Просять присвоїти звання Героя полеглому воїну Геннадію Керничному з позивним «Вікінг»

• Подали петицію у якій просять присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) Геннадію Керничному ( 1997 року народження), з села Слобода-Гулівська Барського району.
• Він увійшов до лав ЗСУ ще у 2014 році. Дебальцево, Марʼянка, Щастя, Станиця Луганська, Весела гора, Золоте — все це пройшов разом з побратимами.
• Загинув 23 вересня від ворожого fpv на Харківському напрямку.

Щоб зібрати 25 тисяч необхідних голосів залишилося 86 днів. Нині є 7 450.

У зверненні зазначають, що Геннадій Керничний з початку повномасштабного вторгнення воював на протезі у складі групи спеціального призначення ССО: на найскладніших ділянках фронту безпосередньо виконував найскладніші задачі спецпризначенців. 

З 2014 року став до строю Збройних Сил України та брав участь у боях на найгарячіших ділянках фронту і за нею. Дебальцево, Марʼянка, Щастя, Станиця Луганська, Весела гора, Золоте — все це тільки за 2015 рік пройшов у складі групи СпП.

Робота в тилу, розвідувальні та диверсійні операції, успіх деяких ви бачили на екранах з новин.
2019 року отримав важке поранення при відході з ТОТ: під час безпосереднього бою на опорному пункті противника знищив 3-х та взяв в полон ще одного, але при відході — підірвався на міні.
З 25 лютого 22-го року вже знищував противника в Київській області на протезі: оборона Макарова, Лютіжа, Ірпеня, Бучі, Гостомеля.

Потім Харківська кампанія: Балаклія, Козача Лопань. Донецька область: Ямпіль, Вуглегірська ТЕЦ, Бахмут — 10 місяців безпосередніх боїв. І все це — на протезі та з численними проблемами здоров’я.
23 вересня загинув від ворожого fpv на Харківському напрямку.

— Генадій  мав чітку громадянську позицію, був патріотом України, не на словах, а на ділі любив її, і вважав своїм обов'язком захищати, — цитуємо текст петиції. — Герой, Титан, незламний Воїн. Він був одним із найкращих — Героєм нової доби. Ніколи не корився невдачам, не схиляв голови, не скаржився на втому, біль. Вперто вірив у Перемогу, не шкодуючи себе, виборював її і загинув, залишивши всім нам свій заповіт — здобути волю. Генадій завжди був життєрадісною людиною, готовою в будь-який час допомогти, підтримати, прийти на допомогу не тільки рідним, а будь-кому, хто до нього звертався. Він любив і цінував життя, знав своє місце в ньому, знав, якою життєвою дорогою має йти.

Серед відзнак: нагорода «Зам мужність» ІІ-ІІІ ступеня, «За військову службу Україні», «За пролиту кров в боях за Україну», «За взірцевість» ІІ-ІІІ ступеня, «Іду на ВИ» І ступеня, «За воїнську доблесть», «Воля і мужність», «За оборону рідної держави», «Учасник АТО», «Учасник ООС», «За оборону Марянки», відзнака командуючого ОТУ «Південь, нагородна зброя Glock 17, Орден Покрови Козацтва, Почесна відзнака «За заслуги перед Вінниччиною».

Брав участь у міжнародних і спортивних змаганнях ветеранів Збройних сил України та армій дружніх країн, інвалідів, пройшов у Збірну України та відмовився від участі на користь служби. Майстер спорту з пауерліфтингу та з бойового самбо.

Авторка петиції Тетяна Демінська пише: «Петиція — найменше, що можна зробити для вшанування його пам’яті. Сподіваємось на Вашу підтримку, щоб віддати останню шану воїну, який загинув за нас з Вами, за вільну та мирну Україну».

Підтримати петицію можна за посиланням. Вшануємо гідно пам'ять воїна. 

Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «‎Героям Слава!»‎. Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися!

Також ми часто пишемо про волонтерів та організації, які допомагають армії та постраждалим від війни. Всі історії зібрали у рубриці «Герої тилу». Почитати їх ви можете за посиланням.

Читайте також:

Вінниччина вшанувала пам'ять героїв: родинам загиблих вручили державні нагороди

У свої 21 — уже командир бойового підрозділу. Історія «Студента», який прагне стати начальником

У Могилів-Подільському попрощалися зі полеглим прикордонником Станіславом Москаленком

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.