Понад рік надії та статус «зниклий безвісти»: Вінниця прощається з Русланом Дідиком

Марія ЛЄХОВА

Сьогодні Вінниця прощається з 40-річним гранатометником Русланом Дідиком, який загинув у запеклих боях на Донеччині. Понад рік рідні жили надією, поки воїн мав статус «зниклого безвісти», проте дива не сталося — сьогодні захисник назавжди повертається додому «на щиті».

Сьогодні, 20 березня, Вінниця схиляє голову в глибокій скорботі, проводжаючи в останню путь мужнього захисника Руслана Дідика. Його шлях додому назавжди був затьмарений довгими місяцями невідомості, але сьогодні воїн нарешті знайде спочинок на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Руслан Дідик став на захист України восени 2024 року. Він служив гранатометником взводу у складі 153-ї окремої механізованої бригади. Разом із побратимами стримував ворога на найважчому Донецькому напрямку. Свій останній бій воїн прийняв торік, 23 січня, поблизу села Андріївка Волноваського району. Йому назавжди залишилося 40 років.

Понад рік рідні Руслана — батьки, сестра та племінниця — жили у болісному очікуванні. Після повідомлення про те, що воїн зник безвісти, вони до останнього вірили в диво: шукали інформацію, розпитували побратимів. Ті ж згадували Руслана лише як сміливу та щиру людину, яка ніколи не боялася найважчих завдань і завжди була надійною опорою для свого підрозділу.

Життєвий шлях Руслана розпочався в селі Уладівка Літинського району. Після служби в армії він працював на місцевому цукровому заводі, а згодом переїхав до Вінниці. Останнім часом займався виготовленням та встановленням дверей. Проте сусіди та друзі пам'ятають його не за професією, а за великим серцем — він завжди допомагав літнім людям та молодим батькам, ніколи не відмовляючи у проханнях.

«Сьогодні за Русланом плачуть усі сусіди. Він був людиною величезної душі. Мріяв після війни одружитися, побудувати велику родину, але понад усе — хотів бачити Україну вільною та мирною», — ділиться спогадами його сестра Тетяна.

Прощання

Церемонія прощання з Героєм розпочнеться о 10.00 за адресою: вул. Стеценка, 57.

Об 11.00 відбудеться чин поховання на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вічна пам’ять та слава воїну, який віддав життя за наш спокій.

Читайте також:

«Для мене кожен раунд був як війна». Вінницький боксер Сергій Богачук переміг росіянина

Капітан Ігор Рудаков загинув, рятуючи побратима: сьогодні прощання у Вінниці

Подякуй журналістці гривнею