Повернувся з Канади аби боронити Україну: прикриваючи своїх побратимів на Курщині, загинув Олексій Костюк

• Олексій Костюк був патріотом України, який під час повномасштабної війни повернувся з Канади та добровільно вступив до Збройних Сил України.
• Він служив у 67-ій окремій механізованій бригаді, де активно брав участь у боях на сході, зокрема під Лиманом.
• Загинув Герой 5 січня під час виконання бойового завдання, прикриваючи своїх товаришів вогневою підтримкою.

Майже три роки триває ця жахлива війна, яка забирає життя наших воїнів, найкращих синів і доньок України. Серед героїв, які поклали своє життя за свободу і незалежність нашої країни, був і житель Калинівської громади — Олексій Костюк.

На сторінці Уладівського старостинського округу розповіли, що чоловік народився 10 червня 1987 року, проживав та навчався в селі Уладівське Калинівського району Вінницької області. Після завершення навчання у школі вступив до Харківського технічного університету залізничного транспорту, де здобув вищу освіту по спеціальності інженера за кваліфікацією «Залізничні колії і транспортні споруди». Після закінчення вузу працював у Києві за обраною спеціальністю.

Повернення з Канади та вступ до ЗСУ

Події на Майдані України в 2014 році перевернули звичне, мирне життя Олексія, зробивши його тривожним і сповненим небезпек. Це лише посилило його прагнення до справедливості та змін в українському суспільстві.

З початком повномасштабної війни росії проти України 24 лютого 2022 року він самостійно, як справжній патріот, не вагаючись, залишив престижну роботу у Канаді.  На прохання батьків не залишати Канаду, про яку мріяв все життя, син відповів: « Я — громадянин України і мушу бути тут».

Повернувшись додому,  відразу звернувся у ТЦК і 9 квітня 2022 року добровільно мобілізувався у Збройні Сили України. Протягом 2022—2024 років пройшов перепідготовку та розпочав військову службу у 184-му Навчальному центрі ЗС України.

Починаючи з травня 2024 року, був переведений у 67 окрему механізовану бригаду (ОМБР) у перший штурмовий батальйон, який приймав активну участь у боях Донецької області поблизу міста Лиман. Він завжди, як справжній патріот України, незважаючи на величезні труднощі війни та небезпеку для життя, старанно та відповідально виконував поставлені завдання командуванням бригади. Так зокрема у ході ведення бойових дій на Лиманському напрямку Донецької області був поранений
 (про що батькам навіть не повідомив). Лікувався у польовому шпиталі, після чого міг пройти реабілітацію, але відмовився задля продовження подальшого виконання військових обов’язків.

Під час служби біля Лиману, проростив жолуді, переслав новою поштою своїй мамі,  а в серпні приїхав у відпустку, привіз ще сумку. Посадив по посадках біля 1000 дубів.

Зі слів командирів та побратимів (з якими підтримували зв'язок батьки), Олексій був надзвичайно доброзичливим і чуйним товаришем, готовим завжди прийти на допомогу та підтримку.

Протягом усього періоду служби добровільно віддавав все грошове забезпечення ( посадовий оклад та бойові виплати) на потреби ЗС  України та лікування побратимів.  Батьки просили, щоб залишив собі кошти на повернення в Канаду але він говорив, що заробить після війни і тоді поїде.

За три роки служби Олексій навіть не отримав посвідчення «Учасник бойових дій». На питання, чому не зробиш, він відповідав: «Буде всім, буде і мені».

За останній період військової служби неодноразово виконував бойові завдання у Курській області, відбиваючи чисельні і люті атаки ворога. Три рази заходив добровільно в Курськ, це був четверий раз. Офіційне повідомлення «Зник безвісті», а  зі слів побратимів під час виконання чергового бойового завдання 5 січня 2025 року, Олексій прикриваючи своїх побратимів вогневою підтримкою з кулемета, проявив себе, як герой, мужньо загинув у нерівному бою з російським агресором.

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!

Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «‎Героям Слава!»‎. Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися!

Також ми часто пишемо про волонтерів та організації, які допомагають армії та постраждалим від війни. Всі історії зібрали у рубриці «Герої тилу». Почитати їх ви можете за посиланням.

 

Читайте також:

«Обличчя Покровська» втомлені та пригніченні, але в очах — надія..

У Гущинецькому училищі жінки опановують нову професію тракториста

В центрі міста затримали 19-річного хлопця з наркотичною речовиною у кишені

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.