за добу виявили понад 7 тисяч нових випадків COVID-19 Від читача 23:20 ЖК «Корфорт» - обличчя кандидатів поміж пліснявкою та іржею 08:31 У Хмільницькому районі в оселі виявили три тіла. Серед померлих двоє дітей 3 та 5 років 08:29 Сьогодні вітаємо Якова та Костянтина. Історія та прикмети 22 жовтня play_circle_filled 21:35 Соломонове рішення міськради. 30 років тому у Вінниці уперше підняли синьо-жовтий прапор stars 21:02 «Завтра буде гарний день». Синоптик прогнозує місцями до +20 градусів play_circle_filled 20:15 Переносять, як середньої тяжкості ГРЗ? Запитали лікарів про перебіг коронавірусу у дітей stars 20:05 Беркутівця, якого підозрюють у вбивстві Максима Шимка, оголосили в міжнародний розшук 19:30 Заборонити не можна друкувати. Чому всі тільки й говорять про книгу «Справа Василя Стуса» stars 19:11 До кінця року на Тяжилові можуть відкрити новий дитячий садочок photo_camera 18:19 BMW, наркотики та фальшиві документи. На Вишеньці затримали водія «під кайфом» photo_camera 17:11 Легковик на даху та знесена опора. На Козятинщині маневр обгону закінчився автотрощею photo_camera 16:22 Георгію Зантарая — 33: інтерв'ю дзюдоїста програмі «Ранок з Інтером» (Пресслужба «Інтер») play_circle_filled photo_camera 15:59 Корупція на Подільській митниці. Двоє інспекторів щомісяця «заробляли» по 80 тисяч photo_camera 15:10 Вибори-2020: про що треба знати перед голосуванням у Вінниці? photo_camera stars 15:01 Забезпечуватимуть порядок та масковий режим. Поліція перейшла на посилений режим служби play_circle_filled 14:35 «Несуть загрозу життю». На Некрасова просять обрізати сухі дерева
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Вінниці Ваші відгуки про послуги у Вінниці
keyboard_arrow_up