Списки необхідних канцелярських товарів батьки молодших школярів раніше отримували перед початком навчального року. У середній школі мами вже приблизно знають, що необхідно їх дитині і разом із пошуком нових речей ділового стилю, вишукують ортопедичні модні портфелі, ручки, які стираються, лінійки-трансформери та надсучасні калькулятори. Але чи потрібно це все дітям?
Учитель фізико-математичної гімназії №17 Віталій Сапсай говорить про те, що вчителі не вимагають сучасних пафосних канцелярських товарів: лінійок на колесиках, транспортирів-трансформерів, надсучасних калькуляторів тощо. Варто купувати прості ручки, олівці та лінійки. По-перше, діти часто гублять все, по-друге, незвичайні речі часто відволікають від навчального процесу.
– У мене, наприклад, є цілий склад загублених циркулів і я часто видаю їх учням, коли ті забувають взяти із собою, – говорить Віталій Сапсай.
Тобто одразу напрошується висновок, що дорогі речі діти часто гублять і дешевший циркуль не так шкода залишити десь в аудиторії, ніж потім сварити дитину за загублену дорогу річ.
Останнім часом школи запроваджують таку тенденцію: закупівля однакових щоденників та зошитів. Наприклад, зошити для контрольних робіт і чернетки закуповуються на весь клас однакові. Тобто, крім того, що батьки купують зошити пачками самостійно, потім доводиться «скидатися» на ще одні звичайні і друковані зошити. А це додаткові витрати.
Що стосується однакових щоденників, то за них батьки теж платять, але учні отримують якісний продукт. Який нікого не виділяє і виконує свої функції.
– Мені подобаються наші фірмові щоденники, – говорить учитель фізики. – У них немає інформації про українських зірок чи історичних довідок, які відволікають учнів від навчального процесу і заважають сприймати інформацію.
Підсумовуючи усе сказане, є одна порада батькам – не варто поспішати купувати безліч зошитів, щоденників, словників та решту канцелярії. Аби не витрачати гроші на вітер, спершу слід дізнатися, що дійсно знадобиться дитині у навчанні, адже на перших уроках у вересні кожен учитель говорить, які саме зошити потрібні на його предмет. І врешті, можна перебрати все, що залишилося «притомне» з минулого року.
До речі, можна непогано зекономити на обгортках для підручників, але у такому разі доведеться витратитися на електронні гаджети.
– Ми не забороняємо нашим учням користуватися електронними книгами, – говорить директорка Валентина Нестюк. – Але ми за те, щоб наші діти вміли працювати із літературою. З одного боку електронна книга дає можливість зменшити навантаження портфеля, а з іншого зменшує можливості, які дає паперовий підручник. Наприклад, в електронному варіанті не можна одночасно читати умову задачі і шукати теорію, яка підкаже, як її розв'язати.
Власне, електронні планшети та книги розвантажують шкільні портфелі, що суттєво зменшує їх вагу та об'єм. Та й не потрібно «заморочуватися» над доглядом за підручниками. Але тут виникає інше питання...
Вчитель фізики Віталій Сапсай говорить, що електронні гаджети – це добре, але вони зменшують можливість вчителя контролювати, чим учень займається на уроці:
– Планшети мають маленький кут зору і дитина сидить, водить пальцем по екрану планшета, але чи гортає підручник чи проходить черговий рівень у грі – невідомо. Коли на столі лежить паперовий підручник, то видно, на якій сторінці він відкритий і чи дитина працює.
Власне, у школі ніхто не заперечує, що нові технології – це погано, але є нюанс. Дитина повинна вміти працювати із електронним приладдям і бути обізнаною із культурою поведінки у мережі.
– Багато хто приносить на уроки планшети, тому я раджу батькам встановити на них функцію «батьківський контроль», таким чином дитина має доступ лише до навчальних функцій гаджету і не займається тим, що завантажує ігри або заходить на різноманітні сайти.
Для нової української школи є інша проблема. Першачки приходять до класу і вже мають на столах чимало речей, які знадобляться для перших років навчання. Директор ФМГ№17 Валентина Нестюк говорить, що навіть у цьому є проблема.
– Це те, що залишилося напевне з Радянського Союзу: «У моєї дитини повинно бути все своє, а те що колективне – це погано». Саме тому батьки часто купують фарби та інші речі, які зовсім не потрібні, – говорить директорка.
Дійсно, іноді шкільні збори першачків перетворюються на суцільне пекло, адже батьки купують багато того, що навіть не знадобиться дитині у навчанні. Тоді відбуваються дві речі: серед дітей виникає заздрість і у дитини зникає будь-яке бажання навчатися, адже вона вже стає кращою у класі через те, що у неї найгарніший портфель чи фарби із глітером.
Звичайно ж, не потрібно позбавляти дитину радості спільного шопінгу. Однак не менш цінним для неї може бути і переглядання тих речей, які вона використовувала минулого року, згадування, як вони вже допомагали їй навчатися. Таким чином метафорично ми даємо дитині сигнал на майбутнє, що не лише нове варто цінувати, але й те, що вже слугувало і приносило користь ще досі може бути корисним. У довготривалій перспективі це більш вигідно, оскільки і стосунки можна «викинути на смітник», а можна і «полагодити».
Однак багатьом батькам зручніше відкупитися від дитини, аніж провести з нею спільний час.
І головне - пріоритетність має бути не у високій вартості приладдя, а у зручності та ефективності його використання.
Читайте також:
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер