Проміняла мікрофон на ножиці. Як карантин підштовхнув вінничанку до створення власного бізнесу

Наталія КОРПАН

Вінничанка Олена Бондарук ще донедавна була ведучою весіль, хрестин та інших свят, а вже сьогодні вона має свій бренд і продає власноруч пошиті речі по усій Україні.
До змін жінку підштовхнув карантин, коли її звична діяльність, через пандемію, припинилась. Саме тоді вінничанка вирішила, що час займатись справою про яку давно мріяла.

Олена Бондарчук — вінницька ведуча заходів. Вінничанка впродовж шести років проводила весілля, Дні народження, корпоративи та інші свята, і стала вже професіоналкою у цій справі.

— За освітою я технолог швейного виробництва. Певний час я працювала за спеціальністю, але в якийсь момент так склалось, що я спробувала себе у ролі ведучої, — розповідає Олена. — Потрібно було на щось жити, тому почала активно працювати ведучою. Досягала успіхів у цій сфері і справи йшли добре.

Паралельно Олена не припиняла шити, але виключно для себе. Вона вигадувала і шили плаття у яких працювала на святах. Сама Олена з усмішкою їх називає, нарядами Кіркорова. А коли почався карантин, то, як і більшості, він привніс корективи у життя вінничанки.

Відео дня

— Люди знали, що я вмію шити, тому з початком пандемії всі знайомі просили мене пошити маски, — продовжує дівчина. — Для друзів та знайомих я шила їх безкоштовно, і десь першу сотню масок роздала. Згодом у мене почали їх активно замовляти. Шиті мною маски були особливі, я робила їх з різними малюнками та принтами. Малювала на масках логотипи, картинки, які асоціюються з різними професіями, мультяшних персонажів тощо. Але згодом сили та ентузіазм шити ці маски у мене закінчились.

Дівчина захотіла пошити для себе комфортний трикотажний костюм. Після пошиття, Олена зрозуміла, що це красиво виглядає і до того ж зручно.

— Побачивши мій костюм, брат запропонував шити їх на замовлення, — говорить дівчина. — Я подумала, що варто спробувати і облаштувала собі вдома невеличку швейну фабрику. Проміняла свій вже звичний мікрофон на розкрійні ножиці. Зате з’явився мій сімейний бренд, що створює комфортний одяг для всієї родини. Ми шиємо спортивні костюми, футболки та шорти.

Після перших успішних замовлень, Олена взяла до себе на роботу подругу-швею. Її товаришка кроїла, а Олена шила.

— Згодом, ми облаштували невеликий цех для нашої справи у мене на подвір’ї. Ми розширились, і зараз продаємо свої речі не лише у Вінниці, а й робимо відправлення по Україні, — говорить вінничанка.

Олена розповідає, що завжди хотіла цим займатись. Каже, започатковувати свій бізнес не було лячно, бо вона розуміла, що на одяг завжди буде попит.

— Під час карантину все співпало. Я завжди хотіла цим займатись, навіть назву придумала десь два роки тому, — розповідає дівчина. — А тут знайшовся асортимент, однодумці і все розкрутилось.

Зараз Олена починає підготовку до зимового сезону і думає над новими моделями. Для вінничанки саме карантин став поштовхом розпочати займатись тим, чим хотіла все життя.

— Це наша з братом спільна справа. Ми вдвох вклали у неї всі заощадження і ще навіть кредити взяли. Надіємось, що виберемось з цього, — каже Олена. — Прибутки є, але поки не дуже великі обороти, щоб все покривати одразу. Крім того, ми постійно розширюємось, а це постійне вкладання грошей.

До роботи ведучої дівчина вже не думає повертатись, каже, проводить ті весілля, які були заброньовані до карантину. Нових замовлень вже не бере.

— Я вважаю, що на двох стільцях сидіти важко. Треба розставити пріоритети і бути кращим у своїй справі, — каже Олена.