Пішов на війну добровольцем у 54 роки: Вінниця прощається із сапером Ігорем Гучком
- Ігор Гучок із перших днів повномасштабної війни став до лав ЗСУ та пройшов Миколаївський, Херсонський і Донецький напрямки.
- Старший сержант і радіомінер 59-ої окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка загинув поблизу Покровська на Донеччині.
Вінниця знову у жалобі — до рідного міста «на щиті» повернувся захисник України Ігор Гучок. Із перших днів повномасштабного вторгнення він добровільно став на захист держави, не чекаючи повістки. Служив у складі 59-та окрема штурмова бригада імені Якова Гандзюка, де обіймав посаду старшого сержанта, радіомінера відділення керованого мінування інженерно-саперного взводу.
Фронтова географія Ігоря пролягала через Миколаївський, Херсонський та Донецький напрямки. Загинув воїн 15 грудня 2024 року поблизу селища Чумацьке (Пушкіне) Покровського району. Його життя обірвалося в 54 роки.
— Мужність вимірюється не словами, а вчинками. Ігор був саме таким: небагатослівним і рішучим. Відразу, коли розпочалося масштабне вторгнення, він добровільно став на захист України. Його ніщо не могло зупинити, — каже дружина полеглого воїна Діана.
Ігор Гучок народився 19 квітня 1970 року у Вінниці. Отримавши освіту у місцевій загальноосвітній середній школі №23, здобув професійний фах у Вінницькому кооперативному коледжі. Після проходження строкової військової служби присвятив себе підприємницькій діяльності, організувавши власний бізнес у галузі вантажних перевезень. Чоловік мав безліч захоплень: з юності займався лижним спортом і брав участь у змаганнях, а також був пристрасним рибалкою. У любові та злагоді прожив із дружиною 30 років, виховав чудового сина. На повернення Захисника з війни чекала вся велика любляча родина, сестра з сім’єю та чимало друзів.
— Ігор був справжнім — справедливим, чуйним та порядним, — розповідає дружина. — Його найбільшим щастям була родина, задля якої жив і робив усе, щоб наші бажання та прагнення ставали реальністю. Найтеплішими спогадами для нас залишаться спільні подорожі Україною та світом, які він так любив. Понад усе Ігор чекав на закінчення війни, аби втілити заповітну мрію — придбати домівку на березі нашого теплого українського моря.
Церемонія прощання з Ігорем Гучком розпочнеться о 12.00 у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору. Чин поховання воїна відбудеться о 13.00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Вічна шана та слава Захиснику України!
Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «Героям Слава!». Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися!
Також ми часто пишемо про волонтерів та організації, які допомагають армії та постраждалим від війни. Всі історії зібрали у рубриці «Герої тилу». Почитати їх ви можете за посиланням.
Читайте також:
«Мертва петля» Вінниччини: трагедія табору смерті в селі Печера, про яку мовчать путівники
Пам’ять полеглих у Другій світовій війні вшанували покладанням квітів до Меморіалу борців з нацизмом
Вінниця під тінню Райху: якою була Друга світова для нашого міста
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
